Футбольне... поло. Матч "Зоря" (Луганськ) vs "Волинь" (Луцьк) - більше ніж футбол!
...Через поле - весняний газон був настільки, м'яко кажучи, незадовільного стану, що не витримував жодної критики. Про його якість як таку взагалі не може бути мови, позаяк вона повністю відсутня.
Це та стадія, коли до поля вже не може бути жодних претензій. Адже вони доречні тоді, коли щось або "трохи не те", тобто не дотягує до стандарту, або навіть "дуже не те", але при цьому речі і явища зберігають свою звичну сутність. В даному ж випадку ФУТБОЛЬНЕ поле в Луганську перетворилося на щось з категорії "очевидне-неймовірне".
Споглядаючи телекартинку прямої трансляції матчу, входиш у протиріччя з власною свідомістю: з одного боку розумієш, що такого не може бути, з іншого - бачиш, що так і є. Насправді, в дійсності.
Поле втратило футбольну властивість. Якби не ворота по його кінцях, круглий м'яч та кутові прапорці, можна було б не здогадатися, про який вид спорту (і чи спорту взагалі) йдеться.
Футбол у Луганську став більше ніж футболом! Бо перебував на межі відразу цілої низки спортивних змагань, як от: крос на витривалість по бездоріжжю, біг з перешкодами, катання на ковзанах, фігурне катання, стрибки в довжину, бої в багнюці, балет на льоду, регбі, синхронне плавання, водне поло...
А тепер найпарадоксальніший висновок: видовище було настільки огидним... що мимоволі викликало щире захоплення! Відсутність якості породила нову якість. Потворне перетворилося на кумедне й яскраве дійство! Негатив став позитивом!
Екстремальний футбол набував величезної цікавості з кожною хвилиною гри. Дух перехоплювало від демонстрованих футболістами піруетів та маси складних, майже неможливих для виконання на нормальному полі, фізичних дій, рухів тіла.
Футбол на вкритій озерцями багнюці вніс в гру неповторну інтригу. Було невідомо, чи встоїть футболіст на ногах, чи не проїде він зайвої дистанції, поспішаючи до м'яча, та де і за яких обставин зупиниться сам шкіряний.
В одних моментах такі обставини приносили шкоду гравцям, а в інших - йшли на користь! М'яч загрузав у вогкому брудному місиві. Тому в одних епізодах це руйнувало командні дії, а в інших - навпаки, додавалао футболістам нових можливостей для маневру. У виграші опинялися ті, хто краще пристосовувався до надекстремальних умов.
Остаточний рахунок матчу засвідчив, що це більше вдалося господарям "диво-майданчика": "Зоря" (Луганськ) - "Волинь" (Луцьк) - 3:0.
