ЛГБТ-паради — це окупація Заходу, а США планують ліквідувати Буданова. Моніторинг росЗМІ за 27 листопада — 3 грудня 2023 року
Минулого тижня російські медіа міркували, хто насправді стоїть за отруєнням дружини начальника ГУР МО України Кирила Буданова. Спойлер: це може бути будь-хто, але не Росія. Головні підозрювані: Зеленський, Залужний, західні спецслужби. Пропаганда обґрунтовувала правильність рішення заборонити ЛГБТ-спільноти в Росії та закликала росіян народжувати більше.
Також ми дослідили, що писали пропагандисти в листопаді на окупованих територіях. Там ллються повідомлення про перемоги росіян на всіх фронтах, захоплюються Путіним і доводять, як класно жити в складі Росії.
Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ й маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.
Відстежуйте тренди російської дезінформації на нашому інтерактивному дашборді “Деза Війни”
Отруєння дружини Буданова
28 листопада стало відомо, що дружину начальника ГУР Кирила Буданова Маріанну отруїли важкими металами. Отруєння також підтвердилося в кількох працівників ГУР.
Російська пропаганда стала пропонувати власні версії, щоб довести непричетність Росії до цієї справи.
Одна з версій — це результат конфлікту між головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним і президентом Володимиром Зеленським: “Покушение на Буданову может стать результатом внутреннего конфликта между главкомом ВСУ Валерием Залужным и президентом Украины Владимиром Зеленским”, а Маріанна Буданова “всего лишь пешка, оказавшаяся не в то время не в том месте”.
Версія лягає в загальну лінію повідомлень про конфлікт між Залужним і Зеленським. Дезінформатори намагаються довести, що конфлікт між військово-політичним керівництвом переріс від охолодження та недовіри до прямих розборок із вбивствами та погрозами.
Дезінформатори переконують: “Целью же был сам Кирилл Буданов, который видит опасность в противостоянии сторон”, “В течение всего последнего периода конфликта Залужного с Зеленским Буданов нигде и никак не обозначил своего отношения к этому. Как человек, имеющий доступ ко всей компрометирующей информации, он может быть опасен для любой из сторон”.
Схожа логіка простежувалася з епізодом загибелі радника Залужного Геннадія Частякова 6 листопада. Тоді пропаганда також розповідала, що це наслідок конфлікту. Нібито Зеленський боїться, що американці хочуть замінити його Залужним на виборах навесні 2024 року, і таким чином попереджає конкурента.
Інша версія — керівника ГУР МО Кирила Буданова намагалися вбити західні спецслужби. Оскільки Буданов багато знає про роль Заходу у вбивствах на території Росії, він нібито став фігурою, яку варто ліквідувати: “То, что Буданов стоит за терактами против россиян, говорит о том, что он может рассказать, кто ему в этом помогал и кто отдавал команды. А этого совершенно точно многим не хочется. Ведь будет мировой скандал”.
Деякі пропагандисти наголошують, що Буданова намагалися залякати американці, бо той є протеже британців: “Кураторами Буданова являются британские спецслужбы. Именно Британия уже по словам Арахамии является активной сторонницей эскалации военного конфликта с Россией, и отравление жены Буданова вместе с несколькими офицерами ГУР может быть сигналом для группы Буданова от группы, которую курируют американцы, занимающие более умеренную позицию”.
Не обійшлося без припущень про корупційну складову: “В отравлении Будановой могли быть замешаны аффилированные с Минобороны Украины компании”.
Але, хоч би які версії розкручувалися, для пропаганди факт отруєння в їхній подачі позитивна історія. Цим фактом російські медіа намагаються продемонструвати слабкість України й хаос у державі: “Украина после провала так называемого контрнаступа и потери финансовой помощи Запада вступает в стадию окончательного хаоса... Идёт взаимное обвинение всех в своих неудачах и идёт борьба за власть. И в такой ситуации отравление жены столь высокопоставленного лица — это прежде всего делигимитизация власти”.
