Д

«Демократичний Альянс», зірка політичного сезону. Питання: чи надовго?

У навколополітичній тусівці всі говорять про Демократичний Альянс, партію, котра вперше вирішила будувати виборчу кампанію виключно на пожертви громадян і виключно силами власних членів, котрі працюють безкоштовно. ТЕКСТИ провели день у штабі лідера партії Василя Гацька, який балотується до ВР по одному з київських округів.

За «альянсівцями» спостерігав: Сергій Клімови4

- Заходь, заходь – широко розчинив переді мною двері передвиборчого штабу Василя Гацька чубатий бородань, не віднімаючи мобілки від вуха. Його присутність тут мене майже не здивувала – подібне тягнеться до подібного. Вадим Васильчук, популяризатор рукопашу "Спас" в столиці приїхав до колеги-"мажоритарника" по друк власних листівок – безперспективно балотується по Дарниці проти Олеся Довгого. За кілька днів перед цим виявилось, що він також є і членом партії "ДемАльянс". Таким-от способом рутинне редакційне завдання випадково стало справою, в якій зачіпаються особисті зв'язки довжиною в десятиріччя.

- Коли ми були громадською організацією – каже з помітним луганським говором заступниця голови "ДемАльянсу" Зоя Буйницька, - стосунки з іншими громадськими організаціями у нас були одні. А коли формат змінився, ми отримали і нове поле перспектив. Взагалі в рамках партії співпраця різних інститутів громадянського суспільства виходить краще.

Повернемося в приміщення штабу, який квартирує в офісі, переробленому з колишнього готелю, є, як на мене, досить тісним. Сутолоки додає хаотична підготовка до головної події суботи – акції з контрагітації під час концерту, котрий проводить один з основних кандидатів – регіонал Ігорь Лисов, на якому виступатиме Софія Ротару.

Мені особисто стало трішки ніяково – видно, що команда молоді студентського віку готова до прямого фізичного контакту з опонентами, а там хлопці «школи 90-х». Але, тим не менш, в рішучості «демальяьнсівцям» не відмовиш. Дивишся на них і хочеться приєднатися. Бере азарт: хто кого?

Уявіть собі ОДНУ світлу кімнатку приблизно чотири на вісім метрів, де шумить і топчеться до двох десятків активної юні, переважно жіночої статі. Тут на нет-буках декілька працівників шукають поліграфічно-дизайнерські ідеї чергової листівки, там майстерно роблять бутерброди, десь під ногами гуркоче ризограф, а за дверима черговій бригаді видаються відра з клеєм та плакатами.

Двері пропускають чергову порцію волонтерів – починається хаотичний процес вітання всіх з усіма, і автор… отримує палкий поцілунок в щоку.

Канапка і кава, що майже магічним чином матеріалізуються в моїх руках, є логічним продовженням такого "затягування до команди".

.

Взагалі, то до ДемАльянсу двояке ставлення у середовищі громадських активістів. З одного боку захоплює цілеспрямованість цілеспрямованість ДА, а з іншого є побоювання, що це не партія, а армія Гацька, в якій іншим немає місця. І яка б активна партія не була, 300 чоловік це замало для потужної політичної сили, потрібно розбавляти свої ряди новими членами, що автоматично тягне до втрати якості членів. Зробити з своїх 300 – 500 солдатів ядро масової партії - це важке завдання. Але це і шлях до влади.

Субота 29 вересня, для штабу - так би мовити супер-робочий день.

- Зараз їдемо встановлювати банер – каже енергійний начштабу Віктор Андрусів, мій знайомий власник титулу "кандидат політичних наук", - там під "Великою кишенею" о шостій намічена чергова зустріч Василя з людьми. А ввечері всі ми разом з кандидатом виходимо на концерт Софії Ротару, яка з "Другою рікою" агітуватиме за Ігоря Лисова, місцевого кандидата від влади і нашого головного конкурента. Проведемо акцію з контрагітації.

Трохи згодом хлопці і дівчата почали ладнати портативний білборд з фірмовим чорно-білим дизайном кампанії Гацька біля супермаркету. До речі дизайн у Гацька стильний, багато грошовитих кандидатів не можуть похвалитися таким. На той момент недалечко від входу стояли намети "Свободи" (подалі) і УДАР-у (на парковці).

- Поставите баннер біля входу, - керує молоддю лідер бригади агітаторів, - якщо вийдуть з магазину і будуть вякати, переставите трохи далі, а якщо охорону і це не влаштує, то нагадайте, що днями їх колеги декому флешку не дали винести з "Каравану". Жарт.

І дійсно. Не минуло і десяти хвилин, як з "Великої кишені" вийшов лисіючий екс-міліціонер (на вигляд) і скомандував забиратися геть, "аж за палісад". На питання: "Чому УДАР-у можна, а їм - ні", автор отримав відповідь: "У них є офіційний лист-дозвіл від дирекції, а ви туди не писали".

