Е

Експорт в ЄС після Угоди про асоціацію: послуги (ІНФОГРАФІКА)

Про експорт послуг важко говорити предметно, адже це не товар, який виготовляється за певними правилами, транспортується, перетинає кордон, продається і споживається в іншій країні. Особливість послуг у тому, що вони споживаються в момент створення. В розділах Угоди, які стосуються експорту послуг, практично немає цифр, і користь від змін, які стануться після підписання Угоди, важко виміряти монетарно.

Спільний проект TEXTY.org.ua та Центр.ЮЕЙ за підтримки Фонду "Відродження"

Щоб подивитися інтерактивну графіку, клікніть на малюнок. На графіці шукайте позначки "І". При кліці на них відкриється вікно з додатковою інформацією.

Файл з інтерактивною графікою і файл з графікою для друку можете скачати тут. Публікація заохочується, посилання на ТЕКСТИ вітається.

Ще одна особливість розділів про надання послуг – у них йдеться лише про заборони та обмеження. Будь-яка діяльність, яка не згадується в Угоді, може вільно вестися українськими підприємцями на території ЄС. Всі винятки – прописані в документі, і жодні інші обмеження, не передбачені угодою, застосовуватися не можуть. Отже, це гарантія, що в діяльність українських підприємств не втрутяться, і її не заборонять, незважаючи на те, як змінюватиметься національне законодавство кожної з 28 країн-членів ЄС.

Генеральна угода про торгівлю послугами (GATS), яка є частиною угоди про створення СОТ, визначає 4 способи міжнародного надання послуг: транскордонний, спосіб зарубіжного споживання, комерційної присутності, присутності фізичних осіб.

1. Транскордонний спосіб надання послуг передбачає перетин кордону самою послугою, тобто споживач отримує її від постачальника з іншої держави, але сам при цьому не перетинає кордон. Прикладом таких послуг є надання банківських послуг іноземними банками, кур’єрські послуги, отримання послуг через Інтернет, кол-центри тощо.

2. Спосіб зарубіжного споживання – це коли споживач послуги сам перетинає кордон для отримання послуг. Прикладом цього є туристичні агенції.

3. Комерційна присутність передбачає відкриття комерційного представництва з надання послуг зарубіжної компанії на внутрішньому ринку. Такі види послуг надаються представництвами іноземних страхових компаній, мережами готелів тощо.

4. Присутність фізичних осіб – це наданні професійних послуг особисто представниками певних професій. При цьому за державами зберігається повна свобода в регулюванні питань надання громадянства та доступу до трудового ринку на постійній основі.

В Угоді про асоціацію передбачене спрощення надання послуг за всіма способами.

Стосовно першого та другого способу постачання в Угоді обмежень загалом небагато, а обмеження щодо другого способу в європейській практиці – взагалі архаїзм. Обмежувати надання послуг всіма способами можна за допомогою ліцензування і надання дозволів. І Україна, і ЄС можуть встановлювати ліцензування для транскордонного надання послуг, заснування на своїй території юридичних і фізичних осіб та для тимчасового перебування на своїй території фізичних осіб.

Угодою встановлюються чіткі правила щодо ліцензування сфери послуг. Зокрема, процедура отримання ліцензії має бути прозорою, максимально простою, умови мають бути зрозумілими і оприлюдненими заздалегідь, плата за ліцензію має бути відповідною до складності процедури розгляду, результати ліцензування можна оскаржити в суді.

Щодо комерційної присутності – відкриття дочірніх підприємств і філій, то тут українські бізнесмени фактично прирівняні до своїх колег із країн-членів ЄС.

В угоді йдеться про те, що українські юридичні особи, які відкривають представництва своїх підприємств на території ЄС, працюють в умовах національного режиму – тобто користуються всіма правами і привілеями, що й місцеві юридичні особи. Будь-яка дискримінація чи обмеження в правах порівняно з власними постачальниками послуг недопустимі. Такі ж зобов’язання бере на себе й українська сторона.

