Путін і Кім Чен Ин проти всього світу. Моніторинг росЗМІ за 17–23 червня 2024 року

Візит Путіна до КНДР

18–19 червня відбувся візит російського президента до Північної Кореї. Володимир Путін уже відвідував КНДР у 2000-му. Тоді на чолі Кореї був Кім Чен Ір, батько нинішнього господаря Пхеньяна Кім Чен Ина. Яскраве свідчення змін у Росії та Кореї за ці майже 25 років — у Росії вічний Путін, а в Кореї родина Кімів.

Ще кілька років тому Росія офіційно підтримувала санкції проти КНДР, а вже сьогодні підписує з Північною Кореєю угоду, яка передбачає взаємну допомогу в обороні. Така ціна вторгнення в Україну.

“Путин восхитился преображением Пхеньяна за последние 24 года”, — резюмує пропаганда компліментарні ремарки президента РФ. А російські делегати звітують про чудові дороги в Пхеньяні з бетону вищого ґатунку. Вони це відчули, здійснюючи ранкові пробіжки. Можливо, Корея справді будує дороги чудової якості для “людей”, оскільки для машин вони не такі актуальні. У Кореї машини для суспільства — величезна розкіш. Автопром, масштаби якого невідомі, оскільки статистика недоступна, працює на військовий сектор. А прості корейці не можуть собі дозволити мати автотранспорт.

Роспропагандисти заявляють, що зустріч Путіна з Кім Чен Ином занепокоїла західні країни. “Координатор стратегических коммуникаций в Совете национальной безопасности Джон Кирби рассказал, что в США обеспокоены углублением отношений России и КНДР” — заради таких повідомлень Путіну варто було їхати в Корею.

Російська пропаганда тріумфує. США та їх союзники мають занепокоїтися, і це їм за спроби ізолювати Росію. Тепер Москва дружить із Китаєм, КНДР, Іраном, Білоруссю — це справжні друзі й партнери, які не зрадять Росію. І так у єдиному “бойовому злагодженні” можна скинути домінування Заходу.

Інформаційна обслуга Кремля подає візит Путіна як приїзд старшого партнера до молодшого. Молодшого і дуже вірного. “Президент РФ прилетел в КНДР 18 июня. Ким Чен Ын ожидал его прибытия в аэропорту”.

Державні ЗМІ обох країн подають цей візит як довгоочікувану зустріч двох давніх друзів. Державне російське інформаційне агентство ТАРС поширило кадри, де заздалегідь організовані натовпи людей готуються зустрічати російського президента. У руках у них багато російських прапорів, хтось навіть із квітами. Після всіх урочистостей Путін і Кім Чен Ин зайняли спеціальний автомобіль, щоб їхати стоячи.

Пропаганда рапортує: “Путина встречали в том числе северокорейские дети. Было все. И советские песни, и флаги России. И, разумеется, оглушительные возгласы корейского народа в честь приезда дорогого гостя из непобедимой России”, “На здании Национальной библиотеки (Народного дома учебы) расположились большие портреты Путина и Ким Чен Ына”.

Російська пропаганда опанувала новий жанр: висвітлення візитів Путіна та до Путіна треба робити максимально пафосно, детально і яскраво. Тож від простого росіянина не втече жодна деталь. Дезінформатори розкажуть, що їдять, що п’ють, що слухають, у чому й на чому сидять і, звісно, що дарують один одному диктатори: “Ким Чен Ын подарил Путину пару собак национальной северокорейской породы пхунсан… Путину вручили высшую госнаграду КНДР — орден Ким Ир Сена”. А Путін подарував Кім Чен Ину лімузин, чим порушив санкції Ради Безпеки ООН. Телехроніка світського життя автократів.

Ніхто не знає, що саме отримають від зустрічі Путіна з Кім Чен Ином Росія та КНДР. Деякі пропагандисти говорять про це прямо: “Мы о результатах узнаем по каким-то фактам, которые будут зафиксированы западными разведками и опубличенны ими. И чем позже, тем, как вы понимаете, лучше. Поэтому сейчас просто наслаждайтесь красивым шоу. И новостями типа Путин подарил Киму Аурус, кортик и чайный сервиз”.

Але російська пропаганда має й власні версії.

