Як я зробила свій перший FPV. Досвід гуманітарія

Покрокову графічну інструкцію збірки FPV-дрона дивіться наприкінці статті

Я добре пам’ятаю сповнений безнадії й відчаю грудень 2023 року, коли ідея зробити дрон вперше спала мені на думку. Тоді питання допомоги Україні було підвішене в американському Конгресі, і схоже було, що це надовго. Поки конгресмени тягнули кота за хвіст, українців у тилу накривала депресія, а українці на фронті гинули і починали відступати через брак снарядів. Тоді здавалося, що масове виробництво FPV — це єдиний спосіб хоч якось допомогти нашій армії.

Тож 25 грудня, на Різдво, я заповнила анкету на безплатний відеокурс “Народний FPV” від Victory Drones.

Відтоді багато чого сталося. Дещо змінилося і в мені: на початку в мене було чимало сумнівів, чи впораюся я із завданням. Але тепер, коли я пишу ці рядки, мій дрон Жужик стоїть поруч зі мною на столі. Скоро він поїде виконувати свою роботу, а я розповім, як виконала свою.

Стереотипні і реальні перешкоди

У нашому патріархальному суспільстві й досі іноді зринає дискусія про “жіночі та чоловічі” професії. У такі стереотипи я не вірю, але в деяких жінок, яким я казала, що збираюся паяти, був спантеличений вигляд. Зі свого досвіду скажу: хвилюватися не потрібно, стать жодним чином не впливає на здатність паяти.

А що впливає? Час, гроші і впевненість у власних силах. Наприклад, мені все життя легко давалися читання, писання, вивчення іноземних мов, а от у техніці та технологіях я баран бараном. Тому впевненості в тому, що я зможу ось так взяти й почати паяти, мені бракувало. Це щось нове і невідоме, а невідомість лякає. Тож на багатьох етапах збірки дрона мені доводилося розбиратися зі своєю впевненістю, знову й знову переконувати себе, що все вийде.

Гроші

Увесь комплект деталей для 7-дюймового FPV-дрона-камікадзе обійшовся приблизно в 16 тисяч гривень. Ще близько 5 тисяч гривень коштували матеріали та інструменти. Разом 21 тисяча — чималі гроші, якщо з власної кишені. На щастя, ідею зробити дрон підтримала редакція Texty.org.ua, вклали як редакційні кошти, так і особисті наших працівників і позаштатних авторів. Отже, Жужика можна вважати нашим спільним, редакційним дроном. Я дуже і дуже вдячна кожному і кожній, хто допоміг зібрати кошти.

Під час закритих сесій навчального курсу “Народний FPV” я бачила в чаті дописи людей, які не мали грошей і думали, що їм забезпечать кошти на виробництво дрона, а коли усвідомлювали, що це не так, кидали навчання. Якщо ви мрієте зробити власний FPV, а грошей нема, моя порада: не полишайте цю мрію просто так. Залучіть до збору родичів, друзів, колег, розкажіть їм про свою мотивацію — цілком можливо, що спільними зусиллями ви назбираєте необхідну суму.

Також у деяких українських містах працює програма, запропонована благодійним фондом Dignitas, який просуває курс “Народний FPV”: можна отримати компенсацію коштів за виготовлення дрона. Почалося все з міста Житомира, а згодом долучилися й інші міста та міські громади, їх можна нагуглити.

Марія Берлінська, співзасновниця Dignitas і керівниця проєкту Victory Drones, розповідає, як це працює: якщо ви живете в місті, яке компенсує кошти на дрони, реєструйтеся на міську програму, потім проходьте навчальний відеокурс, збирайте гроші на дрон і виготовляйте його. Якщо ваш дрон якісний і пройде випробування, ви можете отримати до 100% компенсації вартості деталей. І потім виготовити за ці гроші наступний дрон.

