М

Мрія стати корупціонером. Моніторинг дезінформації №66

  • Рекламували російську вакцину та дискредитували всі інші
  • Звинувачували Захід, що він зі своїми вимогами стає на заваді розвитку Росії
  • Писали, що мрія всіх українців — стати корупціонером
  • Перекладали відповідальність за Мінський процес і воєнні дії на Україну, а з українських військових робили божевільних
  • Дивіться, як змінювалися теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізації

Період: 7–13 грудня 2020 року

Теми дезінформації

Відсоток новин із вказаною темою серед усіх новин із групи сайтів

Заголовок тижня

На одному з мейнстрімних російських сайтів вийшов матеріал під заголовком «МИД России раскритиковал ситуацию с правами человека на Украине», де розписували, як в Україні «не соблюдается право на свободу, личную неприкосновенность, а также имеют место незаконное содержание под стражей, пытки, запугивание и жестокое обращение, которое нацелено на принуждение к признанию вины». Хоча Freedom House, досліджуючи політичні та громадянські права країн світу, характеризує саме Росію як невільну країну — 20 зі 100 балів (Україна в цьому рейтингу — частково вільна, 62 балів зі 100).

Коронавірус. Порятунок від Росії, або «хочу умереть патриотом»

Минулого тижня в коронавірусній темі навіть страшні прогнози наслідків січневого локдауну («Отгулять как в последний раз и грохнуть бизнес») поступилися полеміці навколо вакцин проти коронавірусу. Російські сайти активно дискредитували американську вакцину і просували свою.

Про американську вакцину писали:

Про російську вакцину писали:

«Если есть возможность производить вакцину в Украине, а не дожидаться мифических поставок из стран «развитой демократии», то почему надо выбирать вариант “хочу умереть патриотом”?»

Міфологізація послів G7 і «мечта среднестатистического украинца – это как раз стать коррупционером»

Цього тижня на маніпулятивних сайтах та російських ресурсах, орієнтованих на українську тематику, писали про повернення відповідальності за брехню в деклараціях. Дезінформатори обговорювали висновок Венеційської комісії про те, як Україна має вийти з конституційної кризи. Однак найбільше уваги вони присвятили сприйняттю корупції в Україні: «Мечта среднестатистического украинца – это как раз стать коррупционером». Вони стверджували, що боротьба з корупцією в Україні «связана с низменным чувством зависти».

З одного боку, вони нагнітали емоції щодо того, що люди, які приховали значні суми в своїх деклараціях, не нестимуть кримінальної відповідальності, а з іншого — сіяли розчарування в боротьбі з корупцією: «опыт последних четырех лет убедительно показал что все патентованные борцы с коррупционерами, добившись хлебных мест, начинают стремительно поправлять свое материальное положение». Хто такі «патентованные борцы с коррупционерами» та як саме вони наживалися на своїх посадах, вони не уточнили.

Водночас наголошували на всюдисущості корупції в Україні та що саме вона призводить до бідності: «Воруют на всем, постоянно, планетарными объемами, и уже понятно: при таком размахе воровства даже выставленного на продажу украинского чернозема не хватит». Навіть вигадували, що «причиной огромного масштаба лесных пожаров в Луганской области летом-осенью этого года также стало воровство». Хоча насправді причиною цих пожеж був цілеспрямований підпал окупантами сухої трави, є відповідні відеодокази.

Іншим помітним наративом стали звинувачення щодо «банды G7» (так дезінформатори називали послів клубу багатих і розвинених держав, з якого виключили Росію після агресії в Криму). Останнім часом саме послів західних країн багато звинувачують у «зовнішньому управлінні». Одна з причин у тому, що дипломати підтримують збереження антикорупційної інфраструктури в Україні. Також писали про те, що антикорупцію просувають саме американці у власних інтересах, «чтобы модерировать коррупцию, чтобы местная коррупция была той коровой, которую они доят».

Економічна криза в Україні: дефіцит хліба та «голодні бунти»

Поруч із темою корупції в Україні російські сайти, орієнтовані на українську тематику, просували ідею безперервного зубожіння України. Наголошували, що економічна криза є результатом дій «майданщиков», а не коронакризи: «страна весьма активно пробивает дно и без эпидемии коронавируса».

«”Голодоморная” тематика просто меркнет в сравнении с итогами украинской самостийности, а более всего – с итогами семи постмайданных лет». Так супроводжували свої спроби довести масове вимирання українського населення, посилаючись на зменшення споживання хліба. «Мукомолов и производителей хлеба не обманешь: им-то прекрасно известно, что счёт населению Украины идёт уже даже не на 30 миллионов, а на 23–25». Забуваючи згадати про цілковиту неточність такого підходу (ось тут можна прочитати докладніше).

Слідом за хлібною темою переходили до вже класичних жахливих прогнозів типу «голодные бунты не за горами», коментарів щодо чергового зростання вартості комунальних послуг та звинувачень «майданных правителей» у фінансових авантюрах міжнародного рівня: «Здесь и торговля оружием, наркотрафик, и мошенничество в отношении целых стран — вспомним отказ возвращать России 3 миллиарда долларов российского кредита» (маючи на увазі так званий борг Януковича, виплату якого в 2018 році скасував Апеляційний суд Англії, і відтоді не було прийнято іншого судового рішення).

