Українці на третій рік повномасштабної війни з Росією об'єднуються проти спільного ворога та мають почуття приналежності до однієї нації. Однак їх роз'єднують різні політичні погляди. Про це свідчать дані компанії Gradus Research, яка провела опитування до Дня незалежності, повідомляє Воєнний фокус.

Вчора росіяни ударили ракетами по типографії “Фактор-друк” у Харкові. Вони вбили сімох і поранили близько двадцяти людей.

Інститут поведінкових досліджень – дослідницький підрозділ American University Kyiv провів дослідження українців у Польщі, щоб дізнатися, хто вони, які фактори їх спонукають, і чи можна щось зробити, щоб їх повернулося більше. Дослідники спробували заміряти національну ідентичність і навіть чинник гордості. Texty.org.ua розповідають про несподівані висновки дослідників.

На тимчасово окупованих територіях України російська влада проводить організовану пропагандистську роботу з молоддю. Вона ведеться в тому числі й під егідою організації “Росмолодежь”. Це державна інституція монополізує державну політику у справах молоді. І ця політика сама по собі вказує на те, якого результату хоче досягти російська влада.

Марта Голдер — членкиня правління Фундації збереження українського сакрального мистецтва та Ліги українських жінок Америки — пише для Atlantic Council про те, що викорінення всіх слідів української ідентичності залишається основною метою російської війни. Texty.org.ua публікують переклад колонки.

В онлайн-медіа “Люк” запустили проєкт “Харків, де твоє обличчя?”, в якому розбирають, що таке колонізація, як цей процес відбувався в України, "повертають" діячів культури, яких привласнила Росія та проговорюють в які етапи і яким чином ми можемо деколонізувати свої міста, культуру та країну.

Володимир Кулик – доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – за грант Канадського інституту українських студій замовив КМІС опитування щодо мови та ідентичності. Нижче його результати.

Їх так багато, що більшість народу сприймає ці храми як наші. Ну як же: мають понад 100, часом і 150 років — точно наші. Вся Волинь — в таких дерев’яних і синеньких. Часом вони вже під вагонкою, часом із напиленням штучної позолоти на верхах. Йдеться про архітектурний стиль православних церков. І на Поділлі вони масово зустрічаються. На Полтавщині. На Київщині. Всюди. Західні області не виняток: за останні 30 років навіть там набудували багато що «під Кіжі» і а-ля Новгород, у той час як власна архітектурна традиція забута й відкинута.Автор: Ірина Пустиннікова

Як казав видатний український філолог Потебня, кожний народ виробляє своє християнство, згідно власного світогляду і естетичних уподобань. Чим відрізняється українське і російське православ’я? Ми зосередимося на візуальному зображенні віри – іконах. Щоб зрозуміти особливість української традиційної ікони, яку витіснила російська церква, потрібно зануритися в історичний контекст.Стилі досліджувала: Лариса Вакульницька