Ч

Чи високі в Україні податки? Порівняння податкових ставок у розвинених країнах світу

Останнім часом у світі загострилася дискусія навколо проблеми нерівномірності доходів громадян. У незаможних людей та представників середнього класу вони майже не зростають, натомість багаті стають дедалі багатшими. Ліві політики заявляють: якщо людина почала заробляти більше, ці додаткові доходи мають оподатковуватися за максимально високою ставкою. Натомість симпатики правої чи лібертаріанської ідеології вважають, що подібний підхід є несправедливим і порушує фундаментальний принцип рівності людей. Аби оцінити раціональність обох поглядів, ТЕКСТИ прочитали дослідження про те, який рівень оподаткування високих доходів притаманний економічно розвиненим країнам та державам Євросоюзу, і зробили переклад.

Переклад і адаптація: Сергій Лук'янчук

Спочатку про податки в Україні, яка не увійшла у дослідження. Отже, якщо ви отримуєте зарплату офіційно, то з цієї суми роботодавець платить 22% ЄСВ, з якого формується пенсійний фонд і різноманітні виплати за лікарняний, наприклад, чи декретні. Також ви сплачуєте 18% податку на доходи фізичних осіб, 1.5% військового збору. Загалом 41.5% – запам'ятайте цю цифру. Також у нас, як і в інших країнах, є "податок на споживання". Це 20% ПДВ, який платить кожен, хто купує товар чи послугу у фірмах, які працюють повністю легально.

Далі переказуємо дослідження:

Одним із фундаментальних механізмів прогресивної системи оподаткування (тобто тієї, де відсоток податку відповідний до росту доходів платника) є так звана гранична податкова ставка (marginal tax rate). Її застосовують щодо доходів, які перевищують доходи, отримані особою в попередній податковий період. Умовно кажучи, якщо працівник у 2020 році отримував 1000 євро зарплатні, а у 2021-му – 1200, то гранична ставка буде застосована саме щодо цих 200 євро.

Ідея запровадження максимально високих граничних податкових ставок на доходи фізичних осіб у нещодавні роки знову почала викликати підвищену увагу. Наприклад, економісти лівоцентристського спрямування Еммануель Саес та Томас Пікетті пропонували підняти податки для людей, які багато заробляють, до 80%. Американська конгресменка Александрія Окасіо-Кортес наполягає на 70% граничній податковій ставці (йдеться про топменеджерів американських корпорацій, чиї зарплати – це сотні тисяч доларів на місяць, – ред.). Отже, ситуація з оподаткуванням осіб з вищим доходом є показовою для загального стану перерозподілу коштів у податковій системі та для величини диспропорцій, які створює ця система. Відповідно, вона є гарним прикладом конфлікту – центрального конфлікту в економіці публічного сектору – між ефективністю та справедливістю у податкових системах.

Політична дискусія навколо оподаткування осіб з вищим доходом зазвичай ведеться щодо податку на доходи, але задля отримання повної картини податкового навантаження цих осіб важливо взяти до уваги граничні податкові ставки, що застосовуються зараз. Це дає відповідь на запитання: «Якщо робітник отримує підвищення платні, і всі пов’язані з цим витрати працедавця зростають на один долар, яка частина цього підвищення присвоюється урядом у формі податку на дохід, соціального внеску та податків на споживання?» У принципі, тут нема значення, як податковий тягар розподіляється між різними податками: до уваги беруться всі податки, пов’язані з трудовою діяльністю.

Попри важливість цього питання, дані про чинні граничні податкові ставки зазвичай недоступні, бо їх складно дослідити та обрахувати. Наскільки нам відомо, це єдине актуальне і всеохопне зібрання чинних граничних податкових ставок у країнах з розвиненою економікою. Поєднавши дані, отримані здебільшого від міжнародних бухгалтерських компаній, Організації з економічного співробітництва та розвитку та Європейської комісії, ми змогли обчислити граничні податкові ставки у 41 країні-члені ОЕСР та/або Євросоюзу.

TEMTR-41Countries.png

Граничні податкові ставки у 41 країні з розвиненою економікою. Темно-синій колір – податок на доходи, зелений – соціальний внесок співробітника, синій – податок на фонд зарплатні, жовтий – податок на споживання

Дослідження виявили значну розбіжність між чинними граничними податковими ставками: від 29% у Болгарії до 76% у Швеції. Двадцять вісім країн мають ставку, що перевищує 50%. Середній показник для всіх країн становить 56%.

Державам слід підходити обережно до покладання надлишкового податкового тягаря на осіб, які мають вищий дохід. На це є кілька причин. У короткотерміновій перспективі високі граничні податкові ставки призводять до податкової мінімізації та незаконного ухилення від податків. Вони також схиляють людей, які заробляють більше, зменшити свої зусилля на роботі або ж скоротити кількість робочих годин. Обґрунтовані припущення щодо поведінкового реагування на оподаткування – крива Лаффера, яка показує залежність між розміром оподаткування та величиною податкових зборів – має пік на рівні 60–75 відсотків для високодохідних осіб. З цього випливає, що більшість країн з розвиненою економікою або близькі до піка податкової дохідності, або вже пройшли його.

У довготривалій перспективі високі граничні ставки податків впливають на вибір фаху та рішення щодо переїзду до інших країн. Вони також знижують зацікавлення в освіті та підприємництві.

