П

Польські “наемники” звільнили Херсон у результаті “договорняка”. Моніторинг росЗМІ за 7–14 листопада 2022 року

Минулого тижня центральною темою російських медіа, звісно, стало звільнення правобережжя Херсонщини. Росіяни відверто побивалися через це й намагалися знайти винних у якихось “договорняках”. Причини своїх провалів також вбачали в небувалих кількостях міфічних польських “наемников”, які начебто йдуть в авангарді української армії. Схоже, вони просто не можуть повірити, що “хахли”, з яких вони не одне десятиліття насміхалися, перемагають їх на полі бою. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Отримуйте розсилку актуальних матеріалів на тему дезінформації

Підписатися

Херсонський "договорняк"

Минулого тижня жорстока реальність знову постукала в двері викривленого світу російської пропаганди. Українська армія змусила росіян забратися з правобережжя Херсонської області. Більшість російських "воєнкорів", які мають крайні праворадикальні погляди, не змогли стримати своїх емоцій і не приховували гіркого розчарування. Багато хто з них кричав про "договорняк" і вимагав коментарів від "гражданского управления". Цей недолугий евфемізм, вочевидь, позначав їхні претензії до Путіна, але "воєнкори" й досі бояться критикувати його особисто.

Водночас наймедійніші російські псевдоаналітики намагалися видати очевидну поразку за перемогу: "Сейчас мы сдаём город, но получаем возможность для новых ударов уже этой зимой. Артиллерия и беспилотники продолжат работать", "Россия приступает к систематическим боевым действиям. Приложатся удары по военной инфраструктуре. Будут разрушаться системы военного снабжения. Херсон — это не поражение, это начало всеобщей победы".

Дивно, але персоні генерала Суровікіна теж вдалося уникнути будь-якої критики за херсонський провал. Навпаки, його хвалили, що зміг уберегти "бесценные жизни солдат". Особливі лестощі Суровікін отримав від тандему Прігожина — Кадирова. Ці двоє назвали провального російського генерала "мужчиной, не боящимся ответственности", а його рішення — "сложным, но верным".

Загалом настрій російських воєнних "експертів" доволі песимістичний. Вони розмірковують про майбутні напрямки українського контрнаступу й готуються обороняти окупований Крим. Особливо їх турбує Запорізький напрямок — окупанти бояться втратити Мелітопольський залізничний вузол і свій сухопутний "міст" до Криму: "Наращивание крупной группировки ВСУ на Запорожском направлении указывает на намерение Киева перекрыть сухопутный коридор в Крым". У своїх мареннях російські пропагандисти нарахували на Запорізькому напрямку "свыше 5 тыс польских наемников", а також загони "арабских наемников из "Джебхад ан-Нусры" и "ДАИШ"".

Про перспективи російського наступу на Півдні і про те, чому російська армія опинилася у новій пастці, читайте у нашій статті тут.

Таблоїди проти Зеленського

“Експертна думка” користувачів соцмереж (зазвичай це російські боти) вже давно стала окремим жанром російської пропаганди й дезінформації. За допомогою навіть одного коментаря пропагандисти можуть перекрутити будь-яку тему й подати її у виграшному для Росії світлі.

Минулого тижня росЗМІ особливо зловживали таким типом пропаганди, публікуючи добірки коментарів, що стосувалися всіх важливих подій – від заяв України щодо участі Зеленського в саміті G20 до питань виборів у США.

“Пользователи соцсетей” вихваляли й підносили як еталон геніальності будь-яке рішення Путіна — наприклад, відмову їхати на Балі:

"Это сейчас тупо опасно. Лучше уж пусть Путин себя побережёт, — советует Алексей Н.".

"Неверно искать идеологические мотивы, лежащие в основе политики президента РФ Владимира Путина, считает Аш-Шаер. По его мнению, лидером движет история".