1. Зброя і боєприпаси

“Теперь и страхи, которые транслируются в западных СМИ по поводу поставок тонн северокорейских боеприпасов для российской армии, найдут свое реальное воплощение на вполне законных основаниях”.

Північна Корея щеторік почала постачати зброю та боєприпаси Росії для використання у війні проти України. Пропаганда обіцяє, що допомоги буде більше. У 2023-му до Росії надходили мільйони артилерійських снарядів із КНДР: 152-мм і 122-мм боєприпаси для ствольної артилерії, 122-мм реактивні снаряди для РСЗВ БМ-21 “Град”, 120-мм і 82-мм міни для мінометів. Військово-промисловий комплекс КНДР випускає продукцію на основі зразків радянського періоду: що танки, що артилерію, що бойові броньовані машини. Ця зброя необхідна Росії, адже Москва не має достатнього рівня власного виробництва для підтримання високих темпів війни.

Дезінформатори запевняють, що допомога Кореї вкрай потрібна й вигідна. І чекають не лише на артснаряди, а й на танки, бойові броньовані машини, артилерію.

А от про корейську зброю, кращу за американські HIMARS, цього разу пропаганда розписувала не дуже активно. Нагадаємо, у вересні 2023 року очільник Північної Кореї здійснив своїм спецпотягом візит до Росії. Тоді дезінформатори запевняли, що Пхеньян може передати таку зброю Росії: “У «отсталой» Северной Кореи имеется «ракетный монстр» KN-25, который превзошел американские HIMARS и M270 MLRS. Таких РСЗО нет ни у одной армии мира. Реактивный снаряд этого комплекса (калибр 600 мм, вес 3 т) способен поражать цели на дистанции до 400 км. Причем это управляемые снаряды”. Поки що корейської суперзброї на фронті не помічено.

1. Міцний тил і тиск на союзників України

“Владимир Путин и Председатель Государственных дел Корейской Народно-Демократической Республики Ким Чен Ын подписали Договор о всеобъемлющем стратегическом партнерстве”, “Отношения КНДР и России вступают в период нового расцвета”.

Під час візиту було підписано договір про стратегічне партнерство між двома країнами. Документ передбачає взаємні зобов’язання в разі агресії проти однієї з країн-учасниць і співпрацю у військовій сфері. Договір повторює радянсько-корейську угоду про військову взаємодопомогу часів холодної війни. А хтось каже, що це аналог договорів між Україною та союзниками: “Договор России и КНДР о взаимной помощи в случае агрессии против одной из сторон не является военным союзом. Помощь может быть поставками вооружений. И даже дипломатией. Этот договор России и КНДР напоминает договоры о безопасности между Украиной и странами НАТО”.

Пропаганда звітує, що тепер Корея тиснутиме на регіон, де є країни, які співчувають Україні або підтримують її. Це, зокрема, Японія та Південна Корея. Меседж такий: якщо вони й надалі допомагатимуть Києву, Москва не стримуватиме Пхеньян. “Визит Путина в КНДР, после которого может последовать рывок КНДР в ракетных вооружениях, и в ПВО, и в спутниковой разведке, — это крупнейшее поражение Южной Кореи и Японии за последние десятилетия. Но они сами виноваты — они поддержали санкции против России и поддержали украинский русофобский режим”.

А ще Північна Корея — це тиск безпосередньо на США. Колись топовий пропагандист Дмитро Кисельов заявляв, що Росія — єдина країна, яка здатна перетворити США на радіоактивний попіл. Сьогодні російські пропагандисти готові цей статус передати Північній Кореї: “Вашингтон трепещет. Там боятся, что в результате визита корейские ракеты смогут достать ядерным оружием до всех главных городов США. То есть будут более дальними и, что важно, получат спутниковое наведение с разведывательных спутников”.

Тому Вашингтону варто стримувати себе й обмежувати допомогу Україні, адже в імовірній ядерній війні Росія має сильного і надійного партнера.

1. Корейські робітники

“Миллионы снарядов будут бить по ВСУ, а сотни тысяч корейцев будут быстро восстанавливать города Донбасса и Новороссии, разбитые как раз этими снарядами”.

