Як росіяни влучили «Іскандером» в Інститут зв’язку в Полтаві. Чи можна було його збити?

Цей текст Texty.org.ua підготували в партнерстві з полтавським незалежним медіа «Полтавська хвиля».

3 вересня

О 09:08 на Полтавщині оголосили повітряну тривогу. Через дві хвилини в Полтаві пролунало два вибухи. Над Інститутом зв’язку почав підійматися густий дим.

Одними з перших на місце події прибули госпітальєри Ігор Ткачов і Поліна Мельник, а також волонтер Ігор Шафарчук, який і допоміг нам реконструювати події.

Того ранку Ігор прокинувся від гучних вибухів. У голові промайнуло: «Щось трапилося».

Після 24 лютого Ігор Шафарчук повернувся до Полтави з Києва й заснував тут благодійний фонд «Вільні та незламні», який допомагає військовим і дітям на деокупованих територіях та евакуює людей із гарячих точок.

«Я сів у швидку, яку ми зараз робимо для Третьої штурмової (бригади. — Ред.). Там уже все було заготовлено: аптечки, рукавиці, все необхідне. За чотири хвилини я був тут, їхав на густий дим. Біля воріт побачив тіла в крові. Я відчув, що в мене підскочив адреналін, одягнув рукавиці, взяв аптечки й почав працювати», — розповідає він.

Перші поранені, які лежали біля воріт Інституту зв’язку, мали контузії, були дезорієнтовані й дуже кричали. Чоловікові з раною на грудях волонтери наклали оклюзійну наліпку. Потім із будівлі навчального закладу почали виводити людей.

«Те, що ми побачили далі, нас шокувало. Важких поранених було дуже багато. Це були люди з турнікетами на трьох чи й чотирьох кінцівках, із пробитими грудними клітками. Працювати з кожним пораненим доводилося дуже швидко. Все було як у тумані, багато чого я вже не пам’ятаю», — каже Ігор Шафарчук.

Госпітальєр Ігор Ткачов на своїй інстаграм-сторінці написав:

«Перед нами стояв старий величезний ЗІЛ, у який просто вантажили поранених. Їх клали на ганчірки, ковдри, двері, піднімали майже вище голови й закидали в багажник».

«Нас здивувало те, що не було сортування поранених»

Більшість поранених мали ампутації, масивні кровотечі, травми грудної клітки, опіки. Люди були в стані затьмареної свідомості, кричали, заважали медикам. Працювати з пораненими доводилося удвох: один тримає, інший накладає турнікет чи тампонує рану.

На подвір’ї інституту був хаос. У цей час сюди почали прибувати й інші волонтери, рятувальники, карети швидкої допомоги.

«Нас здивувало те, що не було сортування поранених. В одну швидку клали по три-чотири поранених різного ступеня тяжкості. Ми побачили, що “легких” забирають одразу, а один лежить і, грубо кажучи, вже “витікає”. Тому ми взяли це у свої руки, розподіляли поранених і визначали пріоритетність евакуації. Люди добре на це реагували, одразу все зрозуміли», — пригадує Ігор Шафарчук.

Волонтер наголошує, що ситуація була критична й емоційно складна навіть для самих госпітальєрів. Ні рятувальники, ні медики не були до такого готові, але всі виконували свою роботу.

Головною перешкодою для госпітальєрів стали несертифіковані китайські турнікети, які постійно підносили цивільні та волонтери і які не могли зупинити кровотечу. А також те, що дуже мало людей вміло надавати першу допомогу.

Цей трагічний випадок вкотре нагадує, що кожен українець повинен мати сертифіковані турнікети на всі кінцівки, свою аптечку та вміти нею користуватися.

Близько години Ігор Шафарчук із товаришами надавали допомогу пораненим, аж поки не приїхали рятувальники, комунальники та інші служби.

«Ми зі свого досвіду вже знали, що треба їхати по воду та їжу. Через кілька годин ми привезли понад 600 літрів води й близько 400 порцій їжі. Багато бізнесів долучилося: заклади харчування готували їжу. Це “Чічіков”, “Той самий баранчик”, “Августин”, “17teen”. “МаркетОпт” забив нам цілу швидку водою, багато піц надав, певно, понад 100 штук», — каже волонтер.

***

12:26. Для потерпілих від ракетного удару розгорнули штаб швидкого реагування.

14:16. Міноборони офіційно повідомило, що росіяни вдарили по місту двома балістичними ракетами, частково зруйнована одна з будівель Інституту зв’язку, багато людей опинилося під завалами.