Росія ідеологічна
Москва довгий час намагається довести, що Росія має власну ідеологію та цінності, відмінні від цінностей колективного Заходу. Головний меседж — “ми не такі”: “Запад за последние несколько десятилетий изменился коренным образом в худшую сторону”. А після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну почалися розмови, що Росія — це особлива “країна-цивілізація”.
Такі пропагандисти, як речниця МЗС РФ Марія Захарова, бідкаються, що “Запад намеренно искажает понятие «Русский мир», потому что пытается запараллелить Россию с собственными идеологическими поступками, прежде всего колониальными”.
30 листопада “Верховный суд Российской Федерации… признал международное общественное движение ЛГБТ* экстремистской организацией и запретил его деятельность в России”. Водночас Путін цинічно назвав “представителей ЛГБТ частью общества” і закликав “стремиться к равноправию”.
Рішення про заборону ЛГБТ-спільноти виправдовується як елемент “защиты России и всей русской цивилизации от гибели”, “решение по ЛГБТ* — часть защиты нашей цивилизации”.
Нібито така цінність, як толерантність, може “погубить российские скрепы”: “Сегодня в любом западном фильме присутствует эта пропаганда, и нужно что-то с этим делать. Если разрешить, то наши дети, смотря эти фильмы, будут понимать, что это нормальность”, “Пропаганда ЛГБТ — это серьезная угроза по разрушению таких стран, как Россия”.
Пропагандисти наполягають, що “ЛГБТ — это один из инструментов захвата власти транснациональными корпорациями под предлогом расширения свободы”, “Туда, где прошел ЛГБТ-парад, уже не надо войска посылать, потому что эта страна по факту уже завоевана. Поэтому, если такой парад когда-либо пройдет в Москве, считайте, что страны уже нет”.
А будь-яку критику дискримінаційної політики Кремля російська влада називає проявами русофобії: “Пресс-секретарь президента РФ Дмитрий Песков ранее заявлял, что европейские политики «кормят» свое население русофобией”.
Ще одна новина минулого тижня — росіянкам потрібно народжувати більше: “Как подчеркнул на Всемирном Русском Народном Соборе Президент России Владимир Путин, укрепление семьи — это задача страны на поколения вперёд. А традиции многодетности должны стать нормой для всех народов России”.
Не секрет, що сьогодні в Росії є демографічні проблеми.
Їх намагаються вирішити й ідеологічними закликами: “Ведь исключительно с помощью денег (различных выплат и пособий) достичь этой цели глава государства считает невозможным — необходимо также возвращать традиционный уклад семьи”, “Предстоятель РПЦ и Патриарх всея Руси Кирилл в своем выступлении… отметил, что обращение к традициям семьи — это залог процветания России и российского народа”.
Як батіг можуть застосовувати штрафи для бездітних родин: “Вот уже очередной депутат в очередной раз задумывается о налоге на бездетность”, а також заборону абортів: “Власти Калининградской области начали готовить запрет на аборты в частных клиниках”, “О том, как важно ограничить возможности абортных убийств, лучше всех говорит Святейший Патриарх Кирилл. Эта тема была одной из главных в его выступлении на Всемирном Русском Народном Соборе 28 ноября”.
Тотальна перемога
Невдачі українського контрнаступу надихнули пропаганду. Попри важкі бої та старання, українська армія не змогла досягти своєї головної цілі й вибити росіян із Півдня України.
Тепер дезінформатори твердять, що “Соединенным Штатам придется согласиться с мирным исходом конфликта на Украине, если ситуация не изменится в пользу Киева”. РосЗМІ переконують, що більше в Україні не буде можливостей і “США столкнутся с выбором между мирным соглашением и прямым вмешательством на стороне Украины. Второй вариант явно отвергают президент Джо Байден и большинство американских политиков”.
Пропагандисти очікують приходу до влади в США Дональда Трампа, адже в цьому випадку “помощь Киеву может полностью прекратиться”.
