Україну обрали в Радбез ООН. Що це їй дає?
Україну оголосили непостійним членом Ради безпеки ООН на 2016-2017 роки. Відповідне голосування відбулось у четвер в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, - повідомляє ВВС
"Це офіційно! ООН обрала п'ять нових членів Радбезу! Вітаємо Україну, Японію, Уругвай, Єгипет і Сенегал", - йдеться у Twitter місії Великої Британії в ООН.
Україна була одним із засновників ООН і вже тричі обиралась непостійним членом Ради Безпеки ООН: у 1948-1949, в 1984-1985 і в 2000-2001 роках.
До Ради Безпеки входять 15 країн. Постійними членами організації є лише п'ять із них, які відіграли ключову роль у створенні ООН: Британія, Китай, Росія (як правонаступниця СРСР), США та Франція. Вони також мають право вето під час голосування.
Інші десять місць щорічно оновлюються наполовину. Вибори непостійних членів відбуваються щоосені на Генеральній асамблеї ООН.
Країна має заручитися підтримкою двох третин держав-членів ООН із 193-х, спочатку пройшовши процедуру затвердження у своїх регіональних групах: азійсько-тихоокеанській, африканській, східноєвропейській, латиноамериканській і групі західноєвропейських та інших держав.
Востаннє Україна була непостійним членом РБ ООН 15 років тому.
Постійні і непостійні
До Ради Безпеки входять 15 країн. Постійними членами організації є лише п'ять із них, які відіграли ключову роль у створенні ООН: Великобританія, Китай, Росія (як правонаступниця СРСР), США та Франція. Вони також мають право вето під час голосування.
Решта десять місць щорічно оновлюються наполовину. Вибори непостійних членів відбуваються щоосені на Генеральній асамблеї ООН.
Країна має заручитися підтримкою двох третин держав-членів ООН із 193-х, спочатку пройшовши процедуру затвердження у своїх регіональних групах: азійсько-тихоокеанській, африканській, східноєвропейській, латиноамериканській і групі західноєвропейських та інших держав.
Непостійними членами Ради Безпеки ООН у 2015 році є Ангола, Венесуела, Іспанія, Іорданія, Литва, Малайзія, Нова Зеландія, Нігерія, Чад і Чилі.
Український дипломат Володимир Василенко, який у 2005-2010 роках працював представником України в Раді ООН з прав людини, наголошує, що отримати членство для України зараз вкрай важливо.
"Україна матиме право голосу під час голосувань, вона зможе порушувати і вносити до порядку денного питання, у яких зацікавлена. Це важливо, бо іноді виникають ситуації, коли саме від голосів непостійних членів Ради Безпеки залежить ухвалення чи неухвалення певних рішень", - сказав пан Василенко в коментарі ВВС Україна.
Утім, як додає екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, домагатися ухвалення резолюцій в інтересах України буде вкрай важко, якщо йтиметься про питання її територіальної цілісності та конфлікту з Росією, оскільки ця країна вже неодноразово демонструвала, як може протидіяти.
"Зусиллями Російської Федерації Рада Безпеки ООН перетворилася на бутафорію. Радбез - той орган, який має за своїми повноваженнями впливати на глобальну безпеку і мир, а насправді перетворився на бездіяльний орган через статутні обмеження. Можна сподіватися лише на дискусії і актуалізацію тих чи інших питань, бо ухвалення рішень, в яких зацікавлена Україна, Росія, швидше за все, не дозволить", - сказав дипломат ВВС Україна.
Протягом двох років перебування у складі непостійних членів РБ ООН Україна кілька місяців головуватиме в організації.
Вето й ефективність
Всі п'ять постійних членів, які мають право вето, у різні часи користувалися ним. Хоча статут дозволяє країні утриматися від голосування і не блокувати ухвалення рішень.
Аби змінити статут і скасувати право вето, необхідно ухвалити резолюцію за підтримки двох третин держав-членів Генеральної асамблеї ООН. До того ж, таке рішення мають схвалити усі п'ять постійних членів Радбезу ООН.
Екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко вважає, що на сьогодні така перспектива виглядає нереалістичною.
"Поки що немає такої кількості країн, які би підтримали відповідну резолюцію. За останніми даними, таких на сьогодні близько 100. Але дуже важливо, щоб ця дискусія не стихала, тоді вона рано чи пізно матиме позитивний результат", – сказав екс-міністр у коментарі ВВС Україна.
Україна в разі обрання до Радбезу домагатиметься, щоб дискусія не зупинилася. Президент Петро Порошенко сподівається, що вдасться домогтися ухвалення резолюції та обмежити право вето для тих країн, які безпосередньо беруть участь у конфлікті.
"Подібний крок (...) поверне ефективність, оскільки зараз Радбез просто блокується і не в змозі виконувати свою роль. У нас немає іншої альтернативи. Якщо ви ухвалюєте рішення, яке може бути заблоковане Радою Безпеки, то повинна бути альтернатива для підтримки безпеки в світі", - заявляв Петро Порошенко в інтерв'ю "Голосу Америки".
Хоча право вето Росія застосовувала і раніше, тема його скасування стала обговорюватися, зокрема, після того, як Росія ветувала у Радбезі ініціативу про створення міжнародного трибуналу для розслідування причин катастрофи авіарейсу MH17 на Донбасі, внаслідок якої загинули 298 людей.
Росія хоче "конструктиву"
Водночас у МЗС Росії вважають "ажіотажем" демонстрацію зусиль української дипломатії задля майбутнього членства України в Радбезі.
Заступник міністра закордонних справ Росії Геннадій Гатілов твердить, що Україна вже затверджена як безальтернативний кандидат від однієї із п'яти регіональних груп в ООН – східноєвропейської - ще до проведення виборів.
"Жодної серйозної боротьби не передбачається, оскільки Україна – це єдиний кандидат", - сказав він, додавши, що українці намагаються привернути увагу до своєї кандидатури і подати цілком передбачуваний результат виборів як черговий тріумф на міжнародній арені.
"Хотілося би, що українські партнери використали своє перебування в Раді безпеки не для того, щоб політизувати дискусію щодо українського питання, а для того, щоб шукати конструктивних шляхів", - сказав Геннадій Гатілов, якого цитує російське агентство ТАСС.
"Рада безпеки ООН має бути органом, який займається підтриманням миру і безпеки та ухваленням конкретних рішень. Якщо перетворювати його на дискусійний клуб, майданчик для зіткнень, це не сприятиме підвищенню його ефективності і авторитету організації. Сподіваюся, що українці прислухаються до цього і поводитимуться відповідним чином у Раді Безпеки", - заявив високопосадовець російського МЗС.
Українські ж дипломати сподіваюся, що Рада Безпеки стане для України додатковою можливістю якомога ширше інформувати світову громадськість про те, що відбувається в Україні