14:18. Володимир Зеленський повідомив про 41 загиблого та 180 поранених. Почалося розслідування обставин трагедії. На Полтавщині оголосили триденну жалобу за загиблими. На станції переливання крові зібралася черга з понад 150 донорів.

17:50. Перша леді Олена Зеленська повідомила про 47 загиблих. Відповідні служби почали обстежувати будинки та фіксувати наслідки російської атаки.

21:20. Кожні 15–20 хвилин надзвичайники оголошують хвилину тиші, щоб почути людей, які лишаються під завалами. Рятувальні роботи велися всю ніч і тривають 4 вересня.

4 вересня

За даними ДСНС, кількість загиблих зросла до 53. Рятувальникам вдалося розібрати 70% зруйнованої будівлі. 20 людей лежать у реанімації у важкому стані, за їхні життя борються медики. До Полтави прибувають родичі тих, хто був в епіцентрі або поблизу ракетного удару і не виходить на зв’язок. Їх направляють до бюро судово-медичної експертизи на упізнання тіл.

По обіді керівництво області вийшло з брифінгом до журналістів. Зокрема, очільник ДСНС Полтавщини Андрій Хижняк спростував інформацію волонтерів про неякісні турнікети:

«Кожен наш рятувальник забезпечений турнікетами і відповідними засобами захисту. Тому питання щодо неякісних турнікетів і їх накладання — у нас реально не було часу їх там накладати. Можливо, поодинокі випадки до передачі медикам були, але це були турнікети фахові, я дивився на них. І завдяки діям рятувальників ми врятували 25 осіб», — додав Хижняк.

Керівник Полтавського військового інституту зв’язку Ігор Міцюк наголосив на тому, що жодних заходів, пов’язаних із шикуваннями чи збором людей, не було:

«Я вас запевняю, що жодних заходів не проводилося і не мало проводитися. Останні масові заходи проводилися ще до ковіду. А від початку війни взагалі навіть збори більш ніж десяти осіб заборонені на нашій території».

Однак додав, що керівництво інституту переглядає безпекові заходи в закладі.

Проте, як розповів очевидець трагедії, який дістав поранення, люди таки збиралися, і не лише по десять. За його словами, військові, які перебували на навчанні на території навчального закладу, навіть до їдальні ходили строєм.

Близько 17:00 представниця Інституту масової інформації в Полтавській області Надія Кучер повідомила про те, що українських та іноземних журналістів не допускають до роботи на місці влучання російських ракет, допоки не буде розібрано завали, а також у лікарні, де перебувають потерпілі.

На місці влучання їм перешкоджали працювати черговий частини та керівник підрозділу Нацгвардії, попри наявність акредитації ЗСУ, у лікарні — пресслужба Полтавської ОДА.

За словами директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, недопуск журналістів на місце влучання російських ракет — це порушення ч. 4 ст. 25 Закону «Про інформацію».

Від Texty.org.ua:
Заяви офіційних осіб про відсутність скупчення людей і наявність засобів медичної допомоги не збігаються зі свідченнями очевидців. А той факт, що журналістів на місце події не допустили, може свідчити про бажання приховати ймовірні порушення, які позбавили людей шансу на порятунок.

Джерела даних і підстави для припущень

Чутки про те, за яких умов стався удар, швидко поширювалися в мережі. Не в останню чергу через відсутність офіційних повідомлень люди висували різні версії, зокрема й щодо роботи ППО.

Очевидці подій розповідали про розвідувальний дрон, який кружляв над містом до ракетного удару. Це міг бути безпілотник «Оріон», що має дальність до 250 км, або «Горизонт Ейр S-100» (дальність до 180 км).

Докладніше про російські дрони в українському небі читайте тут.

Працює це так: безпілотник бачить і передає інформацію, а росіяни відразу запускають «Іскандер» по цілі. Час проходження команди про удар по всьому ланцюжку від моменту, коли оператор БПЛА каже «Бачу ціль», становить орієнтовно 10 хвилин, час підльоту — близько 4–6 хвилин.

«Оріон» здатний підніматися на висоту до 7 км, «Горизонт Ейр S-100» — до 5,5 км. Україна не може масово збивати розвідувальні безпілотники через обмежені можливості ППО. РЕБ може лише завадити йому виконати завдання.

