З

Загроза свободі слова. Рада проголосувала закон про “ототожнення” адвокатів з клієнтами

Чи призначить суд штраф від 3400 до 13600 за згадку у статті, що умовний Петренко є адвокатом Януковича? Чи потрібно буде виправляти увесь архів статей у виданні, щоб уникнути неприємностей? Якщо буквально дотримуватись новопроголосованої статті кодексу про адмінпорушення - такий ризик є. Проголосований нардепами 16-го липня у другому читанні скандальний законопроєкт №12320, який серед іншого передбачає покарання журналістам та іншим публічним діячам за будь-яку згадку, яка “повʼязує чи асоціює” адвокатів з їх клієнтами, розгромили юристи самої Верховної ради і перед першим, і перед другим читанням.

Це випливає з зауважень та висновків Головного юридичного управління (ГЮУ) та Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) Апарату Верховної ради України, тексти яких розміщені у картці законопроєкту.

Проте, виходячи з порівняльної таблиці перед другим читанням, депутати їх зауваження повністю проігнорували.

Фінальний вигляд нової статті кодексу про адміністративні правопорушення виглядає так:

“1.Публічне, у тому числі через медіа, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, цифрові платформи, соціальні мережі, інтернет-ресурси, ототожнення особою адвоката з клієнтом, якому таким адвокатом надається професійна правнича допомога, вчинене без мети перешкодити виконанню адвокатом передбачених законом повноважень зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”

2.Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом

року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, - тягне за собою накладення штрафу від шестисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Ототожнення адвоката з клієнтом – будь-яка ідентифікація (асоціація, пов’язування) адвоката з клієнтом, з діяльністю чи вчинками його

клієнта, що створює упереджене ставлення до адвоката, вказує на особисту причетність адвоката до справи клієнта, впливає на незалежний статус адвоката та/або чинить негативний тиск під час здійснення адвокатської діяльності, та/або порушує гарантії адвокатської діяльності, та/або

перешкоджає реалізації прав адвоката, передбачених Законом України «Про

адвокатуру та адвокатську діяльність»;

Перешкоджання чи свобода слова

Експертне управління ВР у своєму висновку з послідовно критикує законопроєкт:

“Із пропонованим у поданому проекті механізмом вирішення описаної проблеми (шляхом встановлення адміністративної відповідальності за ототожнення адвоката та клієнта з визначенням у примітці терміну «ототожнення») Головне управління не може погодитись”.

Визначення терміну “ототожнення” у законі експерти Ради вважають таким, що складно розмежовується з свободою вираження поглядів.

ст. 10 Європейської конвенції з прав людини, передбачає, що кожен має право на свободу вираження поглядів

Їх турбує те, що воно може створювати передумови для імовірного порушення вимог ст. 10 Європейської конвенції з прав людини, згідно з якою кожен має право на свободу вираження поглядів. Експерти вважають, що прийняття закону може призвести до чисельних звернень до ЄСПЛ через обмеження права на свободу вираження поглядів.

Підстава для зловживань

Так, парламентські експерти звертають увагу на проблемність формулювання “ототожнення”, яке надано в законі його авторами. Його тлумачення визнано ними занадто широким.

“Широкі можливості інтерпретації терміну «ототожнення» не сприяють дотриманню принципу правової визначеності”, - зазначають експерти. Зрештою, значення слово “ототожнення” у тлумачному словнику (“однаковість, ідентичність”) зовсім не схоже на визначення, яке цьому терміну дають автори закону (“асоціювання, повʼязування”).

Проблемою є і те, що через недостатню точність у формулюванні терміну “ототожнення” громадянин навряд буде в змозі чітко регулювати свою поведінку, передбачати наслідки своїх дій, точно розуміти яке формулювання буде в межах закону, а яке - вже ні.

З цього приводу висловився і нардеп, голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин під час свого інтервʼю на Громадському радіо.

«Є міжнародний стандарт не ототожнення — покладання відповідальності за вчинки клієнта на адвоката. Але ніде, як мені відомо, в цивілізованому світі немає трактування інформації про те, що певний адвокат обслуговує певного клієнта, як визначення ототожнення», — пояснив Ярослав Юрчишин.

Упереджені протоколи

Ще однією проблемою, на яку вказує ГНЕУ - рішення про складання протоколу приймають представники адвокатури, яких неможливо в цьому випадку назвати неупередженою стороною.