Отже, банер було посунуто на паркову супермаркета. Більше активістів не чіпали. Підозрюю, що встановлення на першій позиції було зроблено, щоби «мирно сприйняти аргументи охорони», але все ж лишитися біля «Кишені».

- Всі ми поважаємо особисто Василя, – посміхається чорнявий Юрко з Гуляйполя – не раз було таке, що я ночував на його ліжкові, а мій лідер – на підлозі. Якби я не знав Гацька, то і не приїздив би у свій вільний час за власні кошти агітувати в столиці.

До речі, регіональні активісти живуть у столичних друзів.

Як писав один з давньо-китайських стратегів «Коли полководець спить на землі поруч зі своїми солдатами, вони з радістю віддадуть життя за нього». Судячи з розповідей Гацько добрий полководець, але, часто, якостей доброго полководця не достатньо аби стати успішним політиком.

У своєму Фейсбуці він пише, що разом із активістами розклеює свої плакати. З точки зору побудови команди він діє вірно, але функція кандидата дещо інша – нести виборцям ідеї. «Меседжі», як кажуть політтехнологи. А з меседжем у ДемАльянсу не все ОК. «Ми кращі ніж ВОНИ» чи «Ми не корупціонери», - це не ті слова, котрі завоюють серця виборців і змусять голосувати.

Звісно, на кампанію грошей не вистачає, кажуть активісти.

- Ті півмільйона гривень, що ми встигли зібрати для застави в ЦВК (щоб партія могла брати участь у парламентських виборах потрібно внести 2 млн грн. застави, які ДА збирав у виборців, про назбирав близько 400 тис. грн.), на кампанію Гацька витратити не можемо, адже не було такої опції. Вони підуть на антикорупційні проекти, – резюмує Юрко, – Але якби нам таку суму дали, то ми б тут розвернулися б о-го-го як!

Творчий бедлам в офісі, здається, лише посилився з часу нашого від'їзду – всі готуються до головної справи доби, а саме до контрагітації під час місцевих гулянь. Якщо хтось і боїться цієї акції, то цього не видно за метушнею і зборами.

Але за кілька хвилин стає тихо, коли під орудою Андрія Богдановича всі рушають на роботу "в поле" і з'являється можливість переговорити з Зоєю і кістяком штабу – бойовитою полтавчанкою Іриною Земляною та палкою Вікторією Черевко.

- Все у нас вийде за умови, якщо спатимемо недовго, десь так, як зараз – посміхається Черевко, яка відповідає за організацію зустрічей у дворах.

Трішки пізніше дівчата теж лишають нас удвох з Зоєю... і мобілою, на яку періодично телефонує сам кандидат ("УП Васіну статтю має поставити, тож потрібно якісні світлини Василю переслати терміново, щоб доробив її. Вибач").

Збори «партактиву» призначені десь на відкритому місці – там серед іншого Андрій Богданович хоче проводити і інструктаж щодо операції «Ротару». Цікаво, чим же в них все там закінчиться?

Коли в команді багато красивих дівчат, це ознака успіху. Світлина, зроблена через годину після нашої розмови: Євгенія Матейчук, Вікторія Черевко, Ірина Земляна та Ірина Шейко-Іванків

Тепер можу спокійно огледітися. В кутку висить мапа округу

В очі серед інших оголошень кидається наступний текстик: "Знаєш гарну плітку, розкажи Ірині З. А вона передасть info куди треба ". Поряд з адресою офісу пришпандьорено вказівку зареєструватися і взяти бейдж в разі роботи у штабі. А біля стандартної шафи з діловою документацією висить "Куряча правда" – стінгазета, щось на кшталт корпоративного видання, зміст якого попросили не фіксувати, адже вона – "для службового користування". Над ризографом же написано: "Корупція в Нафтогазі – праворуч, 800 м".

- Ти вже третій журналіст в нашому штабі – резюмує Зоя. – До цього був іноземний фотокор, що нами завершував свій вояж по передвиборчих штабах України. Він сказав, що, за винятком нашого, всі вони дуже схожі, однотипні. Добре, що цей німець не лишився з нами до вечора і не пішов на нічну розклейку. Бо тоді, в середині вересня, міліція цілеспрямовано запакувала всі три наші групи розклейщиків, і ми всі були змушені провести під відділком несанкціонований мітинг. Як буде сьогодні, подивимося…

Згадана навколо-політична тусівка закидає ДемАльянсу дещо завищену самооцінку. «Вони говорять з нами так: ви мовчіть, бо тільки ми знаємо, що і як потрібно робити», - розповідає один відомих київських діячів.

Тим часом з точки зору технології кампанія Гацька цікава, але не бездоганна. Про відсутність меседжу я вже згадував.

