Віктор Медведчук

Віктор Медведчук

Народний депутат 9 скликання від партії «Опозиційної платформи — За життя». Кум президента Росії Володимира Путіна. Разом Вадимом Рабіновичем є лідером однієї з двох груп впливу всередині ОПЗЖ у парламенті.

Справа Василя Стуса

Медведчука, юриста за фахом, 1980 року призначили адвокатом поета-дисидента Василя Стуса. Як з’ясували дослідники, він не ознайомився з матеріалами справи та фактично відмовився від захисту письменника.

Медведчук у часи Кучми

У кінці 90-х — на початку 2000-х Медведчук був впливовим українським чиновником. Тричі обирався до Верховної Ради (1997, 1998 та 2002). У 1998—2000 роках — віце-спікер, у 2000—2001 роках — перший віце-спікер парламенту. У 2002—2005 роках очолював адміністрацію президента Леоніда Кучми.

Повернення в політику

Після семи років мовчання (з 2005 по 2012 рік) Медведчук вирішив повернутись у велику політику.

Він очолив громадську організацію «Український вибір — Право народу», яка пропагувала федералізацію України та її зближення з Росією.

У 2014—2018 роках брав участь у перемовинах щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Медведчук є фігурантом низки антикорупційних розслідувань. Зокрема, «Схеми» з’ясували, що його дружина Оксана Марченко володіє нафтовим бізнесом у Росії.

Любов до популярності та піару

Медведчук відомий тим, що полюбляє завищувати свою популярність та впливовість.

У 2013 році Медведчук завів собі сторінки у всіх популярних тоді соціальних мережах. Видання «Watcher» писало, як Медведчук накручував собі підписників у Facebook, Twitter, ЖЖ та Вконтакті__.

Через п’ять років, у 2018-му, розслідування «Текстів» виявило, що Медведчук був серед тих, хто мав найбільше штучно створених підписників у Твіттері__.

Очевидно, коли «мертвих» підписників стало замало, Медведчук придумав новий спосіб, як підвищити свою впливовість та цитованість.

Після 2014 року з’явилися десятки політичних експертів та коментаторів, які регулярно піарили будь-які дії чи коментарі Медведчука. Поширювати ці коментарі допомагали три контрольовані ним телеканали — «NewsOne», «112 канал» та ZIK, а також інтернет-ресурси типу znaj.ua, politeka.net, comments.ua, golos.ua, from-ua.com, for-ua.com, vlasti.net, times.com.ua та інші.

Санкції проти Медведчука та телеканалів

У лютому 2021-го Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти Медведчука. Причиною санкцій стало фінансування тероризму. Серед ключових підсанкційних об’єктів опинились і три телеканали політика.

11 травня 2021-го Медведчуку та його бізнес-партнеру Тараса Козаку було оголошено підозру в держзраді. Згодом його було відправлено під цілодобовий домашній арешт.

Крім того, із 2014 року Медведчук також перебуває під американськими санкціями — за загрозу миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності України та за підрив демократичних інститутів і процесів в Україні.

Джерела інформації

  • Аналіз першої десятки «Опозиційної платформи — За життя»: хто чий соратник1
  • Медведчук на сайті проекту «Політхаб» (рух «Чесно»)2

Останнє оновлення: 02.11.2021

Хто піарить:
Мартинюк Андрій , Шнайдер Михайло , Золотарьов Андрій , Ляшенко Гліб , Калініченко Олексій , Макаровський Володимир , Вороненко Олексій , Кононенко Андрій , Маркосян Олена , Лозовський Сергій , Пілецька Юлія , Соколовська Яніна , Рижанов Кирило , Скубченко Олександр , Бортник Руслан , Гайдай Валентин , Кушнір Світлана , Мішин Андрій , Стоякін Василь , Постернак Олег , Биков Сергій , Марунич Дмитро , Годний Сергій , Кривуля Сергій , Решмеділова Олександра , Гладких Валентин , Броницька Олена , Гаєвський Денис , Карназицький Павло , Колтунович Олександр , Пундик Микола , Рожнов Олексій , Трюхан Вадим , Скаршевський Віктор , Комарова Юлія , Бабанін Олег , Васильковський Микола , Гаврилова Ірина , Кацман Володимир , Кашко Олег , Краснопьоров Олексій , Радчук Олександр , Стриженова Катерина , Гаврилечко Юрій , Губін Дмитро , Кіба Віталій , Савка Олександр , Мулик Володимир , Онищенко Сергій , Песецький Микола , Простаков Гліб , Якушик Валентин , Іщенко Андрій , Тиран Ірина , Михайлова Діана , Григорян Гурген , Свободін Віталій , Землянський Валентин , Орешет Сергій , Хавич Олег , Куракін Олексій , Корнійчук Дмитро , Тютюник Кирило , Бізяєв Руслан , Волошин Олег , Василевський Євген , Воля Володимир , Відішенко Андрій , Жарких Денис , Лазарєв Олександр , Воєйков Олександр , Подоляк Михайло , Молчанов Кирило , Вакаров Василь , Погребинський Михайло , Молчанов Юрій , Охріменко Олександр , Селезньов Денис , Співак Дмитро , Червоненко Євген , Рудий Володимир , Шамін Володимир , Веснянко Руслан , Перлін Дмитро , Фомін Олександр , Пархоменко Євген , Прошкін Віктор , Білоножко Євгеній , Шабовта Сергій , Соколов Антон , Газізов Михайло , Чернічко Іван , Чижевська Ольга , Дягіль Андрій , Кроліченко Ірина , Ковтуненко Олександр , Вальський Ігор , Дяченко Олена , Кальченко Олександр , Кіквідзе Кирило , Інститут глобальних стратегій , Інститут публічної політики і консалтингу , Київський центр політичних досліджень та конфліктології , Роботизовані телесистеми , Український аналітичний центр , Український інститут аналізу та менеджменту політики , Центр комунікативних технологій «Статус» (Миколаїв) , Центр політичного маркетингу (Дніпро) , Concept Group , The Belgium-Ukraine Research Institute , Київський інститут соціологічних і маркетингових досліджень , Київський інститут соціології громадянського суспільства , Соціологічний центр демократичних перетворень , Агентство стратегічного планування і комунікацій