Коли вбивають Твій Народ, чому ж ти, Армія, мовчиш?

Коли вбивають Твій Народ,
Чому ж ти, Арміє, мовчиш?
На золоті сидить урод, -
а ти зі зброєю тремтиш?

Злочинці мучають людей,
По локті вже руки в крові,
Саджають: стариків, дітей..
Відкрий же очі ти свої!

І подивися навкруги:
Крадуть, катують, судять, б'ють..
Не докладеш своєй руки?
Хай беркути людську кров п'ють?

Вставай же, військо! Захисти
Ти свій народ від темних сил!
Ти правду міццю освіти,
Розвій дрібних тиранів в пил!

.
.

Ще вірші:

Народ і армія єдині