У

Українські неонацисти та найманці готуються до війни. Моніторинг дезінформації №116

  • Російське втручання – запорука порядку на «постсоветском пространстве».
  • У НАТО «соблазняют Украину войной».
  • Польські найманці з неонацистами готують геноцид жителів Донбасу.
  • Макрон хоче «нагнуть Украину по полной».
  • Ердоган мріє про турецький Крим.
  • Дивіться, як змінювалися теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізації

Період: 7 — 13 лютого 2022 року.

Теми дезінформації

Відсоток новин із вказаною темою серед усіх новин із групи сайтів

Що нового писали дезінформатори?

Минулого тижня збільшилася кількість фейків щодо наступу ЗСУ на ОРДЛО. Дезінформатори вигадували новини про польських найманців, неонацистів на Донбасі та про підготовку Києвом провокацій проти кримчан або теракт на підконтрольних територіях. Усе це нібито має свідчити про очікуваний збройний наступ української армії на Донбас. 

На дипломатичній арені, якщо вірити дезінформаторам, Україна зазнає повного фіаско: Угода про зону вільної торгівлі з Туреччиною вигідна лише для Анкари, Макрон зрадив Україну та хоче примусити її виконувати Мінські домовленості, а Байден допомагає Україні лише з метою «нажиться на войне».

Нагнітання навколо вторгнення 

Ми продовжуємо виділяти окремі теми в текстах, що стосуються ескалації та можливого вторгнення російських військ на територію України. Минулого тижня збереглися вже класичні російські аргументи про миротворчу позицію РФ, зовнішнє управління Україною та про те, що Київ не хоче миру та не виконує Мінських угод. Але зʼявилось і декілька «свіжих» наслідків схибленої імперіалістської фантазії. 

Порівнювали Україну з Казахстаном

«Украина повторит судьбу Казахстана» й обовʼязково повернеться до проросійської позиції в разі введення військ РФ. Такі думки транслювали для російських сайтів їхні кишенькові експерти. Вони доходили висновку, що «основная причина кризисов в республиках бывшего СССР – попытки установить "многовекторность" во внешней политике и заигрывание с националистами». І що Казахстан за допомогою Росії з цією проблемою впорався, а от Україна – все ніяк. А отже, «без российского вмешательства никакого порядка на постсоветском пространстве не будет».

«Когда наши десантники высаживались на взлётную полосу в Алтма-Ате, это была даже не новость, а подтверждение простой ситуации, когда вся нацистская сволочь, рассказывающая о величии казахского каганата, о колонизации русских и о голодоморе, куда-то исчезла».

«Несправжність» українських націоналістів

Українські націоналісти залишаються вірними своїм ідеям лише поки отримують за це гроші – ось логічний висновок до попереднього порівняння України з Казахстаном та багаторічних спроб російської дезінформації дискредитувати проукраїнські сили. Російські маніпулятивні видання пророкують: «Когда российские и пророссийские части будут входить в Харьков, их будут встречать с хлебом-солью». 

«Когда ситуация на Украине изменится, мы будем наблюдать, как большинство людей, "дравших глотки" против России, начнут рассказывать, что их неправильно поняли, и они боролись за русский мир». 

Західні ЗМІ «зомбируют публику скорым и неизбежным “вторжением России” на Украину»

Російські сайти масово поширювали слова офіційного представника міністерства закордонних справ РФ Марії Захарової про те, що «истерика в западных СМИ по поводу ситуации вокруг Украины свидетельствует о готовящейся провокации», і таким чином перекладали відповідальність за ескалацію на Україну та абстрактний Захід. Вони згадували про те, як у Bloomberg випадково опублікували статтю про напад Росії на Україну, та вибудовували на цій новині свої конспірологічні теорії:

«Но совсем другое дело в том, что сыграла именно эта ошибка, и то обстоятельство, что в агентстве Bloomberg явно нет и не заготовлено заранее заголовка о том, что Украина развязала военные действия в Донбассе, что ВСУ устроили бомбардировку Донецка и Луганска, приведшие к массовым жертвам среди мирного местного населения».

