Як пресингують бізнес. Кількість арештів майна зростає, хоча проваджень менше (ІНФОГРАФІКА)
Як змінились стосунки податківців та силовиків з бізнесом? Гарна новина – за нової влади кількість розслідувань випадків ухилення від сплати податків впала у 2,5 рази. Погана – майно бізнесу арештовують у десятки разів частіше.
Про це пише VoxCheck.
Як порахувати тиск
Гіпотеза цього дослідження звучала так: кількість обшуків та арештів майна – чи не найкраща одиниця виміру тиску на бізнес. Зростає число арештів/обшуків – отже, збільшується тиск на підприємців. Цей підхід має певні вади. Основна – дії правоохоронців можуть бути цілком справедливими стосовно бізнесменів, які порушили закон. Як провести межу між необґрунтованим тиском та розслідуванням злочину?
Одна з відповідей – шляхом порівняння таких даних, як кількість проведених обшуків, кількість судових ухвал щодо вилучення та арешту майна, число скасованих арештів у рамках розслідування економічних злочинів за роками.
VoxCheck пише: "Ми надіслали запити на надання такої інформації до прокуратури, ДФС, НП, СБУ, судової адміністрації. Та попри гучні заяви топ-чиновників про відкритість, держоргани не надали інформації про кількість обшуків, число накладених та скасованих арештів.
Ми передбачали таку реакцію, й тому одразу звузили фокус дослідження до масштабів Києва та однієї з кількох «економічних» статей Кримінального кодексу – ст. 212 КК (ухилення від сплати податків). Такий підхід дозволив реалізувати дослідження самостійно: ми вивчили дані з реєстру судових рішень."
Важливіша не кількість, а динаміка за роками. Кількість ухвал щодо арешту майна в межах розслідувань про ухилення від сплати податків за останні 4 роки зросла майже в 40 разів – з 26 у 2013-му до 993 протягом 11 місяців 2017-го.
Відчутні зміни КПК в частині накладення арештів відбулись у грудні 2015 року: арештоване майно може вважатися предметом, доказом або знаряддям злочину. Ця “поправка” спричинила нову хвилю арештів: у 2016-му кількість задоволених клопотань слідчих про накладення майнового арешту сягнула майже 700. Показовим став 2017-й рік: законодавче поле залишилось незмінним, але відбувся новий стрибок кількості арештів – на 50%.
При цьому кількість проваджень – зменшилася:
Чому арешти майна – це важливий показник? Згідно з аналізом судового реєстру, арешт майна у межах досудових розслідувань за ст. 212 КК триває в середньому 3,5 місяці. Цього часу більш ніж достатньо для нанесення шкоди господарській діяльності компанії.
Скасовані арешти
Кількість скасованих арештів, у тому числі безпідставних арештів на майно юридичних осіб, із року в рік помітно зростає.
Дослідники прочитали й проаналізували зміст 429 ухвал щодо скасування арештів майна, які видали київські суди протягом майже 4 років. Зміст ухвал подеколи безпосередньо вказує на тиск на бізнес з боку правоохоронних органів. Так, у третині випадків (164 ухвали) попередні рішення про арешт майна були визнані необґрунтованими або винесеними внаслідок певних порушень з боку судів чи слідчих органів.
Рішення, які можуть опосередковано свідчити про те, що арешт міг використовуватися, як інструмент тиску:
* арешт виявився необґрунтованим та безпідставним;
* майно тривалий час перебувало під арештом без визнання речовим доказом та повідомлення про підозру його власнику;
* арешт накладався на кошти, яких немає на рахунку;
* слідчий не з`являвся на судові засідання, щоб аргументувати потребу в арешті майна;
* вартість арештованого майна неспіврозмірна збиткам, в яких звинувачують його власника;
Чиї арешти майна скасовувалися найбільше
Як демонструє аналіз судових ухвал про скасування арештів, найчастіше суди скасовували арешти, накладені у справах, які розслідували органи Державної фіскальної служби (57%). Це природньо. Тому що найчастіше кримінальні провадження за ст. 212 КК розслідують органи ДФС, що пильнують за дотриманням податкового законодавства. Разом з тим, як можна бачити на графіку нижче, пильно стежать за цими порушеннями й інші правоохоронні органи – прокуратура, СБУ та поліція.
Отримані дані, звісно, не є беззаперечним доказом тиску на бізнес, але вказують на утворення сприятливого середовища для цього. Арештоване майно надає вигідну «переговорну позицію» недоброчесним слідчим, які бачать у підозрюваних джерело неправомірного збагачення. В Україні відомі випадки, коли представники правоохоронного органу вимагали хабарі за скасування арешту майна.
Висновки
Кількість облікованих кримінальних проваджень за ст. 212 КК (ухилення від сплати податків) суттєво зменшилась – з 822 у 2013-му до 365 за 11 місяців 2017-го. (м.Київ)
Але кількість арештів майна у рамках цих впроваджень зросла у десятки разів – з 26 у 2013-му до 993 за 11 місяців 2017-го.
3,5 місяці в середньому триває арешт. У 75% випадків арешт накладається на кошти та рахунки компанії.
Пояснити зростання тільки змінами у законодавстві неможливо – інструмент «арешту за ухвалою» впровадили у 2012-му, суттєві зміни вносили тільки у грудні 2015-го.
Зміна чисельності юросіб у Києві теж не пояснює тенденцію: на 1 грудня 2017 року в Києві було зареєстровано 275 000 юридичних осіб, що навіть на кілька тисяч менше, ніж у грудні 2013-го.
Вагома частина бізнесу, у якого арештували майно, бореться й перемагає у суді. Кількість ухвал суду про зняття арешту зросла у 15 разів – з 16 у 2013-му до 237 за 11 місяців минулого року.
Арешти майна компаній часто необґрунтовані. Про це свідчить аналіз ухвал суду щодо зняття арешту з майна. За нашими підрахунками, серед скасованих арештів третина виявилась такими, що мали сумнівні підстави для ініціювання.
Комплексний аналіз отриманих даних свідчить, що є непоодинокі випадки використання податковими та правоохоронними органами арешту майна компанії за ухвалою суду як інструмент тиску на бізнес. Кількість цих випадків збільшується.
