З

За планом і без домовленостей: як народжують у Чехії

На відміну від України в Чехії домовленості з конкретними лікарями про пологи є рідкістю і немає потреби платити медичному персоналу.
Кожна жінка може обрати пологовий, у якому хоче народжувати, і заздалегідь узгодити власний план пологів, якого медперсонал має дотримуватися.

Ілюстративне фото з фейсбук-сторінки Аполінаржу — найстарішого в Празі пологового будинку
Ілюстративне фото з фейсбук-сторінки Аполінаржу — найстарішого в Празі пологового будинку

У Чехії жінки йдуть на пологи із цілим стосом паперів — планом, за яким мають народжувати. Пологовий резервують уже на 14-му тижні вагітності, із самого ранку, щоб встигнути забронювати певну дату. Обирають за місцезнаходженням, відгуками. А от із лікарями не домовляються. Медперсоналу нічого не платять. Якщо ти бідний, це не вплине на те, як тебе обслуговують. Усім необхідним забезпечать. Чого не вистачає, дадуть.

Про ці та інші особливості народження дітей у Чехії ми поговорили з доулою Інною Провоторовою, яка зараз мешкає в Празі й супроводжує тут жінок під час пологів, і з колишньою киянкою Ольгою Макаренко, яка народила двох своїх дітей в одному з найстаріших празьких пологових будинків.

Ціна народження нового життя

У Чехії страхова медицина, тому послуги пологових будинків повністю покриває страховка. Потрібно доплатити хіба що за комфорт: перебування у двомісній післяпологовій палаті підвищеної комфортності обійдеться в 1500 крон за добу (2400 грн), в одномісній — у 4500 крон (7200 грн).

«Також ми платили 750 крон (1200 грн) за присутність чоловіка на пологах. Необхідність цієї доплати пояснили тим, що йому надали інструкцію, як поводитися в операційній, та повне “екіпірування”: халат, бахіли, шапочку», — розповідає Ольга Макаренко.

В Україні за партнерські пологи доплачувати нічого не потрібно за умови, що ти народжуєш у пологовому, який підписав договір із Національною службою здоров’я.

Програма медичних гарантій в Україні покриває як неускладнені, так і ускладнені пологи, плановий та ургентний кесарів розтин, епідуральну аналгезію (знеболювання) та інші необхідні медичні маніпуляції. Тобто народити дитину можна абсолютно безплатно.

Але українські жінки люблять домовлятися з конкретним лікарем, що народжуватимуть саме в нього. І за це платять чималі суми, що сягають 1000–1500 дол.

Без домовленостей

За цією звичкою наші вагітні, які зараз живуть у Чехії, розпитують у соцмережах, як домовитися з чеськими лікарями в пологових. І отримують відповідь, що ніяк. Адже тут це не прийнято.

«Українки намагаються привнести в місцеві пологові цю традицію. Але вона не приживається. Якщо тут і народжують за домовленістю, то, як правило, лікар — друг або родич», — каже Ольга Макаренко.

Пологи за домовленістю в Чехії не практикуються, бо тут, по-перше, у суспільстві менша толерантність до корупції (якщо за пологи платиш готівкою особисто лікарю, то це не що інше, як хабар).

У глобальному рейтингу «Індекс сприйняття корупції» від організації Transparency International у 2023 році Чехія посіла 41-ше місце. Для порівняння: Україна — 104-те (загалом у рейтингу 180 країн). По-друге, чеські лікарі отримують гідну плату за свою працю.

Зарплата медиків у Чехії залежить від їхньої спеціалізації та стажу: що більше людина пропрацювала, то вищу зарплату, або, як тут кажуть, мзду, має. Наприклад, лікар, який пропрацював понад 32 років, має 12-й розряд у тарифній таблиці й може розраховувати на зарплату 57 130 крон (91 408 грн). Лікарі, наприклад, 7-го розряду (стаж до 15 років) отримують 49 170 крон (78 672 грн). Стартова зарплата дипломованого лікаря становить 41 380 крон (66 208 грн).

Для порівняння: мінімальна зарплата в Чеській Республіці — 18 900 крон (30 240 грн). За підрахунками аналітиків громадянської платформи «За мінімальну гідну зарплату» (MDM), для Праги вона становить 42 776 крон, для решти Чехії — 40 912.