Окрім того, це рішення окрім неупередженості проблематизується ще більше, адже через широту трактування терміну “ототожнення” рішення про те, чи є в діях журналіста склад адміністративного правопорушення, повною мірою залежатиме лише від суб’єктивної оцінки особи, уповноваженої складати протоколи про ці адміністративні порушення, йдеться у висновках.

Положення законодавства мають “чітко та точно визначати обсяг відповідних правопорушень, щоб уникнути ситуації, коли дискреція (рішення на власний розсуд посадової особи, - Авт.) щодо переслідування за подібні правопорушення стає занадто широкою та потенційно може стати предметом зловживань шляхом вибіркового застосування”, - підкреслює ГНЕУ в своїх висновках

“Штрафи за такі порушення виписуватимуть голови Ради адвокатів різних регіонів, які підконтрольні Лідії Ізовітовій. Її вважають соратницею Медведчука та Портнова”, - звертала увагу Фундація DEJURE у одній зі своїх публікацій про законопроєкт.

Жодне з цих зауважень не було враховано ні перед першим, ні перед другим читанням. Більше того, перед другим читанням зауважень додалось від Головного юридичного управління (ГЮУ).

Оціночні поняття і нормопроєктувальний хаос

Зокрема, парламентські правники з Юридичного управління наголошували, що законопроєкт має значні проблеми з логікою викладу та нормопроєктуванням, а його термінологія не збігається з тією, яка вживається у кодексах та галузевому законодавстві. Це викликає значну плутанину та може мати наслідком зловживання та “довільні тлумачення” у судах.

“Зазначені наслідки правопорушення сформульовані здебільшого у формі оціночних понять, що не дають змоги чітко відокремлювати правомірну поведінку від протиправної”, - йдеться у тексті документу. У ньому також названо формулювання закону “нечіткими і незрозумілими”.

У зауваженнях містяться і суттєві у правничому та законодавчому вимірі зауваження щодо підходів у нормопроєктуванні, непослідовності щодо покарань, термінології, невідповідності назв та змісту статтей, які законопроєкт пропонує внести до кодексів, неврахування вимог принципу правової визначеності тощо.

Потрібне адміністративне розслідування - а його не існує

Стаття про адміністративну відповідальність за “ототожнення” сформульована таким чином, що було б необхідне ціле адміністративне розслідування, аби зʼясувати чи є ознаки вказаного правопорушення у діях тих чи інших осіб. Проте в українському законодавстві не передбачений інститут адміністративного розслідування, звертають увагу парламентські юристи.

Відтак перший заступник Юридичного управління Нижник у висновку за своїм підписом наполягав, що для прийняття законопроєкту повинні бути виправлені вказані проблеми у документі.

Втім, ці зауваження у другому читанні також враховані, а нардепи лише розширили перелік публічних середовищ, в якому “ототожнення” переслідується - так, до вже наявних “медіа, журналістів, громадських об’єднань, професійних спілок” додали “цифрові платформи, соціальні мережі та інтернет-ресурси”. До того ж збільшили штрафи за “ототожнення”.

У такому вигляді закон в результаті і прийняли. Тепер він очікує на рішення Президента про те, чи підписувати його у такому вигляді.

Окрім розглянутих в цьому матеріалі змін до Кодексу про адміністративні правопорушення законопроєкт вносить також зміни і до Кримінального кодексу, зокрема встановлюючи кримінальну відповідальність за “вплив у будь-якій формі на адвоката ..з метою перешкоджання виконанню ним визначених законом повноважень”, що є предметом окремої дискусії.

Голова Національної асоціації адвокатів та Ради адвокатів України Лідія Ізовітова вже висловила особливу вдячність авторам проекту Закону №12320 - Григорію Мамці, Вʼячеславу Медянику, Максиму Бужанському, Сергію Іонушасу, Сергію Міньку, Володимиру Захарченку, що в цілому є достатньо промовистим.

А саму скандальну поправку до тексту, яка фактично забороняє будь-яку згадку про причетність адвоката до справи клієнта, внесла Антоніна Славицька, фігурантка плівок НАБУ із Окружного адміністративного суду Києва та наближена до скандального звільненого в результаті скандалів судді Павла Вовка депутатка від ексОПЗЖ, підкреслюють у DEJURE

*У цьому матеріалі слово “ототожнення” вживається у лапках, тому що його звичне літературне значення “ідентичність, однаковість” у законопроєкті повністю змінено, і “ототожнюванням” пропонується вважати асоціаціювання або вказівку на звʼязок.

Рада абзац адвокатура журналістика закон законопроект свобода слова суд цензура

Знак гривні
Знак гривні