Час

Думати, що ти швидко зробиш FPV-дрон, — це все одно що думати, ніби після весілля буде тільки романтика з посиденьками при свічках, дивовижними подорожами та чудовими вечорами в компанії друзів. А потім із тобою стається справжнє життя з купою обов’язків і необхідністю дбати про тих, кого любиш.

Так само і з дроном. Відтоді як я записалася на курс, почалася блискавична веремія подій: мобілізація чоловіка, поїздки до нього то в одне, то в інше українське місто, постійні посилки, військові речі, цивільні речі… Біганина, біганина, біганина!

Зненацька виникли проблеми зі здоров’ям, які треба було вирішувати негайно. І робота, яка забирає багато часу. А на тлі — ракетні й дронові атаки росіян, які чомусь дуже люблять, щоб їхнє залізяччя летіло прямо над моїм містечком, безсонні ночі під гуркіт ППО, відключення світла після того, як залізяччя таки поцілило. І лють, і головний біль, і з усім цим якось треба впоратися.

Моя робота над дроном — це спроби встигнути якомога більше в ті короткі часові проміжки, які можна було урвати в такого життя.

Багато часу пішло на очікування деталей із Китаю. Деякі посилки йдуть три тижні, деякі — місяць, а одну посилку мені довелося замовляти повторно: я помилилась і вибрала на китайському сайті не весь стак (це такий “мозок” дрона), а лише одну його половину. Попри все розчарування (і необхідність доплатити), мусила чекати.

Завантажити постер із деталями дрона можна тут: Texty.org.ua Конструкція FPV-дрона

Тому дуже добре, що зараз дедалі більше деталей для FPV локалізують в Україні: купівля українських деталей хоч і обійдеться трохи дорожче, але дасть змогу суттєво заощадити час і зусилля. У цій статті керівник VYRIY DRONE Олексій Бабенко розповів Texty.org.ua, що на сьогодні його компанія виробляє в Україні до 70% компонентів для FPV.

Що стосується найтриваліших етапів власне роботи над дроном, то я виокремила б два: тренувальні уроки з паяння та робота із силовими кабелями.

Від самого початку мене переслідував страх напартачити і зіпсувати дрон, компоненти для якого куплені на зібрані редакцією кошти. Тому вирішила тренуватися. Взяла урок у знайомого електрика і навчилася тримати в руках паяльник. А потім ще й купила тренувальну плату і перетворила її на “їжака”, припаявши до неї цілий оберемок проводів.

Я витратила на це чимало часу, але воно було того варте! По-перше, я зрозуміла, що паяти не важко і не страшно. І якщо проявити наполегливість, пайка перестане бути кострубатою і невмілою, буде хороший результат. По-друге, з перших же спроб я відчула неймовірний азарт! Щоразу, коли діставала паяльник із полиці, думала: цього разу спаяю красивіше, ніж минулого. І так воно й було.

Азарт і наполегливість мені знадобилися, коли я почала паяти “набіло” і працювала із силовими кабелями. Направду це найтриваліший і найважчий етап збірки дрона, і він мені дався не з першого разу.

Силові кабелі досить товсті, на них потрібно багато припою, а розташувати цей припій треба так, щоб вийшла однорідна й блискуча крапля. Я довго з нею мучилася, а коли нарешті приєднала кожен кабель так, як треба, мені довелося все розпаювати і починати наново. Як з’ясувалося, я припаяла кабелі до стаку під неправильним кутом, і це заважало розташувати відеопередавач на рамі під силовими кабелями.

Перепаювала ці кабелі чотири рази. І от нарешті пайка правильна, перевіряю, чи працюватиме пристрій, за допомогою смокстопера. Після його короткого музичного сигналу до азарту додалося ще одне відчуття. Тріумф! Справжній тріумф від того, що мої зусилля увінчалися успіхом, що я опанувала нову навичку, ця навичка дала потрібні результати і що далі все точно піде легше.

Досвідчені люди кажуть, що робота над другим і кожним наступним дроном забирає значно менше часу. Це надихає!