Втім, у деяких сферах, які дуже зарегульовані, як-от торгівля тютюновими виробами, українці компанії навряд чи захочуть і зможуть виконати всі умови й отримати всі дозволи для виходу на ринок ЄС.

Більшість обмежень для українських постачальників послуг, перелічених в Угоді, встановлені корпоративним правом старих членів ЄС, яке не змінювалося з часу його виникнення. В Україні ці сфери більш лібералізовані. Ще значна частина обмежень зумовлена національними та історичними особливостями певних країн, а деякі з них виглядають досить екзотично.

Фінляндія, Естонія, Словаччина і Австрія зберігають вимоги щодо наявності серед керівництва компаній, філій та представництв, які діють на їхній території, місцевих мешканців або осіб, зареєстрованих в цих країнах.

Послуги із розповсюдження. У Франції іноземні компанії не мають права на продаж тютюну, в Австрії існують обмеження на продаж іноземними компаніями фармацевтичних препаратів, у Фінляндії – фармацевтичних препаратів та алкоголю. Умови національного режиму на діють для українських продавці озброєння, боєприпасів та вибухівки на всій території Європейського Союзу.

Професійні послуги. Обмеження переважно стосуються адвокатської, юридичної та аудиторської практики в Австрії, Болгарії, Франції, Угорщині, Польщі, Фінляндії, Литві та Латвії. Тобто в цих країнах українці не зможуть надавати свої послуги.

Охоронні й детективні послуги. Українські фірми, які надають послуги з охорони, безпеки та розслідування не зможуть цього робити в Бельгії, Литві, Латвії, Естонії, Данії, Польщі, Словаччини, Португалії. В цих країнах такі послуги можуть надавати юридичні особи, керівництво яких повністю або частково складається з громадян цих країн, країн-членів ЄС, Європейської економічної зони або НАТО.

Фінансові послуги. В Болгарії, Угорщині, Португалії, Італії, Фінляндії та Литві існують обмеження на діяльність страхових компаній та пенсійних фондів, які зареєстровані не в ЄС, або в керівництві яких є іноземці/не громадяни ЄС.

Освітні, соціальні послуги, охорона здоров’я (державний сектор). На території ЄС ці сфери не лібералізовані, і ніяких послаблень українським державним компаніям, які надають їх, не передбачено. У Фінляндії не застосовується національний режим також і до приватних компаній, які надають послуги з охорони здоров’я, в Греції – до компаній, які надають стоматологічні послуги та до вищих навчальних закладів. В Болгарії заборонено відкривати філії іноземних вишів, якщо вони не є частиною місцевих.

Придбання нерухомості та землі. Іноземці не можуть купувати землю с/г призначення в Болгарії, Чехії, Угорщині, Румунії, Словенії та Словаччині. В Данії, Естонії, Греції, Латвії, Литві, Польщі та Греції – існують обмеження на придбання землі, або ж іноземцям потрібен спеціальний дозвіл компетентного органу. Щодо нерухомості, то дозвіл на її купівлю потрібен іноземцям у таких країнах: Австрія (також потрібен дозвіл на оренду нерухомості), Данія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словенія, Словаччина.

Сільське господарство. Для заснування сільськогосподарських компаній та придбання виноградників у Фінляндії (і таке буває - ред) іноземцям потрібен державний дозвіл.

Азартні ігри і тоталізатор. Доступ іноземних операторів цих сервісів на ринок ЄС заборонений.

Спортивні послуги. Особи, які не є громадянами країн, що входять до Європейської економічної зони, не можуть керувати австрійськими лижними школами та фірмами, які надають послуги провідників у горах. Тобто українці не зможуть потрапити до керівного складу таких шкіл.

Видавничі і друкарські послуги. У Польщі українець, як і будь-який інший іноземець, не зможе стати головним редактором медіа.