Сьогодні Росія відчуває дефіцит кадрів. Війна проти України поглибила проблему. І вже офіційні особи в РФ заявляють, що “в 70% компаний не хватает кадров, в том числе низкоквалифицированных”. Не допомагає і політика заманювання робітників із Центральної Азії: “Уменьшение числа трудовых мигрантов во многом связано с ослаблением рубля и ужесточением миграционного законодательства для иностранных работников, в т. ч. из стран Центральной Азии (90% иностранной рабочей силы)”.

Російська пропаганда вбачає вирішення цієї проблеми в Кореї: “России очень нужно много рабочих рук. КНДР нужна валюта и продовольствие”, “Их послать на стройки Мариуполя и Бахмута — хороший план”.

Залишається невирішеною маленька деталь — використання північнокорейських робітників заборонене санкціями ООН, до яких Росія приєдналася раніше.

Але дезінформатори пояснюють, що це було давно і зараз Москва може не звертати на це уваги: “Путин уже высказался, что это очень несправедливый аспект санкций”, “Как решится проблема корейских рабочих — это одна из загадок этого визита”.

Про що писали ще

Удар по Севастополю. 23 червня ЗСУ завдали ракетного удару по військових об’єктах у районі Севастополя. Навколо удару в росЗМІ здійнялася істерика. Офіційна російська пропаганда називає це «терористичною атакою» — згідно з їхніми заявами загинуло 5 осіб і майже 150 постраждало.

Російські військові стверджують, що українські ЗСУ випустили по Севастополю ракету американського виробництва ATACMS із касетним боєзарядом: “Нелюди из ВСУ «поздравили» нас со светлым праздником Троицы. В воскресенье средь бела дня они нанесли удар по Севастополю ракетами ATACMS, снабжёнными (в нарушение всех конвенций) кассетными боеголовками”. Під впливом ППО, заявляє російське військове відомство, ракета збилася з курсу, і її уламки впали, зокрема, на пляж, де були відпочивальники. Жодних незалежних підтверджень російської версії, які спиралися б на речові докази, надано не було.

Згідно з російською версією головні винуватці трагедії — Україна та США: “Террористическая атака киевского режима на гражданские объекты Севастополя, в результате которой погибли 5 и пострадали более 100 человек, совершена при участии США и преследовала цель запугать россиян”. Посла США в Росії Лінн Трейсі навіть викликали в російське МЗС.

Трагедією вся російська пропаганда намагається довести, що саме США винні в загибелі людей, оскільки постачають зброю Києву та дозволяють Україні бити по російській території. І Кремль намагається довести, що Крим — це саме російська територія.

Пропаганда, звісно ж, ігнорує деякі моменти. По-перше, Крим — це окупована Росією частина України, що визнано світовою спільнотою. По-друге, загибель людей — це безпосередній наслідок війни, яку розв’язала РФ. Саме російське оборонне відомство спочатку повідомило, що одну з ракет фактично збило їхнє ППО й уламки впали на пляж. А вже потім кремлівські пропагандисти швидко перейшли на формулу “прицільний удар по пляжу”.

Також варто нагадати, що саме кремлівські пропагандисти вигадали “формулу” для того, щоб зняти із себе відповідальність, — після кожного удару по житловій забудові чи цивільних об’єктах в Україні звинувачувати в жертвах українську сторону, мовляв, це уламки української ракети ППО руйнують і вбивають, бо вони збивають російські ракети й ті збиваються з курсу. І якби їм не заважали, вони били б лише по військових цілях.

Мрії про капітуляцію України. Минулого тижня дезінформатори багато писали про майбутню поразку України. Вони мріють про “переучреждение Украины с нуля”. Втікач, колишній народний депутат України, відкритий колаборант Олег Царьов заявляє, що після російської перемоги потрібно встановити в Україні “ограничения суверенитета”. А основу для цього він вбачає в стамбульських домовленостях 2022 року: “Это новые выборы президента, это новые выборы Верховной Рады Украины, выборы в местные советы, принятие новой Конституции в новых границах, где будут заложены ограничения суверенитета. Ведь Стамбульские соглашения — это ограничения де-факто суверенитета Украины. То есть не могут проводить учения, не могут заводить иностранных военных, кроме как привлекать какие-то отряды в случае стихийных бедствий краткосрочно”.

Методологія

Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.

До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних і прикладах абзаців, що стосуються теми, й ґрунтуються наші висновки.

пропаганда кндр дезінфомонітор дезінформація