НАТО прагне військового конфлікту в Україні 

У НАТО «соблазняют Украину войной». Адже НАТО та США «накачивают Украину вооружениями, тем самым подталкивая ее к военным авантюрам». Україна ж «усилиями своих благодетелей давно превратилась в свалку военного мусора» та «продолжает нагнетать военный русофобский психоз».

Українські маніпулятивні видання розкручують заяви окремих представників американських ЗМІ, опозиційних до адміністрації президента США Джо Байдена, що американський ВПК прагне ескалації конфлікту з метою «нажиться на войне». Вони переконують – Київ знає, що РФ не планує вторгнення в Україну: «даже Киев и Москва, невзирая на свой антагонизм, говорят, что никакого нападения на украинскую территорию не готовится». І в питанні, хто зацікавлений в нагнітанні ситуації, ствердно відповідають: «появились доказательства, что неприкрытым лоббизмом занимаются в том числе производители "Джавелинов", которые сейчас массово поставляются в Украину». 

А в центрі уваги російських політиків (а за ними – і російських сайтів) дедалі частіше опиняється теза про Україну з нейтральним статусом як запоруку миру в Європі. Вони всерйоз розмірковують, що Україна має підтримувати однакові відносини як із Заходом, так і з Росією: «Мир, стабильность и процветание Украины, равноудалённой от России с одной стороны, и от НАТО с ЕС с другой, может стать лучшим из реально достижимых результатов».

«Москва никогда не ограничивала Киев в выборе союзников и альянсов, она лишь подчёркивает, что при этом не должна возникать угроза безопасности РФ, а вступление Украины в НАТО и приближение вооружений к российским границам рассматривать иначе нельзя».

Чому Росії важливо отримати від Заходу гарантії того, що Україну не візьмуть до НАТО, читайте в інтерв'ю з Олександром Богомоловим, керівником Національного інституту стратегічних досліджень.

ЗСУ обстрілюють ОРДЛО та готуються до наступу 

Бойовики ОРДЛО продовжують штампувати фейки про те, як «Киев на всем протяжении конфликта применяет в отношении Донбасса и его жителей преступные, террористические методы войны». Буцімто для обстрілу населених пунктів Донбасу ЗСУ вже використовують зброю, яку Україна отримала від НАТО.

А минулого тижня до них додали ще фейк про те, що «Украина стягивает на Донбасс неонацистов и наёмников из Польши». Російські дезінформатори емоційно описували, що Польща підштовхує Київ «начать геноцид населения Донбасса», або як українське командування «формирует штурмовые группы из идеологически мотивированных националистов, которые должны будут вести боевые действия в городе и выполнять задачи, невзирая на гибель мирного населения». Насправді ж ніяких найманців в Україні немає, а представники країн НАТО виступають тільки як інструктори і перебувають у навчальних центрах. І навіть вони у переважній більшості покинули Україну під час останньої ескалації.

Також розганяють фейки про постановний теракт від українців.: «Агентурной разведкой Народной милиции ЛНР получены данные о подготовке украинскими специальными службами постановочного резонансного террористического акта с многочисленными жертвами среди гражданского населения на одном из промышленных или социальных объектов в Харьковской, Луганской или Донецкой областях, имеющих опасное производство».

Зазначимо, що тут вони використовують традиційний прийом: звинувачують свого ворога (тобто Україну) в тому, що роблять самі. Нагадаємо, що нещодавно американські спецслужби повідомляли про можливу російську провокацію під українським прапором, яку можна було б використати як привід для вторгнення. Цього не відбулося, ймовірно, саме завдяки оприлюдненню таких планів. 

Макрон зрадив Україну 

Кремлівський візит Макрона важко назвати проривним, проте його аж ніяк не можна охрестити «зрадою» України та її інтересів. Одразу ж після зустрічі з лідером РФ Макрон полетів до Києва поговорити із Зеленським. На відміну від переговорів у Москві, зустріч Макрона та Зеленського відбулась доволі плідно: президент Франції привіз Україні понад мільярдне фінансування бізнес-проєктів розвитку.

