Франсуаза Саган "Bonjour tristesse"

Françoise Sagan "Bonjour tristesse", 1954

Мова: Чудова французька мова - якісна, багата, освічена. Читати - одне задоволення. Раджу книжку усім, хто вчить французьку: мова вишукана, але не складна (ідеал для франкомовного письменника!)

Художня цінність: Дівчина однозначно талановита, що б там не казали. Попри 18 років, "легке життя", егоїзм і самозакоханість. Талант не проп'єш!

Позитивні моменти: В книжки чудова назва - справді і гарна і лаконічна.
Книжка коротка і цікава - її можна прочитати за один день.

Усе інше:
Авторка/головна героїня настільки зверхня, що це аж весело.

Франсуаза написала цю книжку у 18 років. Головній героїні - теж 18, донька багатого тата, звикла, що все для неї і що гроші падуть з неба. Їх (грошей) завжди вистачає на вілли, на машини, на казино та шикарні ресторани тощо.

А навколо - дорослий і дуже цікавий світ недоаристократів, де всі або гарні, або багаті - і - спокусники. Героїню вони сприймають майже як дорослу і їй це подобається.

Сюжет, коротко: тато хоче одружитися з вишуканою жінкою, а та примушує дівчину вчитися, щоб перездати завалений іспит. Дівчина так ображається, що вирішує посварити даму з татом. Це їй вдається краще, ніж хотілося б - так що потім і сама не рада.

Просто педагогічний роман: як поводитися з дітьми, щоб вони і вчилися і не ображалися? Хоча книжка радше пояснює, як НЕ поводитись.

Персонажі:
Героїня: дівчина, якій усе можна - і раптом щось не можна (жах!)

Анна - невдала наречена: така ідеальна, така бездоганна. Дуже інтелектуальна і витончена. А тому майже на усе і усіх дивиться зверхньо, із презирством. Завжди здається байдужою, завжди ввічлива і холодна.

42 роки, дітей не було, ніколи не була одружена і останні років 10 не мала коханця. Завжди крутилася у вишуканому суспільстві рафінованих інтелектуалів.

Завжди гарта, у макіяжі, завжди вбрана зі смаком. Тільки при особливо великій втомі біля очей проступають кола чи невеличкі зморшки (ледь помітні!). Таке враження, що у туалет вона не ходить взагалі.

Одним словом - Ідеальна Жінка (в очах героїні).
Як на мене - нещасна пані, яка панічно боїться бути натуральною і завжди грає роль.

Тато: 42 роки, симпатичний, багатий. Спокусник - спокушає на право й на ліво, міняє коханок щопівроку. Оптиміст, любитель життя. Найкращий друг для власної доньки, яка його дуже любить.

Ельза: 29 років, манекенниця, красуня, остання коханка тата. Той кинув її заради Анни і Ельза з цього страждає. Недалека, без смаку, але добра.

Кирил (насправді Cyril) : 26 років, студент-юрист. Страсно Закоханий у головну героїню (а хто ж у неї не закоханий? хіба таке можна, щоб симпатичний хлопець нею не цікавився?!). Звісно, героїня його не любить, але томно дозволяє себе кохати. З ним так класно займатися коханням, а він ще й на човні катає. Постійно пропонує одружитись, але ах! навіщо це їй?!

Другорядні персонажі опустимо.

Усе відбувається на фоні сонця, моря, пляжу, дорогої віли, машин, курортних кафе/ресторанів/казино, гарних жінок і чоловіків (як не гарних, то спокусників, як не спокусників, то з грішми). Нічого іншого навколо не існує.

Блог: Євген Лакінський література книжки

Знак гривні
Знак гривні