Або ж звинувачували США у творенні зла біблійних масштабів і розв’язуванні війн по всьому світі: "Последний юзер напомнил, что США до сих пор не вывели войска из Ирака и Сирии". Не забували й про намір знищити економіку ЄС за рахунок санкцій проти РФ: "Пользователь с ником sylwek91, в свою очередь, отметил, что санкции больше всего наносят ущерб жителям Европы, но «коррумпированные власти продолжают танцевать под дудку их хозяев с Уолл-стрит".

В ілюзорному світі російських пропагандистів середньостатистичні мешканці країн Заходу підтримують Росію, а з України лише насміхаються. Наприклад, нещодавно відомий актор Шон Пенн укотре відвідав Україну й закликав і далі її підтримувати. Новинарі РосЗМІ не змогли оминути увагою цю подію. Створити негативне тло для поїздки Пенна їм допомогли міфічні коментарі "британських читачів таблоїдів":

"Читатели британского таблоида The Daily Mail бурно отреагировали на очередной приезд в Киев американского актёра Шона Пенна, который встретился с президентом Украины Владимиром Зеленским и на время оставил ему свою статуэтку премии "Оскар".

"Да ладно... Я не могу перестать смеяться", — написал один из пользователей.

"От этого много пользы. Пара идиотов", — отметил другой.

"Мы должны воспринимать этого парня всерьёз? Зеленский? Что-то в его облике кажется не так. В одну минуту он смотрит на камеру, умоляя Запад о помощи, а в следующую позирует для фотосессии Vogue, или приглашает [актёра] Бена Стиллера на чай, или вот это", — подчеркнул юзер.

Лестощі для Ердогана

Російські пропагандисти ніяк не можуть визначитися зі своїм ставленням до лідера Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Ситуація змінюється залежно від тональності заяв турецького керманича: від ворога до друга Росії й навпаки.

Нещодавні заяви турецької сторони про можливість створити в Туреччині хаб для російського газу збурили новинні стрічки російських медіа й викликали шквал публікацій про необхідність поглиблювати дружні відносини Москви й Анкари.

Так звані експерти почали запевняти, що така співпраця насамперед вигідна Туреччині, адже тоді вона зможе краще захиститися від США, які буцімто прагнуть її територіального поділу: "Самой Турции выгодна дружба с Россией. Мы не угрожаем ее территориальной целостности, в отличие от США, поддерживающих геополитический проект создания Большого Курдистана — квази-государства на землях Сирии, Ирака, Ирана и Турции".

Пропаганда наголошувала, що плани Туреччини не суперечать цілям Росії, і що Туреччина не вимагатиме повного домінування в Закавказзі – винятковій зоні російського впливу: "довольно сомнительны претензии Турции на лидерство среди тюркских государств. Да, у Турции самая сильная армия среди них, но как раз силового вмешательства ни одна из стран не хочет, к тому же в регионе пересекаются интересы Китая, США и России, так что ни о какой монополии Анкары на насилие речи идти не может. Турецкие чиновники в данной ситуации действуют строго в рамках международных правил".

РосЗМІ нагадують, що турецька євроінтеграційна перспектива себе не реалізувала, і твердять, що ЄС зрадив Туреччину: "До недавнего времени Турция еще могла обсуждать вопрос безвизового режима, но в последние несколько лет уже даже турки понимают, что их отношения не такие, чтобы ожидать от Брюсселя этого режима", "В Анкаре всегда понимали, что ЕС никогда искренне и не планировал принимать Турцию в свой закрытый клуб".

На думку пропагандистів, високочолі європейці не вважають Туреччину цивілізованою країною, як і Росію. Саме тому дві держави мають спільну платформу для співпраці: "В европейском видении мира Турция как и Россия находится на периферии цивилизации. Рассматривается как некое варварское государство, которое недостойно быть частью европейской цивилизации – причем не потому, что оно в данный момент недемократично, а потому, что оно просто другое".

