Попри участь у навчаннях "Схід-2022", Китай розглядає Росію як "проблемного партнера" – SCMP
Китай стикається з дилемою щодо військових відносин з Росією: наблизитися або віддалитися?
Про це пише гонконзьке видання South China Morning Post.
Участь Китаю у масштабних військових навчаннях "Схід-2022" з Росією змусила спостерігачів шукати підказки про те, як Китай зможе балансувати між необхідністю підтримувати військові комунікації з Москвою, не наблизившись занадто близько і не ризикуючи дістати різку реакцію від США.
Близько 2000 військовослужбовців Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) беруть участь у міжнародних навчаннях "Схід-2022", які розпочалися в четвер, 1 вересня, на чолі з Росією. Спостерігачі стежать за навчаннями, що триватимуть до 7 вересня, у пошуках ознаки конвергенції двох військових гігантів та потенційної пропозиції взаємної підтримки.
Експерти зазначають, що, з одного боку, китайському війську є чому повчитися у російської армії, яка брала участь у кількох воєнних конфліктах, розв'язаних РФ, утім, з іншого – технологічний розвиток НВАК у багатьох галузях нині значно переважає ЗС РФ.
Геополітичні міркування після повномасштабної війни в Україні також змусили Пекін обережніше ставитися до військових зв'язків з Росією, вважає Артем Лукін, доцент школи регіональних та міжнародних досліджень Далекосхідного федерального університету у Владивостоці. "Схоже, Пекін не хоче створювати враження, що Китай рухається у бік Росії у військовому плані", – зазначає він.
Лукін каже, що Пекін наголошує на тому, що «добре, ми підтримуємо відносини, але не поглиблюємо їх» — принаймні у військовій сфері». Але він додав, що його оцінка ґрунтується на інформації, яка є у відкритому доступі.
Пекін критикує західні санкції, запроваджені проти Росії після початку війни, і часто повторює риторику Москви, відмовляючись називати напад на Україну "вторгненням". Але він заперечує постачання зброї до Росії, а США заявили, що немає жодних доказів того, що Китай надає військову "матеріальну підтримку" або допомагає послабити санкції.
Небажання Китаю поглиблювати зв’язки з Росією пояснюється його залежністю від американських технологій та американської економіки, і – оскільки Комуністична партія готується до національного з’їзду наступного місяця – він не готовий протистояти Вашингтону за допомогою альянсу з Росією.
Сара Кірхбергер, керівниця Центру Азійсько-Тихоокеанської стратегії та безпеки Кільського університету в Німеччині, сказала, що альянси, подібні до альянсів між США, Великою Британією та Австралією, «базуються на справжній довірі, яка довго розвивалася в ході численних досвідів боротьби на одному боці з покоління у покоління».
На відміну від них, автократії можуть ефективно співпрацювати як союзники протягом деякого часу, коли вони мають спільні інтереси, але ці союзи зазвичай розпадаються, як тільки одна зі сторін бачить перевагу в тому, щоб повернути проти свого партнера.
Стратегічний прорахунок Кремля та незадовільна робота його збройних сил та технологій в Україні призвели до того, що Китай почав розглядати Росію як "проблемного та неспокійного партнера".
"Тому Китай тепер, найпевніше, прагнутиме мінімізувати наслідки цих помилок, а не збільшуватиме свою залежність від Росії", – сказала Кірхбергер.
Китай купує дедалі менше російської зброї, воліючи натомість розробляти свою власну. Дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру показують, що хоча в період з 2002 по 2021 рік більша частина зброї, що імпортується Пекіном, надходила з Росії, обсяг цього імпорту за ці 10 років скоротився більш ніж удвічі.
