А

Атака з флангів: Україна вдарила по Пскову з території країн Балтії. Моніторинг росЗМІ за 28 серпня – 3 вересня 2023 року

Після двомісячної перерви ми повернулися з нашими щотижневими моніторингами російської дезінформації.

Read this article in English

Минулого тижня російські медіа розповідали про невдачу українського контрнаступу. Пропагандисти мріяли про Харків і смерть Зеленського. Несподіванкою для них стала успішна атака українськими безпілотниками по аеродрому у Пскові. Дезінформатори намагалися пояснити пересічному росіянину, як же так сталося. Понавигадували кілька версій. Одна з них — Україна діяла з території країн Балтики. Також офіційні особи в Росії багато говорили про сучасний японський мілітаризм і звинувачували Токіо в забрудненні світового океану ядерними відходами. Пропаганда не оминула “День знань” в Україні. Замість того, щоб розповісти про зруйновані армією Росії українські школи, дезінформатори лякали всіх “бандериками” — дітьми, яких Київ буцімто навчає ненавидіти Росію.

Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Відстежуйте тренди російської дезінформації на нашому інтерактивному дашборді “Деза Війни”

Українські безпілотники: з Литви по Пскову

Минулого тижня пропагандисти були шоковані воєнними можливостями України. Уночі 30 серпня Україна здійснила атаку безпілотників на російську військову базу Крєсти у Пскові, де базуються десантні війська та стоять військово-транспортні літаки Іл-76: “В результате атаки беспилотников на псковский аэропорт загорелись военно-транспортные самолёты Ил-76”. Керівник ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що атаку безпілотниками було здійснено з території Росії. Водночас він не уточнив, хто здійснив атаку...

Інформаційна обслуга Кремля вже традиційно для таких випадків не знала, як розповідати про цей гучний провал і як пояснити, що хвалена російська протиповітряна оборона пропустила українську атаку так далеко вглиб російської території.

Росмедіа спочатку вдавали, що атаку успішно відбили, а пожежа на аеродромі виникла внаслідок збиття дронів: “Ночью на Псковский аэропорт была совершена атака беспилотников. Как сообщил губернатор региона Михаил Ведерников, её отразили военные Министерства обороны РФ. После атаки на территории аэропорта произошёл пожар”.

Але коли з’явилися докази знищення літаків та інших пошкоджень на аеродромі, пропагандисти взялися шукати винних і ворогів. Дезінформатори, які раніше довго розповідали про успішний процес демілітаризації України, не могли визнати воєнного успіху України. Тож почали поширювати версію, що “атака беспилотниками по Пскову могла быть совершена из Латвии, Эстонии или с акватории Балтийского моря”, “Псков находится более чем в 600 километрах от украинской границы, чтобы попасть в этот регион, беспилотник должен был неизбежно пролететь либо над территорией других российских регионов, либо над Белоруссией, либо над прибалтийскими странами”.

Окремі “експерти” почали виступати за оголошення війни країнам Балтії: “В таком случае это является «казус белли» — формальным поводом для объявления войны“.

Росмедіа безапеляційно заявляли, що “информацию о радарах и системах противовоздушной обороны (ПВО) операторы украинских беспилотников, атакующих территорию России, получают от западных союзников”. Так це чи ні — Україна та її союзники не коментують.

А щоб пересічному росіянину не було сумно від новин про атаки українських безпілотників, пропаганда уважно відстежує пересування "Шахедів" над територією України: “Между тем налеты "Гераней" продолжаются. Противник сообщает о новых дронах над центральной Украиной. На данный момент украинские мониторинговые каналы сообщают о двух группах “Гераней”. В Україні ніхто не називає "Шахеди" "Геранями", натомість у Росії не визнають постачань з Ірану й наполягають, що іранський "Шахед" — це насправді їхня розробка з назвою "Герань". Такі новини мусять оберігати населення від жорстокої правди та підживлювати відчуття російської непереможності.

