У пошуках аудиторії. Як нова політика тіктоку “порізала” аудиторію російських пропагандистів за кордоном
Тікток оголосив про оновлення політики протидії цілеспрямованим кампаніям впливу з 23 травня: відтепер усі канали з позначкою “контрольоване державою ЗМІ” не мають потрапляти в рекомендовані відео за межами країни їх походження. А отже, іспаномовний RT не потрапить у стрічку рекомендацій іспаномовної аудиторії, а Sputnik Brasil — бразильської. Але чи справді це обмеження працює ефективно? Вирішили перевірити на даних.
Ми в редакції жартуємо: період активізації покращення політики протидії дезінформації в тіктоці підозріло збігається з початком тиску на платформу в США. Але незалежно від першопричин маємо констатувати: з початку цього року тікток не лише став активніше працювати на користь України, а й долучився до загальносвітового занепокоєння через можливість його “руками” впливати на вибори у всьому світі. Не тільки в США.
Як заявляють на платформі, у перші місяці 2024 року зусиллями самого тіктоку виявили та знешкодили 15 кампаній впливу, видаливши 3000 повʼязаних із ними акаунтів. І хоча це здається незначним порівняно з виявленою торік російською ботофермою на 12 800 акаунтів, та все ж таки краще, ніж нічого.
Очищення тіктоку в Україні
Лише знешкодженнями не обмежилися. Вже у квітні тікток починає офіційно співпрацювати з Центром протидії дезінформації — на його запит видаляє 24 ворожих пропагандистських канали (серед яких, наприклад, були канали Стахіва, Шарія і Дубінського), а деякі канали російських пропагандистських медіа обмежує для доступу з території України.
Тому сьогодні, якщо ми подивимося на кількість переглядів кожного окремого відео тікток-каналу “РИА Новости” (одного з небагатьох російських пропагандистських медіа, які не зменшили свою активність у тіктоці після обмеження функціонування платформи на території Росії з березня 2022-го), побачимо суттєве зменшення аудиторії після 18 квітня 2024 року — дня запровадження нових обмежень в Україні. А отже, їхні відео більше не досягають української аудиторії, принаймні на контрольованих Україною територіях, тому що не потрапляють у рекомендації чи результати пошуку (раніше могли зʼявлятися навіть у результатах пошуку для “нейтральних”, не навколовоєнних хештегів).
І цю історію вже можна було б назвати частково успішною, якби вся публічна пропагандистська тікток-активність Росії обмежувалася лише одним російськомовним акаунтом.
Зменшення глобального впливу Росії?
Станом на березень минулого року дослідники звертали увагу на мережу офіційних російських пропагандистських медіа в тіктоці, що налічувала 78 акаунтів (47 із яких були позначені платформою як “контрольовані РФ”), що на той час мали більше ніж 14 мільйонів підписників та більше ніж 319 мільйонів уподобань (і відповідно в десятки разів більше переглядів).
Не всі з них продовжували свою активність після 2022 року, коли тікток призупинив стримінг і розміщення нових відео в РФ, але деякі канали ставали ефективним інструментом поширення російських меседжів. Навіть більше — стали нарощувати охоплення та активність.
І станом на початок червня тікток-канал Sputnik News Latinoamérica, наприклад, має 680 тисяч підписників і понад 20 мільйонів уподобань. А Sputnik Кыргызстан, попри блокування тіктоку в країні з квітня цього року, не припиняє створювати новий контент на двох каналах (один російською, другий киргизькою), обидва в сумі вже мають 1,4 мільйона підписників і 81 мільйон уподобань.
Та якщо оголошені тіктоком нові обмеження справді працюють, то їх ефективність вже сьогодні має впливати на охоплення російських пропагандистів. Бо тепер їхні відео можна переглянути або за прямим посиланням, або зайшовши на канал, або у своїй стрічці підписок (якщо ви раніше на нього підписалися). А отже, ці відео втрачають можливість завіруситися й охопити нову аудиторію окрім уже наявних підписок.
Одна проблема — важко досліджувати алгоритми рекомендацій (перевіряли це, досліджуючи YouTube). Адже можна відстежувати, що платформа рекомендує, але майже неможливо зі 100% впевненістю стверджувати, що чогось серед рекомендацій точно немає.
Тому ми пішли іншим шляхом — вивантажили інформацію про всі цьогорічні відео з 14 активних тікток-каналів, які мають маркування “контрольовані РФ ЗМІ”, й спробували подивитися, чи змінилася середня кількість переглядів до та після запровадження тіктоком нової політики протидії інфовпливам.