Перекладання відповідальності за Мінський процес на Україну

Дезінформатори критикували план деокупації районів сходу Україні та можливого посилення санкцій щодо Росії від Леоніда Кравчука. Зміну риторики Кравчука пояснюють «страхом» і бажанням вислужитися, підтримавши лінію «Байдена-Зеленского». Кравчука відверто звинувачують у «отрицании наличия русского населения и поддержку его геноцида на Украине». Щодо самого Зеленського дезінформатори писали: «Зеленский, который до ужаса боится Байдена, приложил лапу к уху и помчался на передовую делать воинственные заявления».

Росія покладає всю відповідальність за Мінський процес і воєнні дії на Україну: «Минский процесс находится в стагнации исключительно по вине украинской стороны...»

«основной причиной конфликта в Донбассе является агрессивное поведение Киева в отношении мнения жителей непризнанных республик». Зриви перемир'я та агресивні спроби російської сторони заблокувати переговори до визнання статусу терористів не згадували.

При цьому дезінформатори ігнорують численні докази російської військової присутності на сході Україні і те, що вони фактично контролюють окуповані райони. Саме Росія контролює бойовиків на Донбасі і використовує конфлікт як спосіб тиснути на внутрішню і зовнішню політику України.

Також писали:

ООС: воєнні дії й окупація

У темі війни з Росією дезінформатори традиційно звинувачували українських військових в обстрілах та провокаціях. Водночас вони намагаються показати Україну як місце повного беззаконня: «к любому жителю Украины в любой момент может подойти отмороженный *удак, вернувшийся из АТО, и просто так шмальнуть из ствола или же бросить гранату». Ця теза в різних формулювання повторюється в багатьох матеріалах.

Крим: погрози, щоб отримати воду і страх перед «Кримською платформою»

Дезінформатори продовжують обурюватися «Кримською платформою», яка має об’єднати зусилля різних держав у питанні деокупації Криму. До останнього часу Росія всіляко уникала будь-яких перемовин щодо незаконно окупованого півострова. Вже зараз участь у платформі підтвердили США, Велика Британія, Туреччина й Канада. Росію також планують запросити до участі. Водночас дезінформатори досі вимагають від України постачати воду в Крим і погрожують «начать наступление на Херсон».

Віддалені наслідки місцевих виборів

Щодо місцевих виборів та місцевої політики, російські сайти, орієнтовані на Україну, писали, що в Харкові вже обрали «наследника» для Кернеса (матеріали для цього моніторингу писали до смерті харківського мера), в Дніпрі влада «будет делать ставку теперь на сотрудничество по региону с группой Корбана-Филатова, а не Коломойского», про те, що "Слуга народу" змовилася з Трухановим, щоб отримати більшість в Одеській обласній раді та звинувачували волинських депутатів у «бунті» проти тамтешнього голови ОДА (депутати оголосили йому недовіру, після того як він не з’явився до них зі звітом — ТЕКСТИ). Все це доповнювалося звичними розмовами про «феодалізацію» та «федералізацію» України. Ми ж нагадаємо, що наявність місцевих партій і багатопартійність не свідчать про «розвал» країни, вони — неодмінна складова демократії.

Висновки

Україна в очах російських сайтів продовжує залишатися маріонеткою, яка більшість рішень приймає, спираючись не на законодавство, а на постмайданну ідеологію або накази з боку «зовнішніх кураторів» (або одразу на обидва — як у випадку з безуспішним просуванням своєї вакцини в Україні). В більшості тем лунають фрази типу «майданута влада» або «постмайданний період», підкреслюючи розділення історії України на "до" та "після" Революції гідності. При цьому поступово щезає відмінність між владою Порошенка та Зеленського — останній теж стає класичним носієм ідеології Майдану (себто не йде на поступки Росії).

Інтерпретацію останніх подій (як-от заяв Кравчука, результатів місцевих виборів чи рішення Венеційської комісії) супроводжує безперервний потік текстів про зубожіння, вимирання населення, притаманну лише українцям корупцію та потенційний голод. І все це погіршується війною на сході України, нібито неконтрольованими військовими, нав’язуванням провини за Мінські перемовини та постійними вимогами пустити в Крим воду.

Методологія

Ми шукали теми у 12783 матеріалах російською мовою з:

Маніпулятивність новини визначав покращений класифікатор із проєкту “У нас погані новини”. У моніторингу враховували лише матеріали про суспільно-політичне життя, які стосуються України.

Обмеження дослідження:

У цьому дослідженні ми враховували тільки ті теми, що співзвучні з російськими дезінформаційними кампаніями. Більшість із них спирається на реальні події, адже так дезінформація працює ефективніше. Назви тем відображають маніпуляції, використані в темі. Тож новини з теми на українських мейнстрімних сайтах можуть мати абсолютно інший зміст, ніж маніпулятивні матеріали.

Теми російської пропаганди в Україні ми беремо з наступних груп матеріалів:

У першій та другій групах новин матеріали відбирались класифікатором маніпулятивних новин.

дезінфомонітор дезінформація

Знак гривні
Знак гривні