Запровадження принципу симетричного регулювання, що стосується створення та функціонування дочірніх компаній, філій та представництв юридичних осіб в країнах-членах ЄС та Україні дозволить покращити рівень і якість бізнес-контактів між європейськими та українськими компаніями, а також ведення спільних бізнес-проектів.

Це буде означати також певну гарантію для закордонних інвесторів, що правила реєстрації та функціонування для компаній з інвестиціями з країн-членів ЄС, принаймні, будуть відповідати аналогічним вимогам щодо національних компаній та будуть прогнозованими в довгостроковій перспективі – покращення інвестиційного клімату.

Взаємне створення режиму, не менш сприятливого, ніж для власних компаній, має посилити конкуренцію всередині України, але в той же час – дозволить постачальникам послуг вийти на ринок ЄС, зокрема в тих сферах, де Україна має конкурентні переваги, наприклад, в IT та телекомунікаціях.

Угода встановлює чіткі правила для четвертого способу надання послуг. Зокрема визначені категорії фізичних осіб, яких можна відрядити для надання послуг на території ЄС.

Ключовий персонал українських підприємств, який відповідає за відкриття і управління бізнесом. Його можна відряджати для роботи у філії чи представництві на території ЄС на період до 3-х років.

Продавці бізнес-послуг – фізичні особи, що представляють українського постачальника послуг, яким необхідне надання можливості в’їзду та тимчасового перебування на території ЄС з метою продажу послуг чи ведення переговорів від імені постачальника. Їм дозволений тимчасовий в’їзд та перебування на території ЄС до 90 днів протягом року.

Стажери – фізичні особи, котрі офіційно працевлаштовані українською юрособою мінімум 1 рік, мають вищу освіту і тимчасово переведені на роботу до підприємства на території ЄС з метою кар’єрного розвитку чи внутрішньо-корпоративного навчання. Перебувати на території ЄС вони мають право протягом 12 місяців.

Наймані працівники – фізичні особи, які працюють на українській фірмі–постачальнику послуг та які задіяні в таких сферах:

юридичні послуги,

аудит і бухгалтерія,

податкове консультування,

архітектура і міське планування,

інженерні роботи,

реклама,

управлінський консалтинг,

технічні тестування й аналіз,

наукове й технічне консультування,

технічне обслуговування і ремонт продукції,

переклад,

розвідувальні роботи,

послуги з охорони навколишнього середовища,

туристичні послуги,

розваги (музичні гурти, театр, цирк, дискотеки – крім аудіовізуальних).

При цьому в угоді передбачений детальний список професійних вимог до найманих працівників, як-то: стаж роботи за спеціальністю не менше 3-х років, відповідна університетська освіта або кваліфікація, наявність угоди з роботодавцем а в роботодавця – з іноземною фірмою–замовником послуг. Ці працівники можуть перебувати на території ЄС загалом до 6 місяців протягом року.

Незалежні професіонали – фізичні особи, зареєстровані в Україні як самозайняті професіонали (СПД) в таких галузях:

юридичні послуги,

архітектура і міське планування,

планування і комплексне планування,

комп’ютерні та супутні послуги,

управлінський консалтинг,

переклад.

Всі перелічені вище правила щодо лібералізації постачання послуг за четвертим способом зобов’язується виконати й Україна. Тобто відкриття ринків послуг має бути взаємним.

Угода, звісно, не здійснить революцію у сфері послуг – вона лише є додатковою гарантією для тих підприємців та професіоналів, які вже працюють у сфері надання послуг в ЄС, або хочуть вийти на нові ринки.

Це також відкриває багато можливостей для українського великого бізнесу. Масового виїзду людей робочих професій не відбудеться. А взаємне відкриття ринків для самозайнятих працівників може призвести до підвищення конкуренції на українському ринку, і, відповідно, до підвищення загального рівня кваліфікації у певних сферах.

Окремо в Угоді прописані правила для чотирьох сфер, в яких з часом українські компанії отримають національний режим, тобто матимуть такі ж права на ринку послуг ЄС, як і місцеві компанії. Для цього протягом 3-4 років потрібно адаптувати українське законодавство у цих сферах до законодавства ЄС.

