Н

Наслідки удару по Охматдиту: двоє загиблих, 16 поранених, знищено більше ніж 20 відділень та унікальну лабораторію

8 липня стало черговою чорною датою в історії сучасної України. Ракета Х-101, яку випустив російський літак, влучила в Охматдит — найбільшу і найстарішу дитячу лікарню в Україні й одну з найбільших у Європі.

Від вибуху загинуло двоє людей, ще 16 постраждало, серед них десятеро дітей, яким рятували життя.

Read in English

У день ракетного удару біля воріт і на території лікарні люди. Сотні людей. Час від часу з виттям сирени з воріт виїжджають машини швидкої допомоги, пожежні машини, машини ДСНС. У повітрі пил, смердить якоюсь хімією. Очевидно, це залишки ракетного палива.

Дівчина в медичному халаті поспіхом роздає маски: “Натягніть, це необхідно”.

Один із корпусів Охматдиту після російського ракетного удару. 8 липня 2024 року, Київ. Фото автора
Один із корпусів Охматдиту після російського ракетного удару. 8 липня 2024 року, Київ. Фото автора

Найбільше людей біля двоповерхової будівлі. Розвалена споруда димить, замість одного крила купа цегли, величезний шмат покрівлі, сходи, що вже нікуди вже не ведуть. З провалля, немов із жерла вулкана, валить чорний дим.

Один із корпусів Охматдиту після російського ракетного удару. 8 липня 2024 року, Київ. Фото автора
Один із корпусів Охматдиту після російського ракетного удару. 8 липня 2024 року, Київ. Фото автора

Військові, цивільні, нацгвардійці, працівники ДСНС — люди стоять ланцюжками і голіруч передають цеглину за цеглиною, шматок дерева за шматком, уламок за уламком. Стук цегли, скрегіт заліза, неголосні команди.

Фото автора
Фото автора
Кияни допомагають розбирати завали на руїнах одного з корпусів Охматдиту. 8 липня 2024 року, Київ. Фото автора
Кияни допомагають розбирати завали на руїнах одного з корпусів Охматдиту. 8 липня 2024 року, Київ. Фото автора
розбір завалів в охматдит

Тут же ще один ланцюг — люди тримають над головами пожежний рукав. Періодично чути: “Напор!” — і тоді рукав напружується, рятувальники заливають вогнища всередині.

Кияни, які прийшли допомагати розбирати завали, тримають над головами пожежний рукав. Київ, 8 липня 2024 року. Фото автора
Кияни, які прийшли допомагати розбирати завали, тримають над головами пожежний рукав. Київ, 8 липня 2024 року. Фото автора

Час від часу лунають вигуки “Тихо!!!”. Тиша потрібна для того, щоб почути, чи є хтось під завалами.

Проходить кінолог із собакою. На запитання “Як там?” тільки махнув рукою.

Кінолог із собакою приїхав шукати людей під завалами дитячої лікарні після російського ракетного удару в Києві. 8 липня 2024 року. Фото автора
Кінолог із собакою приїхав шукати людей під завалами дитячої лікарні після російського ракетного удару в Києві. 8 липня 2024 року. Фото автора

На щастя, лікарі, які добре ознайомлені з протоколами безпеки, встигли врятувати дітей від прямого влучання, але багато з них все ж таки постраждало –– їх посікло уламками скла. Малюків виносять на руках, у них перебинтовані голови, руки, у деяких на ручках стирчать голки від крапельниць.

Фото автора
Фото автора

Поруч потрощені величезні корпуси, у яких немає жодної цілої шибки, збите облицювання.

охматдит
У сусідньому корпусі лікарні розтрощені всі вікна. Фото автора
У сусідньому корпусі лікарні розтрощені всі вікна. Фото автора

Як стало відомо трохи пізніше, у будівлі знищені всі комунікації, немає ні води, ні світла.

Знищено корпус токсикології, пошкоджень зазнали п’ять онковідділень, десять хірургічних, два соматичних відділення, відділення інтенсивної терапії, дві реанімації, операційні блоки, відділення променевої та радіотерапії, ще три корпуси.

Фото автора
Фото автора

Російська армія знищила єдину в країні онкогематологічну лабораторію.

Біля воріт, які ведуть до головного входу лікарні, потік людей не припиняється. Люди несуть воду, респіратори, мішки і їжу. Пакунки з водою розбирають швидко — дим виїдає очі, у горлі миттєво пересихає.

L1040767
Фото автора
Фото автора

З будівель виносять ліжка, медикаменти, хтось уже починає прибирати скло.

Знову лунає сигнал тривоги. Один із військових каже, що над Києвом літає розвідувальний дрон. “Вони зараз вдарять ще, це ж не люди — битимуть по рятувальниках”.

Лунає команда “Цивільні в укриття!”, але виконується вона неохоче.

Чути вибух у повітрі — працює наша ППО.

Фото автора
Фото автора

Один з офіцерів ДСНС — обличчя в кіптяві, рука з брудним бинтом — дивиться перед собою і повільно промовляє:

“Не розумію. Не розумію, ким треба бути, щоб бити по лікарнях, по дітях. Хоча... розумію. Треба бути істотами нової породи — росіянами. У них немає нічого святого. Вони не вперше б’ють саме по житлових районах, по енергетичних об’єктах. Я працював у різних містах, бачив багато наслідків прильотів. Скрізь те саме: удари по людях, по цивільних”.

Фото автора
Фото автора

Лікарка відділення ургентної хірургії і трансплантології Дар’я Дєгтярьова нервово курить. Скляний погляд застиг на зруйнованій будівлі корпусу.

“У момент повітряної тривоги була на робочому місці. Щойно пролунала сирена, маленьких пацієнтів доправили в укриття. У коридорах відділення, подалі від вікон і дверей, залишилися тільки найважчі хворі — ті, хто перебував на діалізі, під крапельницями або не міг пересуватися через свій стан.

Фото автора
Фото автора

У момент прильоту я була з хворою дитиною на УЗД. Спочатку впали ми, потім стеля на нас. А вже потім був звук вибуху. Доправили дітей, які були з нами, у безпечне місце й побігли у своє відділення. Ми знаємо, що загинула наша колега-лікарка. Завідувачку відвезли з важким пораненням”.

київ воєнні злочини рф ракетний удар ракетний терор РФ охматдит

Знак гривні
Знак гривні