Робота штабу стандартна – особисті зустрічі кандидата з мешканцями району (9 – 11 на тиждень), роздача газет ("лише місцевим!" і 400 – 500 на день) та розповсюдження наклейок біля "парадняків".

Як для серйозної кампанії кількість зустрічей сміхотворна. Наприклад Ющенко на виборах 2004 року мав 7 – 9 виступів в день. За класикою жанру кандидату, котрий робить ставку на контакти з виборцями потрібно проводити мінімум 5 зустрічей в день і плюс особистий обхід квартир.

Але ця кампанія цікава своїм волонтерством, тобто безоплатним добровільним інвестуванням власного часу на ведення кампанії, а така риса в Україні наразі унікальна, особливо для політиків котрі сповідують демократичні цінності, як Гацько.

Видно, що за цим одним кандидатом стоїть сильна своїми активістами організація з купою філій по всій країні. Тож недарма було вирішено, що крім Василя балотуватиметься ще Рімма Білоцерківська в Луганську та Вадим Васильчук у Дніпровському районі столиці.

- Депутатський мандат нам потрібен, – каже Зоя – адже у нардепа як мінімум 18 переваг перед звичайним активістом громадської організації. У цьому щирому зізнанні немає ні слова про те навіщо мандат Гацька виборцям округу.

Гроші кампанії йдуть на харчування великої кількості волонтерів, фарбу для ризографа, а також стоянку і бензин для автівки-"пиріжка", які доброчинці пожертвували штабові у тимчасове користування.

Не міг я не спитати, чи існує особисте життя під час передвиборчої кампанії.

- Жінка Василя нам дуже допомагає саме в тому, що підтримує тил Василя, – посміхається Буйницька, - вона агітувала за свого чоловіка, доки через стрес передчасно не народила нашому кандидатові другого сина.

Не лишаються осторонь і інші члени родини мажоритарника. Наприклад, Зоя каже, що в процесі кампанії вона проживає у "чудової жінки", тещі Гацька.

Що стосується суперників, то їх три: липовий самовисуванець Ігор Лисов, Сергій Терьохін від Обєднаної опозиції і Бабенко від УДАРу.

ДемАльянс проводить серед жителів виборчого округу № 211 лікнеп-кампанію, розповідаючи про Лисова достовірні факти. У відповідь на активістів то міліція нападає періодично,то накачані молодики. Крім цього, штаб підтримує антилисовські протести жителів Ліко-граду" – візитівки будівельної корпорації "регіонала", за допомогою якої той рекламує сам себе.

- Є ще Терьохін від Обєднаної Опозиції, - каже Вікторія Черевко, - Але він тут не з'являється, бо, мабуть, соромно, адже за 12 років, з того моменту, як його тут обрали, він району нічого не зробив.

Власне ці слова часто повторює і сам кандидат. Вони нагадують риторику Тимошенко – жорстка критика опонентів, котра унеможливлює подальші домовленості. Терьохін давно вибув з вищої політичної ліги, але це не означає, що його потрібно агресивно «мочити», особливо коли усі шанси на перемогу в окрузі має кандидат від влади Лисов.

Чемно прощаюсь і їду додому через Ленінградську площу. Там мене наздоганяє ще одне нагадування про цю "Альянс" – великими літерами біліє графіті з будівельного паркану "ВАСИЛЬЧУК 214"

Увечері під час концерту Ротару молодики Лисова цілком прогнозовано напали на агітаційну бригаду, пошматували баннера, забрала. Міліція просто спостерігала.

А ось і відео про атаку, за три доби воно отримало близько 11 тисяч переглядів.

На наступний день постраждалі написали Заяву про злочин. Ймовірно в тому самому відділку, міліціонери якого пасивно споглядали на побиття активістів. З одного боку не зовсім зрозуміло, чи можна вважати акцію вдалою, чи встигли активісти роздати листівки, а з іншого – ролик з бійкою безперечно став одним з найпопулярніших за той тиждень в УаНеті, а це – успіх, щоправда серед своїх.

Чи успішне балотування Василя покаже день голосування, наразі ж опитування дають не надто оптимістичний результат.

Запізніла порада зі сторони – зняти свою кандидатуру, як це зробив Ігор Луценко. А щоб «обкатати» волонтерів під час контролю за голосуванням можна було б допомагати опозиційному кандидату. Та після заяв на адресу Терьохіна це вже неможливо.

Завершую критикувати. Сила Гацька і ДемАльянсу в їх молодості. Добре, що вони є, навіть з їхніми помилками. Без них політичний ландшафт був би сірішим. Як кажуть ті ж китайці «Тільки небожителі не роблять помилок». Помилятися для людини - це природньо. Головне робити правильні висновки.

І ще: на наступних виборах проголосую за ДемАльянс, якщо до того часу не скурвляться.

політика вибори-12 київ гацько демальянс

Знак гривні
Знак гривні