В Україні "все погано"

РосЗМІ не переривають свою пісню про російські успіхи на полі бою. Вони створили картинку невдачі українського наступу та вкотре переконують росіян, що воєнна ініціатива не повернеться до України: “Военный потенциал украинцев практически исчерпан, при этом ВСУ едва дошли до запорожского села Работино. У Киева не хватит ресурсов для продвижения вперёд, отражая российские контратаки”.

Дезінформатори порівнюють втрати Києва з втратами СРСР в Афганістані: “Украина потерпела поражение, понесла огромные потери. Страна потеряла 43 тысячи человек за два месяца, почти 3 тысячи единиц боевой бронированной техники. Для сравнения, за 10 лет войны в Афганистане советская армия потеряла 15 тысяч человек”. Про російські втрати вони не говорять, хоча логічніше порівнювати Україну саме з Афганістаном, а Росію — з СРСР.

“Експерти” вигадують дедалі нові аргументи про те, що Київ не здатен вибити росіян. Запевняють, що сучасна західна зброя не може конкурувати з російською.

Також пропагандисти знову мріють про швидке захоплення Харкова: “Ситуация привела к тому, что украинская армия не сможет как следует оборонять Харьков и сдаст его ВС РФ без боя”.

Дезінформатори стверджують, що омріяна ними поразка українського наступу призведе не лише до перемоги Росії, а й до ліквідації Зеленського: “Зеленского могут убрать в ходе военного переворота”, “Президент Украины Владимир Зеленский после провала контрнаступления погибнет от рук военных ВСУ”, “Скотт Риттер заявил, что Зеленский не переживет вооружённый конфликт с Россией ... Эксперт обратил внимание, что, несмотря на постоянно ухудшающееся положение Украины, глава киевского режима предпочитает оставаться у власти из-за патологической зависимости от внимания к нему со стороны Запада”.

Про японську загрозу

3 вересня Росія святкує новий день перемоги: “3 сентября — День Победы над милитаристской Японией и окончания Второй мировой войны”. Це чергове свято "побєдобєсія" Москва почала відзначати нещодавно: “Новый день воинской славы 3 сентября утвердили в Госдуме в июне 2023 года. Закон явился ответом на недружественную компанию Японии против России”.

Блогер Дмитро Медвєдєв, який за сумісництвом є заступником голови Ради Безпеки РФ, не втримався та привітав росіян зі святом у вже звичному для нього стилі — вкотре звинуватив американців у ядерному бомбардуванні японських міст. Він також скористався нагодою, щоб пригрозити Японії: “В своей речи он напомнил, что во время атомной бомбардировки японских городов в 1945 году США показали свое истинное лицо, так как использовали подобное оружие без острой надобности”, “Дмитрий Медведев призвал Японию признать итоги Второй мировой войны. «Япония должна извлечь уроки из истории. Отказаться от милитаристских планов во благо своего собственного народа»”.

Російські пропагандисти лякають, що Японія знову становить небезпеку для Росії: “Прискорбно, что власти Японии проводят курс на новую милитаризацию страны. Они стали наследниками той Японии, которую когда-то ждал бесславный конец”.

Проте Японія зазнала інвектив від російської пропаганди і з іншого приводу. 24 серпня, через 12 років після аварії на Фукусімській АЕС, влада Японії почала виливати воду з атомної станції до Тихого океану. Це рішення ухвалили після 10 років її зберігання на майданчику АЕС. Переш ніж злити, воду очищають, і в МАГАТЕ вже підтвердили, що вона не становить жодної загрози.

Дезінформаторам до висновків МАГАТЕ байдуже. Вони заявляють, що Токіо “загрязняет воды радиоактивными изотопами”. У росмедіа популярна версія, що “ситуация с загрязнением воды радиоактивными изотопами после начала сброса воды с японской АЭС «Фукусима-1» будет только ухудшаться с течением времени. Власти страны не предприняли никаких действий, чтобы остановить распространение опасных веществ”.