Достеменно невідомо, чи був дрон над навчальний закладом безпосередньо перед прильотом. Росіяни могли й заздалегідь вивчити розклад і вирахувати час, коли в будівлі було найбільше людей (одразу після початку занять). Або, що теж можливо, випустити ракету одразу після того, як дрон передав свіжу інформацію про присутність людей.

Це могла бути мобільна установка, розміщена на території Росії чи окупованої Харківщини (наразі немає даних про місце запуску). Найперше сповіщення про тривогу в моніторингових телеграм-каналах було о 09:08:43. А перше повідомлення про вибух вже о 09:10:26.

«Між повідомленням про тривогу і вибухами було не більш як дві хвилини, — каже полтавка Олена Запорожан. — Я звірила час на своєму телефоні. О 9:08 тривога, о 9:11 вже дзвінки від близьких із питаннями, чи все ок».

Ті, хто перебував на верхніх поверхах п’ятиповерхівок, не мали шансів добігти до укриття. Найбільша кількість загиблих і поранених саме серед тих, хто виходив через третій і четвертий евакуаційний виходи, розповів керівник Інституту зв’язку Ігор Міцюк. Вони були на шляху до евакуації, і в цей момент стався приліт.

«Передня стіна навчального корпусу повністю обвалилася, і всередину корпусу був приліт другої ракети. Навчальний корпус — цегляна будівля, тобто після удару цегла порозліталася і людей привалило. Шість евакуаційних виходів, чотири забезпечили повністю особовий склад, а на шляху двох було привалено. Тому така велика кількість загиблих і поранених», — пояснив Ігор Міцюк.

Очільник ОВА Філіп Пронін додав, що, враховуючи час від оголошення повітряної тривоги до прильоту, не всі встигли сховатися.

За даними, які Генштаб України оприлюднив 21 серпня, за період повномасштабного вторгнення вдалося збити близько 5% балістичних ракет «Іскандер-М/KN-23».

Експерт: «Перехопити ракету міг лише Patriot, але його там не було»

Як розповів нам один із офіцерів ППО, балістична ракета «Іскандер», якою росіяни вдарили по Полтаві, фактично не залишає шансів на збиття і порятунок тих, хто потрапляє під удар. Час польоту до цілі — лічені хвилини, вона йде на швидкості 3–4 МАХа (3,6–4,9 тис. км/год).

Маса бойової частини до 450 кг, тож ракета гарантовано руйнує майже будь-яку будівлю.

Єдине, чим її можна перехопити, — це комплекс Patriot, але його там не було.

«Якби звернули увагу на БПЛА, який там висів у повітрі раніше, то, напевне, жертв було б менше», — припустив експерт.

Він називає проблему системною — майже всі дислокації навчальних центрів відомі росіянам ще з радянських часів, і БПЛА просто виконує роль розвідника — передає інформацію в режимі реального часу: «Бачу скупчення військових, вогонь!». До того ж серед місцевих вистачає ворожої агентури. Вже не раз прилітало по різних навчальних центрах, і цю проблему досі не вирішили.

Як уже згадувалося, росіяни зменшили час прийняття рішень про удар орієнтовно до 10 хвилин (деталі тут).

«Іскандер» (рос. «Искандер», індекс комплексу — 9К720, за класифікацією МО США і НАТО — SS-26 Stone) — російський оперативно-тактичний ракетний комплекс. Розроблений на Коломенському конструкторському бюро машинобудування (КБМ). Почав розроблятися в 1988 році, вперше представлений у 1999-му, серійно випускається з 2005-го.

Здійснює запуск ракет класу «земля – земля» різних типів: балістичних «Іскандер», «Іскандер-М», «Іскандер-Е», а також крилатої ракети «Іскандер-К».

Комплекс складається із самохідної пускової установки, яка має дві ракети, транспортно-заряджальної машини, командно-штабної машини, пункту підготовки інформації, машини регламенту і технічного обслуговування та машини життєзабезпечення.

Максимальна дальність стрільби до 500 км.

«Іскандер-М» може оснащуватися касетною бойовою частиною. Такими ракетами російські збройні сили щонайменше двічі атакували Запоріжжя: 5 жовтня і 13 листопада 2022 року.

Ракета уражає ціль майже під прямим кутом до поверхні.

Точних даних, «Іскандер» якої модифікації прилетів, у редакції немає, але судячи з того, що приліт стався за кілька хвилин після оголошення тривоги, це була балістична ракета «Іскандер-М».

іскандер Полтава ракетний удар армія