Під мінімальною гідною зарплатою розуміють суму, яка дає змогу дорослій людині з однією дитиною покривати базові витрати (житло, їжу, взуття, одяг, інтернет, мобільний зв’язок, розваги), а також відкладати адекватну суму на «чорний день». Тож лікарі в Чехії вже на старті своєї кар’єри отримують гідну зарплату, яка дає змогу і заощаджувати, і активно відпочивати.

В Україні, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, для лікарів встановлена базова заробітна плата не менш як 20 000 грн. За даними НСЗУ, середня лікарська зарплата в Україні за 2023 рік становила 21 700 грн. Її розмір залежить не тільки від стажу, спеціалізації, посади, а ще й від премій, які керівник медперсоналу може нараховувати за власним розсудом. Нещодавно видання «Четверта влада» опублікувало дані про заробітні плати завідувачів відділень пологового будинку в Рівному (як зазначають у НСЗУ, рівненський пологовий на першому місці за оплатою праці завідувачів відділень). Так, середня зарплата завідувача першого полового відділення за 2023 рік була 45 919 грн після оподаткування. При цьому розмір премій у різні місяці становив від 9000 до 60 000 грн. За словами директорки пологового, звичайні лікарі отримують у цьому медзакладі не менш як 20 000 грн.

Говорячи про зарплати, потрібно пам’ятати про такий економічний показник, як внутрішній валовий продукт (ВВП). Це загальна вартість товарів і послуг, виготовлених у країні. Чим більший ВВП, тим більше грошей збирається з податків і тим вищі зарплати держава може платити лікарям і всім, хто забезпечує соціальні послуги і безпеку країни. У 2002 році ВВП на особу в Україні становив близько 4500 дол., у Чехії — 27 200 дол. (докладніше про бюджетні видатки в Європі та в Україні читайте тут).

Ставлення до породіллі

За словами Інни Провоторової, медперсонал у чеських пологових будинках здебільшого дружній до матері та дитини.

Експертка зазначає, що на ставлення до матері та немовляти може впливати розмір пологового будинку та його спеціалізація.

«Зазвичай у невеличких пологових медперсонал не має такого навантаження, як у великих, тож для них пологи — це як особиста зустріч. Тому тут може бути більше опіки, особливого ставлення до жінки. Але хотіла б підкреслити, що скрізь, де я була в Чехії, і у великих, і в малих пологових, було досить доброзичливе ставлення до породіллі», — розповідає Інна.

Щодо спеціалізації, то бувають, наприклад, пологові, які «заточені» на ризиковані пологи: багатоплідна вагітність, передчасні пологи тощо.

«У такому разі медперсонал звик справлятися зі складними ситуаціями, звик до того, що все треба робити дуже оперативно. Тут не до сентиментів. І в таких пологових будинках можуть бути більш медикаментозні пологи. Це стосується і Чехії, і України», — каже доула.

Ольга Макаренко народжувала двох своїх дітей у найстарішому празькому пологовому Аполінаржі. З першими пологами вона мала тут досить негативний досвід.

«Була неділя, літо, спека. Перед пологовим залом мене змусили відповідати на купу запитань для анкети: де я живу, яка в мене освіта тощо. У мене перейми, лежу на протязі, холодно, некомфортно. А потім уже в пологовому залі мені прокололи навколоплідний пузир, після цього зафіксували гіпоксію плоду й прийняли рішення про терміновий кесарів розтин. На щастя, малюка вдалося врятувати», — розповідає жінка.

Другу дитину Ольга народжувала в цьому самому пологовому. Адже медзаклад спеціалізується на ризикованих вагітностях, а вона належала до цієї групи через вік: другу дитину Ольга народила майже в 44 роки. Цього разу все минуло спокійніше, адже був запланований кесарів розтин.

«Операція була під місцевою анестезією. Тож я все бачила. Вразило, як злагоджено працювала команда лікарів. У них все розраховано до секунди. До мене було дуже дбайливе ставлення. Лікарка-анестезіолог коментувала мені кожен крок, абсолютно все, що відбувалося», — розповідає Ольга.