Так звані експерти наголошують, що ізотопи в цій воді “заражают рыбу, других морских обитателей и, при попадании в организм человека, могут вызывать генные мутации и онкологические заболевания”.

Вони обіцяють кримінальне покарання японській владі: “Надо договариваться с китайцами, с Южной Кореей о том, чтобы начать уголовное преследование. Потому что сбросы в соответствии с международным морским законодательством запрещены начиная с 1990-х годов”.

Також писали:

Пропагандисти розповідали про “бандериков” — українських школярів, яких нібито ще зі шкільних парт навчають ненавидіти та вбивати росіян: “Дети современной Украины воспитываются на ненависти ко всему русскому и им прививают идеалы нацизма. А через десять лет эти дети вырастут и пойдут воевать со всеми, кто говорит на русском языке”. Для підтримання своєї версії додали навіть слова Кирила Буданова про ймовірні війни з Росією в майбутньому, але перекрутили зміст, адже Буданов говорив про можливість нового нападу Росії: “Глава ГУР Буданов говорит о том, что через 10 лет война с Россией повторится. Вот тут и пригодятся людоеды — «бандерики», исполнявшие песенки про «ванек в черных пакетах»”.

Росімедіа й далі розповідали про ворожу Польщу, яка не тільки спить і бачить, як розділити Україну, а й демонструє хижі наміри стосовно країн ЄС: “С немцами она провоцирует искусственные споры, и это на фоне исторических расчетов, обвиняя польских и немецких политиков в антипольском заговор. Хуже всего то, что многие простые граждане разделяют эту примитивную антинемецкость”, “Варшава опасается реального конфликта с Москвой и постарается заполучить часть западной Украины невоенными методами”.

Також розповідали, що до зазіхань на чужі території долучається й Литва. Зокрема дезінформатори кажуть, що Вільнюс може почати агресію проти Білорусі для відвоювання територіальної спадщини Великого князівства Литовського. І головними суперниками для Литви будуть білоруси, опозиційні до Олександра Лукашенка: “Тенденции развития белорусской националистической идеологии не оставляли сомнений, что рано или поздно между литовцами и «змагарами» (так они предпочитали себя называть) начнётся ожесточённая борьба за наследие Великого княжества Литовского (ВКЛ)”. Так пропаганда натякає, що Лукашенко, який возз'єднав Білорусь з Росією, є гарантом стабільності й миру: “Триггером здесь стала массовая иммиграция белорусских оппозиционеров в Литву после событий 2020 года в Белоруссии, однако глубинные причины конфликта литовских властей и «свядомых» белорусов нужно искать на заре формирования белорусского самостийного проекта”.

Методологія

Ми зібрали всі матеріали з російських та окупаційних сайтів (~ 30 тис. новин), які завантажились для традиційного моніторингу дезінформації. До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних та прикладах абзаців з теми і будували висновки.

Сайти: tass.ru, russian.rt.com, lenta.ru, iz.ru, riafan.ru, regnum.ru, novosibirsk-news.net, life.ru, ura.news, vz.ru, aif.ru, news-front.info, donbasstoday.ru, nakanune.ru, trmzk.ru, newizv.ru, kommersant.ru, tehnowar.ru, slovodel.com, rosbalt.ru, ruinformer.com, sevastopol.su, polit.info, antifashist.com, expert.ru, dni.ru, naspravdi.info, politnavigator.net, ng.ru, kafanews.com, dnr-pravda.ru, kerch.fm, dan-news.info, anna-news.info, 3652.ru, politobzor.net, aurora.network, gorlovka-pravda.com, lugansk1.info, nefakt.info, rusdnepr.ru, c-inform.info, doneck-news.com, vsednr.ru, comitet.su, mir-lug.info, odnarodyna.org, time-news.net, novosti.icu, xvesti.ru, meridian.in.ua, denis-pushilin.ru, sobytiya.info

пропаганда дезінфомонітор росзмі дезінформація

Знак гривні
Знак гривні