РосЗМІ мріють про нові українські міста й переконані, що Росія здатна просто купити лояльність населення: “Власть Киева будет ослабевать. И когда мы постепенно будем освобождать оставшуюся территорию Украины, лояльность местных жителей появится вместе с устойчивым энергоснабжением и налаживанием жизни”.
А задля демонстрації впевненості пропаганда наголошує, що Росія ніколи й не відмовлялася від переговорів з Україною, проте на своїх умовах: “Москва никогда не отказывалась от переговоров с Киевом при полном выполнении целей и задач СВО”, “По мнению Мединского, государства ждет и общее будущее. Он добавил, что лишь президент Украины Владимир Зеленский не хочет мирного урегулирования конфликта”.
Про що писали ЗМІ на окупованих територіях у листопаді
У ЗМІ на окупованих територіях минулого місяця була тотальна переможенька. Там пишуть, що росіяни перемагають на Запоріжжі: “Под прикрытием огня противник пытается наступать у Вербового, наши держат оборону. У Работино наши бойцы взяли в плен ВСУшников — их техника увязла в грязи во время отступления. Новые попытки противника атаковать у Работино и Новопрокоповки были вновь безуспешны”, під Авдіївкою: “На юге в промзоне идут ожесточённые бои, под наш контроль перешли ~50% позиций. Также наши подразделения расширили контроль севернее н.п. Первомайское”, на Харківщині: “Но, судя по всему, врагу не удается перехватить инициативу. Гауляйтер Харьковщины Олег Синегубов горько пожаловался на русские удары по военной логистике ВСУ в области”.
Місцеві пропагандисти переконують, що Донбас і Крим прийняли правильне рішення в колаборації з РФ, адже там є Володимир Путін: “Путин — гигант по сравнению с этими лживыми, лицемерными западными карликами”.
Дезінформатори заявляють, що якби вони залишилися у складі України, то на населення чекала б сатанізація: “Российская сторона приводила примеры издевательств над УПЦ, а также обсуждала готовящийся к принятию законопроект о запрете канонической Церкви”, “Фактически на Украине появилась «неправильная» церковь. А тем временем хунта готовится к захвату еще одной великой святыни — Почаевской лавры”.
А влада в Києві навіть готує до зносу православні святині: “Киевская городская власть готовится к сносу 78 столичных храмов УПЦ, даже памятников старины”.
Також пропагандисти лякають казками, що Україна готова насильно українізувати інші етноси. І першими будуть саме росіяни: “Закон о национальных меньшинствах не распространяется на русских”, “Представители русского народа «не могут иметь никаких привилегий» на Украине”.
Просувати ці наративи дезінформаторам допомогли заяви Ірини Фаріон, які активно поширювалися як доказ нацизму та фашизму в Україні: “Годами она провоцировала в Украине «мовные» скандалы и называла русскоговорящих граждан Украины «неполноценными» людьми. Но долгое время явное нарушение украинского законодательства сходило ей с рук. Потому что она была в тренде и соответствовала нацистской политике президента Зеленского”.
А ще на окупованих територіях часто розповідають про вигоди після “входження” до складу Росії. Наприклад, пишуть про ремонт спортзалів та покрівель будинків: “Спортзал многопрофильного техникума в Дебальцево начали ремонтировать. Завершена кровля, подключено отопление, идет внутренняя отделка”.
Ми помічаємо й новини, де люди скаржаться на економічні негаразди: “Жители Донецкой Народной Республики прокомментировали ситуацию с ценами в регионе.
«Абсолютно не устраивает меня ответ ваш по поводу ценообразования на яйца. Я не знаю, как там по отчётам, а на рынке цена 160 руб., и прогнозируют к Новому году больше двухсот». Если мы сейчас не начнём заниматься этим вопросом, мы жителям города сделаем новогодний подарок в кавычках”.
Однак це не мейнстримні повідомлення.
Методологія
Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.
До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних і прикладах абзаців, що стосуються теми, й ґрунтуються наші висновки.