Види податків, які застосовують різні держави, відрізняються. Усі країни, представлені у вибірці, мають центральний податок на дохід та певні варіанти податків на споживання (а саме: податки на продаж у штатах, які діють у США, та податок на додану вартість у всіх інших країнах), але попри це, у них мало спільного щодо того, як вони оподатковують людей з високим доходом. Одинадцять країн у цьому випадку застосовують місцевий або регіональний податок на дохід, інші дванадцять використовують соціальні внески або аналогічні додаткові нарахування на високі доходи. Двадцять три стягують соціальні внески з працівників, а двадцять шість – із працедавців.

Це підкреслює потребу розгляду повного спектра податків під час порівняння граничного податкового навантаження у різних країнах. Наприклад, в Угорщині діє єдиний податок з доходу у 15%, тоді як США мають прогресивний федеральний податок з доходу в 37%. Але оскільки податки на фонд заробітної плати та податок з продажів у США є низькими, підсумкова гранична податкова ставка є не набагато вищою – 47%. Натомість в Угорщині значні внески на соціальне страхування сплачує як співробітник, так і роботодавець. Крім цього, в країні діє найвищий у світі податок на додану вартість. Як наслідок, підсумкова гранична податкова ставка становить 57% – це вище за США на 13 позицій у загальному рейтингу країн.

Усі шість країн з найвищим підсумковим граничним податком мають високі ставки оподаткування фонду заробітної платні. Цим вони контрастують з більшістю інших країн, де в осіб з високим доходом додаткові податки на зарплатню є низькими або дорівнюють нулю, бо виплати із соціального страхування, з якими ці податки асоціюються, мають верхню межу доходів. Накладання високих податків на фонд зарплатні критикують за те, що це приховує реальний стан податкового обтяження, бо ці податки не фігурують в оподатковуваному доході, і зазвичай співробітникам не повідомляють, скільки вирахували з їхньої зарплатні.

taxrate.jpg

Податкові ставки у різних групах країн. Вказана середня, мінімальна та максимальна ставки

Як показано на ілюстрації, північно- та західноєвропейські країни мають найвищі граничні податкові ставки – відповідно, 67% та 61%. Втім, усередині цих груп країн є суттєва неоднорідність. Так, у Західній Європі найвища гранична податкова ставка діє у Бельгії (73%), а найнижча – у Швейцарії (46%). Також є значні відмінності в тому, як ці податки накладаються. Наприклад, серед північноєвропейських країн Швеція застосовує надзвичайно високий податок на фонд заробітної платні (31%), тоді як Ісландія та Данія переважно отримують податкові надходження за допомогою звичайного податку з доходів. У східноєвропейських та неєвропейських і неанглосаксонських країнах (як-от Мексика, Туреччина та Чилі – вони відсутні на ілюстрації) спостерігається найнижча гранична податкова ставка. Понад те, усереднені показники приховують той факт, що посткомуністичні держави використовують радикально відмінні економічні моделі та системи оподаткування. Тобто в одній групі перебуває Словенія (73%, друге місце після Швеції) та Болгарія (29%, найнижча податкова ставка серед усіх досліджених країн).

Перша версія цього дослідження, де розглядалися податкові ставки 31 країни, була виконана у 2016 році. Порівняння з оновленими даними свідчить, що серед країн, які досліджувалися, відсутній чіткий загальний тренд на збільшення чи зменшення граничної податкової ставки. Наприклад, із 31 країни у 16 ця ставка знизилася, а у 15 зросла. Найбільше зниження спостерігається в англосаксонських країнах – цей тренд охопив близько половини цих держав. Так, у США федеральний податок зменшився у 2017 році з 39,6 до 37%, але позаяк водночас була знижена неоподаткована частка доходів у податках штатів та місцевих зборах, остаточна гранична ставка скоротилася незначно. У Новій Зеландії та Ірландії податки дещо зросли. Усі північні країни, за винятком Швеції, незначно підвищили податкові ставки. Найбільші зміни у розмірі податків сталися у Словаччині, Греції та Литві.

Нижче на таблиці умовні типи податків, які платять у різних країнах:

Від ТЕКСТІВ: Цим матеріалом ми не агітуємо за збільшення чи за зменшення податків, наша мета дати ширшу картину, щоб ми могли себе порівняти з іншими й краще зрозуміти наш стан справ і не жити міфами про те, що в Україні захмарні податки. Якщо порівняти наші податки й податки в інших європейських країнах, то вони в нас на середньому рівні, якщо дивитися на офіційну зарплату і найнижчі, якщо працівник оформлений, як ФОП (виділений текст доданий 5.07.21). Але з іншого боку –шведам вистачає зарплати на нормальне життя і скандинавський дизайн після сплати їхніх величезних податків, а українці часто навіть платячи 5% на своєму ФОПі ледве зводять кінці з кінцями. Крім ставки оподаткування, важливим складником у досягненні добробуту є ефективність праці (не плутайте з кількістю робочих годин чи святкових днів). Ми цю тему порушуватимемо в наступних публікаціях.

А тут ви можете погратися в інтерактивну гру і призначити собі пенсію, клікайте.

Повністю дослідження з описом системи у різних країнах і методологію читайте за лінком.

досвід пдф економіка єсв податки

Знак гривні
Знак гривні