Послідовність дій під час збірки дрона

У мережі є багато відеоуроків, на яких показано, як робити FPV. Я проглядала деякі з них “по діагоналі”, тому не можу достеменно їх оцінити. З власного досвіду можу рекомендувати лише курс “Народний FPV” на платформі Prometheus: це курс, який детально показує всі етапи збірки дрона і дає уроки з техніки пайки.

Роль жінок у виготовленні дронів

Поки я працювала над своїм Жужиком, розповідала про цю роботу знайомим жінкам, щоб зрозуміти, як вони ставляться до ідеї створення дронів своїми руками. Мені хотілося дізнатися, наскільки в нашому суспільстві досі поширений стереотип, що жінки більше придатні до різних тилових робіт, як-от плетіння маскувальних сіток, ніж до чогось більш технологічного на кшталт виробництва FPV. За поодинокими винятками, у більшості моїх співрозмовниць ідея створення дрона викликала величезний захват. Кілька жінок сказало мені, що вони й самі хотіли б зібрати дрон, а одна навіть попросила показати, як це робиться.

Також я думала про роль жінок у часи Другої світової, про жінок у тилу, які працювали на різних виробництвах із технікою й технологіями того часу.

Як зараз із цим в Україні? Чи багато жінок працює над виробництвом дронів у державному та приватному секторі? Чи є якась спеціальна програма залучення жінок до таких виробництв? Я запитала в Марії Берлінської, і ось що вона відповіла:

«Станом на сьогодні такої програми немає. Однак є проєкти, як “Народний FPV”, які заохочують жінок, дають їм знання та компетенції для старту в технологічному виробництві. Серед 35 тисяч людей, зареєстрованих на наш курс, велика частка жінок.

Загалом зараз жінки не дуже активно залучені до технологічних виробництв. Але з плином війни їхня залученість буде зростати, позаяк велика частина чоловіків мобілізована. Як і під час кожної війни, зокрема й Другої світової, дуже багато жінок прийшло в так звані чоловічі професії. Хоча ми чудово розуміємо, що немає чоловічих і жіночих професій, а є просто здібності людини до того чи іншого фаху».

Мотивація

Насамкінець хочу сказати кілька слів про мотивацію. Якщо ви дивилися серіал “Гра престолів”, то, мабуть, пам’ятаєте Ар’ю Старк, яка постійно повторювала список своїх кривдників, щоб не забути, кому треба помститися.

У мене трохи інший список. У ньому імена людей, яких через цю війну більше немає. З кимось із них я могла б створювати цікаві й трохи дивацькі проєкти. З кимось — працювати або згадувати про спільну роботу. З кимось — відпускати саркастичні жарти на посиденьках великої родини і разом спостерігати, як ростуть діти. Ще з кимось — жартувати й розповідати історії на днях народження спільних друзів.

Усього цього не буде. Це досить великий список, і часом я прокидаюся серед ночі від моторошного сну й починаю згадувати цих людей.

Я уявляла, як із найближчими друзями таки доїду до гарного острова в Атлантичному океані (поїздка скасована через війну). Ми прокинемося на світанку, а потім піднімемося на вершину, з якої буде видно безмежжя хвиль. Я зберу каміння й напишу по одному імені на кожному камені, а потім складу кам’яний турик, обернений до океану.

Та чи станеться це коли-небудь? Може, так, а може, й ні. До цього всім нам треба ще дожити.

Натомість імена з мого списку можуть бути написані на FPV-дронах, які я зроблю власними руками. Зрештою, це можна робити просто зараз, не чекаючи непевного майбутнього. І зрештою, реальна дія з осяжним результатом краща за символічну.

У Жужика, який скоро поїде на випробування, є й інше ім’я. Таких імен ще декілька, тому попереду багато роботи.

Хочете допомогти мені її виконати? Долучайтеся до збору!

Конверт “Жужик”

Посилання для поповнення: https://www.privat24.ua/send/ddnbq

Номер картки конверта: 4149499261246001

самоорганізація інфографіка народний дрон дрони fvp