Про "тупих американців"
Сатирик Міхаіл Задорнов колись з'їздив до Америки (звісно, як турист) і вирішив, що американці "тупі".
Щоправда, зі справжніми американцями він спілкувався мало і якось поверхнево. А говорив, здебільшого, з російськомовними емігрантами.
Але спілкування з американцями тільки підтвердило: люди вони недалекі.
Ну, по-перше, вони не розуміють наших жартів.
По-друге, нічого не знають про Радянський Союз, пост-радянський простір і унікальну російськомовну культуру.
По-третє, сміються з несмішних жартів (нам від їхніх жартів не смішно, а вони з них сміються; значить - вони тупі)
По-четверте, їх легко обдурити: наші емігранти крадуть банани у супермаркеті, а американці не помічають; значить - наші розумні, а вони - дурні. (Щоправда, банан у Америці - один з найдешевших фруктів, але це вже деталі)
Але є два конкретних приклади тупості.
Задорнова питають у ресторані, з якої він країни. А він: "Я китаєць"
Звісно, в нас усі б зрозуміли, що він жартує.
Але дурні американці розпитують: "А Ви _корінний_ китаєць?"
Придурки-придурками!
Задорнову не спало на думку, що народи тепер досить перемішані. І коли говориш з людьми з різних країн, то ніколи не знаєш...
Є китайці, що народилися/виросли на Ямайці.
Є індуси, що народилися/виросли у Конго (я таку людину бачив)
Є куча людей з темною шкірою і французькими менталітетом/паспортом/іменем/прізвищем/рідною мовою.
До речі, у тому ж Китаю є якась кількість росіян зі світлим волоссям і блакитними очима - онуки білих емігрантів чи там старообрядців(але говорять вони лише китайською, інших мов не знають).
І люди дуже ображаються, коли починаєш сумніватися у їхній національності (але розумієш це лише тоді, коли потрапляєш за кордон на постійно)
Але Задорнов був розумний, томи відразу ж збагнув: американці - придурки!
Другий епізод. На виході з супермаркету співробітниця штучно посміхається і питає у покупців, чи їм сподобалось.
Задорнов каже: "Не сподобалось", а вона все одно посміхається: "Приходьте ще!"
Задорнов вирішив, що вона дурепа, і що всі американці теж дурні.
Йому не спало на думку таке пояснення:
Крупна компанія підрахувала, що якщо персонал посміхається, то продажі збільшуються на 1,39% (а це, може, кілька мільйонів).
Тому всі отримали інструкції посміхатися.
Дівчина на невеличкій зарплатні, і їй, насправді, все це пофіг.
В неї інструкції... але спробуй щиро посміхатися сотням людей, щохвилини.
Якийсь покупець незадоволений.
Можна почати його розпитувати, у чому річ. Але скільки часу на це витратиш! Та й нервів! Воно їй треба?
Він тихий, не скандалить, не скаржиться - ну хай іде з миром.
Тут можна лаяти капіталізм, але навіщо робити висновки про цілий народ?
Взагалі, американці може й не розуміють "Бриллантовую руку", але скільки наших розуміє усі жарти з фільму "Forrest Gump"? Втім, кому того треба? Ми ж знаємо, що вони - "ТУПІ"...
(c) Євген Лакінський, http:/
