Щоденники мотоцикліста. День 13: Красива мова, втрачена цнотливість і найчистіше місто в Україні
18:46 Глухів - найчистіше місто в Україні. Виробництв немає: м'ясне і молочне закрили, коли Росія перекрила український імпорт, а тут все йшло на Росію.
Інших виробництв і не було, зате є дві митниці, прикордонники, і багато навчальних закладів - тож безробіття менш чути. Та й на вигляд місто в 100 разів більш доглянуте, ніж скажімо аналогічний за розміром Гайсин.
18:06 У Глухові перебуваємо у подруги Ромашки. До Курська ближче, ніж до Сум. Дерев'яна забудова - ще часів Терещенка (який меценат).
Була колись тут Курська губернія. І написи "місто гетьманської слави". Як кажуть тут, "ющенкові деньгі нєкуда било дєвать ".
16:37 Втретє перетнули Десну - і виявилося, що Сумська область, як і решта північних - теж край партизанської слави!
Шостка - вперше перейшов на російську, бо українською перепитують (мене ніколи навіть в Криму не перепитують, дивно - ред.).
Хоча тут же поруч дядьки сваряться українською - вони з сусіднього села. А в місті, за покоління - русифікація? Тут роздовбано, якийсь завод на в'їзді зяє вікнами. (Нічого собі "якийсь", це ж легендарна "Свема", яка фото- й кіноплівку виробляла для всього СРСР!)
Зате є Фараон - "клуб досуга".
15:58 Fuck, таки штрафанули на 260 гривень! Абидно, що я таки перевищив. Хабар не дав із принципу, а крити нічим: він діяв коректно і навіть мав маршрутний лист.
А так мені збили целку: перший в житті штраф. З цим проїхав стародавню Сіверщину, їдемо на Глухів.
14:47 Заблукали, заїхали в село Криски, а тут говорять українсько-білоруським суржиком. Дуже тверде "Ч", та й акання.
Проїхали за дуже діловим хлопцем на ЗІЛі, показав як виїхати, і виїхали в Новгород-Сіверський район - завжди про це мріяв. Сосни, крізь по селах - лісопилки, стоси деревини.
13:21 Проїхали Короп. Виглядає небідно. І стадіони, і школи. "Вибачте за нескромність, а ви на сльот?" - знову і знову. А тут теж доволі чиста українська мова. Де ж російська? :)
Поки не купили сигарет, бо вчора закінчилися, то не могли нормально їхати: наркомани :)
Тут поля нормальні, оброблені, скрізь тракторці. Пустки і руїни не видно. І красиво: край лісів і заплав. Вдруге перетнули Десну, цього разу мостом :) - погода класна.
Дороги тут, на відміну від Західної України, непогані й у населених пунктах, а не тільки між ними.
Читайте також:
Опис проекту "Щоденники мотоцикліста: у пошуках України"
День 12. Сіверщина: Сосниця, через Десну на човнику і мистецьке еко-поселення
День 11. Кілька фото з Чернігова: Благість і "непошлий дух провінції"
День 10. Пауза на Т.О. та загальний маршрут поки що (+ МАПА і ПІДСУМКИ мандрівки Правим Берегом)
День 9. Рівненщина: "У нас є люди, які не знають, чим пісний борщик заправляти"
День 8. Мертвий райцентр, Зона і понти для приїзжих у мотелі
Дні 6-7. Шевченківський край: алкоголізм, безробіття, чорний гумор і ввічливі трактористи
День 5. "Вас вітає Черкащина": На дорозі - менти і проститутки
День 5. Про крижопільську гостинність і хутір-пасіку дядька Василя (нарешті з ФОТО!)
День 4. Йде дощ і дуже холод-д-дно!!!! Нарешті знайшов село, де хвалять владу
День 3. Вінничина: яри і жодної заправки. Нас сприймають за "дітей депутатів"
День 2. Кам'янець не туристичний та інша буржуазна Європа
День 1. Коломия-Кам'янець. Багаті хати, румуни, фрі-райд :) уздовж кордону і пробита шина
Вступ. Тестовий заїзд довкола Калуша. Школи "для руських, і німці, і решти"