1.Пошта і кур’єрські послуги. Що треба зробити: Україна має вжити заходів для попередження анти-конкурентних дій на ринку. Сторони мають визначити універсальні послуги, які вони хочуть зберегти (послуга постійного надання поштового зв’язку визначеної якості, яка має бути доступна у всіх населених пунктах на території Сторони та надаватися за доступними цінами для всіх споживачів – т.зв. базовий пакет).

Через 3 роки після підписання Угоди, якщо будуть виконані всі умови, ліцензування у цій сфері скасовується, крім ліцензування універсальних послуг. Зараз у ЄС універсальна поштова послуга – пересилання листів вагою до 50 грамів. Українські компанії навряд чи зможуть отримати ліцензію на це, але це лише мала частина ринку поштових та кур’єрських послуг.

2.Фінансові послуги (банківські, страхові, інвестиційні послуги, торгівля цінними паперами). Оскільки у нас практично не існує ринку цінних паперів, (здебільшого він використовується для зміни власників підприємств – рейдерства), а українські банки слабенькі, порівняно з європейськими, то ми навряд чи зможемо одразу скористатися скасуванням обмежень у цій сфері.

Втім, її лібералізація може якраз стати стимулом для розвитку. Страхування: потрібно запровадити європейські принципи контролю за платоспроможністю страхових фірм, фінансовою звітністю, до того ж в нас дуже слабкий регулятор (державний комітет фінансових послуг) – Угода зобов’язує його посилити. Таким чином більшість із понад 300 українських страхових компаній закриються, але водночас не буде таких проблем зі страховими виплатами, як зараз.

3.Телекомунікаційні послуги. Інтернет-провайдери зможуть надавати послуги транскордонно. В Угоді прописані вимоги до встановлення тарифів та ціноутворення, взаємного доступу до мереж, потрібно поміняти методи управління ринком, лібералізувати його, посилити функції регулятора, який має стежити за монополізацією, ціноутворенням, фінансовою звітністю компаній-постачальників телекомунікаційних послуг.

Наприклад, в Угоді є вимога до ліцензування – встановити загальну авторизацію (просту обов’язкову реєстрацію), видачу ліцензій обмежити до індивідуальних випадків, зокрема для розподілу номерів та частот.

Регулятор має стежити та впливати на постачальників послуг, які мають особливу силу на ринку, щоб забезпечити максимальну конкуренцію. Він також має забезпечити, щоб обмежені ресурси, такі як частоти та номерний ресурс, розподіляються в об’єктивний, прозорий та недискримінаційний спосіб. Всі компанії мають бути залучені до надання універсальних послуг.

Важливими є питання ліцензування та розподілу частотного і номерного ресурсу, оскільки сьогодні ці питання в Україні вирішуються непослідовно і непрозорим шляхом, що призводить до штучної монополізації ринків, завищених цін та гальмує проникнення нових технологій на окремі ринки (наприклад, Україна досі не спромоглася виділити частоти під функціонування мобільного зв’язку покоління 3G, тоді як окремі країни ЄС вже розпочали розгортання мереж наступного типу – 4G (або LTE)). Спрощення транскордонного руху послуг також має спростити вихід на європейські ринки для вітчизняних компаній IT-сектору.

4.Міжнародні морські перевезення. Якщо Україна адаптує своє законодавство, то зможе вийти на ринок міжнародних морських перевезень: пасажирських та вантажних. Це може дати стимул розвитку галузі та залучити інвестиції для будівництва портів та суден.

Переважно вимоги в Угоді стосуються контролю безпечності для пасажирських суден, нафтових танкерів та балкарів, а також підготовки екіпажу, медичного обслуговування на борту, безпеки на суднах і в портах.

єс єврографіка асоціація євроінтеграція інфографіка

Знак гривні
Знак гривні