До речі, у чеських пологових будинках за бажанням жінки дитину можуть забирати на деякий час, щоб вона могла відпочивати. Тут є спеціальні кімнати біля післяпологових палат, де перебувають немовлята, і мамам їх приносять кожні дві-три години.

Ілюстративне фото з фейсбук-сторінки Аполінаржу — найстарішого в Празі пологового будинку
Ілюстративне фото з фейсбук-сторінки Аполінаржу — найстарішого в Празі пологового будинку

Пологи за планом

Пологи можуть відбуватися за дуже різними сценаріями. Їх готують жінки перед пологами (з розробленими планами можна ознайомитися в пологових будинках — це перелік певних умов, які мають бути дотримані, маніпуляцій, на які погоджується чи на які не погоджується жінка). Наприклад, майбутня мама може зазначити, що пуповину можна перерізати тільки після того, як повністю відпульсувала пуповинна кров. Або що вона не хоче, щоб їй проколювали навколоплідний пузир чи робили епізіотомію (розріз тканин промежини).

Цей план — офіційний документ із датою, підписами, і лікарі намагаються його дотримуватися.

У ньому можуть бути пункти, які стосуються як самого процесу народження, так і післяпологового періоду. Ольга Макаренко каже, що лікарі виконали всі пункти плану, крім одного: попри небажання матері, вкололи дитині вітамін К.

«Коли я запитала, чому так сталося, лікар відповів, що в плані було так багато пунктів, що цей могли просто пропустити. У мене склалося враження, що його просто не дочитали, хоча решту пунктів виконали. Наприклад, я могла спостерігати крізь скло за першими медичними маніпуляціями, які проводили з моєю донькою, як це було зазначено в плані», — розповідає Ольга.

Обладнання пологових залів

Чехія має ефективнішу економіку, ніж Україна, тож може скластися враження, що пологові будинки тут обладнані набагато краще, ніж українські. Але це не так.

«Є пологові з дуже сучасним обладнанням, комфортними пологовими залами. А є й такі, де все залишилося з минулого століття. Малесенька кімната, у якій треба пересуватися бочком і яка закривається шторкою, ні туалету, ні умивальника немає», — розповідає Інна Провоторова.

Щоправда, у Чехії породіль і немовлят максимально забезпечують усім необхідним.

«Ти можеш прийти в пологовий босий і голий, але це не проблема. Все дадуть. Моя донька народилася зовсім крихітна. У мене був одяг для неї 52-го розміру, а їй потрібен був 45-го. Усе дали в пологовому. У післяпологову палату мені принесли підгузки, засоби для догляду за собою та немовлям. А годували так, що я просто не могла все з’їсти», — розповідає Ольга Макаренко.

Декретні виплати та відпустка

У Чехії вагітні йдуть у так звану матерську відпустку при народженні дитини на 28-му тижні вагітності. В Україні початок декретної відпустки можливий із 30-го тижня. Після народження дитини є відпустка для догляду за дитиною — і в Україні, і в Чехії вона може офіційно тривати до трьох років. У таку відпустку може піти як мати, так і батько дитини.

А от із дитячими виплатами є велика різниця. У Чехії виплата на дитину становить 350 000 крон (560 000 грн). Їх можна забрати помісячно протягом трьох років, а можна попросити, щоб усю суму виплатили за рік (тоді вийде щомісячна виплата в розмірі 29 166 крон). Але при цьому сума щомісячної виплати не повинна перевищувати розмір середньої зарплати жінки до декрету. Якщо перевищує, виплата розтягується на довше ніж 12 місяців. Якщо чоловік працює, цієї допомоги родині вистачає, щоб жінка не сушила собі голову, де б їй підзаробити.

В Україні розмір державної допомоги при народженні дитини становить 41 280 грн. І ця сума не переглядалася з 2014-го. У березні 2024 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт, який пропонує збільшити виплату до 384 500 грн. Автори законопроєкту пояснюють важливість такого кроку тим, що за останні 10 років в Україні народжуваність дітей зменшилася на 40%. І одна з головних причин цього — дуже малий розмір допомоги при народженні дитини.

пологи чехія досвід медицина

Знак гривні
Знак гривні