Ми ідентифікували російські тікток-канали, які мають позначку “контрольоване державою ЗМІ (Російська Федерація)”. Обрали з них ті, які опублікували більше ніж 100 відео з початку 2024 року, з них щонайменше 20 після 23.05.2024. Отримали список із 14 каналів: actualidadrt, ria_novosti, rtarabic.ru, rtenmaghreb, rtmexico, sputnik.brasil, sputnik.indo, sputnik.kg, sputnik.kyrgyzstan, sputnik.mundo, sputnik_news, sputnikarmenia, tvrussia1, vesti.ru.
Для цих каналів обрахували середнє значення кількості переглядів для однакової кількості відео, які були опубліковані до та після 23.05.2024. Тобто якщо після 23.05 на каналі було опубліковано 50 відео, то порівнювали середню кількість їх переглядів із 50 відео, опублікованими до 23.05. Обраховували саме середнє значення (а не медіану), адже воно більше реагує на викиди (у нашому випадку ситуації, коли окремі відео набирали значно більшу кількість переглядів порівняно з рештою, тобто завірусилися).
Перелік відео та кількість переглядів завантажили станом на 14.06.2024. Загалом проаналізували близько 9000 відео.
Важливо: ми не можемо бути впевненими, що маємо справу з остаточною кількістю переглядів. Оскільки обмеження мало вступити в силу менш як місяць тому, залишається ймовірність, що останні відео просто ще “не розійшлися” своєю аудиторією.
Та все ж таки шанси, що обмеження вже має безпосередній вплив, зросли — на 12 з 14 каналів середня кількість переглядів відео таки зменшилася.
Схоже, обмеження для російських пропагандистських медіа в тіктоці працюють і в майбутньому щонайменше ускладнюватимуть можливість просувати російські наративи за кордоном.
Проте залишається ще багато відкритих питань. Спробуємо відповісти на деякі з них.
Чи є ризик, що ці обмеження працюватимуть проти якісних (але фінансованих урядами) медіа?
У своїй методології тікток зазначає, що до уваги береться не лише факт фінансування з урядових джерел, а й відсутність свободи редакторської політики (посилання). Ми не знайшли жодного прикладу, коли маркування стоїть на урядовому, проте професійному медіа. У випадку ж помилкового маркування можна подати апеляцію.
Чи можна вважати, що російський вплив у тіктоці поступово зменшуватиметься?
Можна було б це припустити, якби російські інформаційні кампанії обмежувалися публічними російськими медіаакаунтами. Проте неодноразові викриття багатотисячних російських ботоферм демонструють, що російські наративи поширюються не тільки відкрито. Схоже, що Росія і далі вкладатиме ще більшу кількість ресурсів та фінансування в різні тікток-кампанії, адже ця платформа все ще залишається однією з найменш урегульованих та прозорих, і водночас найдинамічніше зростає — як у США, так і в Україні.
Що можна було б покращити саме в цій політиці?
Описані обмеження стосуються лише безпосередньо каналів медіа. Натомість канали їхніх редакторів чи людей, афілійованих із ними, не зазнають жодних обмежень. І сьогодні, наприклад, особистий канал Маргарити Симоньян не має жодної позначки про належність до офіційної російської пропаганди. А отже, легко може ретранслювати контент RT і потрапити до рекомендацій у будь-якій країні світу (окрім хіба що України, де її канал заблокований).
Чи можна вже вважати, що тікток стає прозорішим і відповідальнішим? (А отже, наприклад, уже не створювати петиції про його блокування)
Одне ефективне обмеження все ще мало важить на тлі величезної кількості проблем із тіктоком. Китайське походження (а з ним і можливість передачі даних про юзерів китайському уряду) доповнюється багатьма неоднозначними рішеннями та діями. Наприклад, нещодавно тікток відновив можливість завантаження та перегляду нових відео для громадян Росії. І, навпаки, обмежив можливості TikTok Creative Center (інструменту для відстежування трендів і хештегів на платформі), коли його стали використовувати, щоб підсвітити проблеми з модерацією контенту на платформі. На початку червня тікток показав найгірший результат у тесті на здатність соцмереж виявляти дезінформацію про вибори в ЄС. В Україні ж ця соцмережа пішла на блокування окремих акаунтів, але далеко не всіх зі списку пропагандистських каналів від Центру протидії дезінформації.
А що з окупованими територіями? Чи працює захист від російської пропаганди в тіктоці, наприклад, для користувачів із Маріуполя?
Найімовірніше, у своїх алгоритмах тікток віддає перевагу ІР-адресі, а не геолокації. А отже, використання інтернету від російського провайдера або оператора звʼязку “вимикає” запроваджені в Україні обмеження. Як наслідок — пропагандистські відео не мають жодних перепон для поширення на окупованих територіях. Проте ми не маємо можливості ані підтвердити, ані спростувати цю гіпотезу.
Ми продовжуємо публікацію серії матеріалів про роль тіктоку в російських інформаційних кампаніях в Україні та на окупованих територіях. Щоб не пропустити, підписуйтеся на нашу розсилку.