Агресивна Молдова

Минулого тижня росЗМІ нагородили лідерку Молдови Майю Санду званням "диктатора" та звинуватили в економічному краху своєї країни: "Действующая власть Молдавии не может справиться со сложившейся в стране ситуацией, и большинство руководителей это понимают".

Російські дезінформатори роздмухують протестні настрої в Молдові й намагаються створити ілюзію небаченої народної єдності проти Санду: "Протестующие выступают за отставку правительства и президента Молдавии Майи Санду", "Он назвал президента Молдавии Майю Санду «диктатором», а власти обвинил в том, что они довели страну до экономического кризиса, а также организовали преследование тех, кто выходит на акции протеста", "Протестующие скандируют «Долой диктатуру», а также критикуют политику правящей партии «Действие и солидарность»". Усе це до болю нагадує висвітлення проросійських “антимайданів” в Україні кінця 2000-х – початку 2010-х років.

Керівництво Молдови змальовано у вигляді агресора щодо так званої Придністровської Народної Республіки. Молдова не лише хоче силою повернути окуповану територію під своє управління, а й займається економічним плюндруванням краю: "Глава минэкономразвития Приднестровья обвинил Молдавию в «агрессии»", "проблема в том, что Молдова газ забирает себе незаконно". "Россия может дать больше газа, Молдова всё равно заберёт. Как они распоряжаются газом — тайна за семью печатями", "Молдавия не отказывается поставлять газ в ПМР, она лишь существенно сократила объемы газа для левого берега, прекрасно осознавая, что это усугубит ситуацию с электроснабжением, так как под угрозой остановки Молдавская ГРЭС. Очевидно, это цена, которую власти Молдавии готовы платить за свою антироссийскую политику".

Також писали:

Минулого тижня російська пропаганда писала про те, що Париж зазнає воєнної й дипломатичної поразки в Африці від… найманців російських приватних військових компаній: “В Африке с прославленной французской армией успешно конкурируют российские ЧВК. И Макрон на это натурально обижается, ввиду чего к французской военной мощи остается совсем мало уважения”.

Продовжують свою мантру про поляків, які прагнуть анексувати частину України: "никогда поляки и украинцы не станут братьями, все эти лозунги и объятия Дуды и Зеленского направлены только на одно — подготовить почву к присоединению к Польше «исторических польских земель»", "уже сейчас польские наемники не слишком то стремятся выполнять приказы командования ВСУ, а с националистами дело доходит и до перестрелок", "оказываемая Киеву активная варшавская поддержка — ничто иное, как этап грандиозного плана Польши по восстановлению своей собственности", "Варшава открыто взялась за возвращение исторических земель. Речь идёт о «восточных кресах», причём планы руководства страны в отношении западного куска «незалежной» давно не являются тайной для всего мира".

Відстежуйте тренди російської дезінформації на нашому інтерактивному дашборді “Деза Війни”

Методологія

Ми зібрали всі матеріали з російських та окупаційних сайтів (20 тис. новин), які завантажились для традиційного моніторингу дезінформації. До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних та прикладах абзаців з теми і будували висновки.

Сайти: riafan.ru, lenta.ru, tass.ru, russian.rt.com, life.ru, donbasstoday.ru, aif.ru, kommersant.ru, news-front.info, slovodel.com, politnavigator.net, dni.ru, sevastopol.su, ruinformer.com, kafanews.com, naspravdi.info, antifashist.com, anna-news.info, ukraina.ru, dnr-pravda.ru, c-inform.info, 3652.ru, politobzor.net, rusdnepr.ru, newsru.com, lugansk1.info, xvesti.ru, vsednr.ru, novosti.icu, odnarodyna.org, mir-lug.info, doneck-news.com, comitet.su, fromdonetsk.net, meridian.in.ua, miaistok.su, nefakt.info, sobytiya.info, time-news.net, dnr24.com, vz.ru

дезінфомонітор росзмі дезінформація

Знак гривні
Знак гривні