Дезінформатори активно висвітлювали ці візити Макрона. Звісно, це відбувалось лише у негативній, занепадницькій тональності. Особливо цим відзначились українські маніпулятивні сайти, що поширюють російську дезу. За їхніми висновками, Макрон не привіз до Києва «ничего хорошего», а основна мета його візиту – «нагнуть Украину по полной» до виконання Мінських домовленостей, адже йому «абсолютно все равно, что там будет с Украиной».  

«Боротьба з тероризмом та провокаціями» – прикриття репресій проти кримських татар

Постійний представник РФ при ООН Ґєннадій Ґатілов звинуватив Україну в підготовці провокацій, спрямованих проти населення Криму: «Горячие головы в Киеве могут ‎решиться на другие отчаянные силовые действия, например, против ‎российских граждан в Крыму или граничащих с Украиной российских ‎субъектов Федерации».

Також окупаційна адміністрація РФ продовжує репресії проти кримських татар у Криму та називає їх терористами. Минулого тижня ФСБ РФ провела обшуки в будинках Ансара Османова, Аметхана Абдулвапова, Марлена Мустафаєва та Ернеста Сейтосманова, після чого їх усіх арештували. Затримані були активними учасниками протестів проти репресій в Криму, допомагали політв’язням. Російські пропагандистські ЗМІ назвали їхній арешт «ликвидацией террористической ячейки». 

Несправедлива угода з Туреччиною та Ердоган, який хоче забрати Крим 

3 лютого Київ та Анкара уклали Угоду про зону вільної торгівлі. Ми писали про її вигоду для України. Але, як завжди, російська деза будь-яку корисну для України справу подає як повний провал. Цього разу українські маніпулятивні сайти поширювали тези Медведчука, що «договор на этих условиях убивает украинскую промышленность» і що Володимир Зеленський «может подписать что угодно, на любых условиях, несмотря на ущерб для страны». 

Російські сайти, орієнтовані на українську тематику, проштовхували тези, що «национальные агро-остатки только что были полностью сданы». Також вони оживляли старий міф «Эрдоган явно хотел бы в перспективе поставить вопрос о принадлежности Крыма Турции», розкручуючи тези, що у Туреччині є політична потуга, яка виступає за те, що «Крым является территорией России», однак їй перешкоджає «американская агентура в турецких элитах». 

За версією дезінформаторів, Україна в очах Ердогана залишається лише ситуативним союзником, який боїться російської військової сили: «он будет смотреть на то, что будет происходить с Украиной в ближайшее время. Если на „незалежной‟ начнётся миротворческая операция по принуждению бандеровско-майданового режима к миру, которая завершится в Киеве, то он, конечно же, признает Крым российским. Но если миротворческая операция российских вооружённых сил по каким-то причинам отложится, то он продолжит говорить, что Крым украинский».

Тут варто відзначити, що розхитування відносин між сусідніми націями – один з чотирох принципів російських “активних заходів”, спрямованих на підрив країни, з якою ведеться війна.

Також писали: 

Українські маніпулятивні видання після санкцій проти каналу «Наш» знову почали говорити про «беспредел», тиск на «независимые каналы», авторитарний режим і диктатуру Зеленського. А також просували ідею, що «эскалация отношений между Украиной и Россией возникла после ареста Медведчука».

Безпекова співпраця та посилення союзницьких відносин між Польщею, Україною та Великою Британією продовжує непокоїти російських пропагандистів. Вони називали таке об’єднання «Альянсом слабых», а також почергово звинувачували Британію та Польщу в русофобії та розпалюванні війни в Україні.

Висновки

Згідно з російською військовою доктриною, російські війська поруч з українськими кордонами використовуються синхронно з дезінформаціними атаками. Майже всі політичні події так чи інакше зводяться до теми вторгнення та ескалації. При цьому на російських сайтах Україна продовжує одночасно виступати й агресором (який готовий навіть влаштувати теракт на своїй території, щоб виправдати збройний наступ на Донбас), і маріонеткою Заходу. А двосторонні договори та перемовини України з будь-якими іншими державами стають лише аргументом на підтвердження тез про здачу національних інтересів та зовнішнє управління.

Обмеження дослідження:

У цьому дослідженні ми враховували тільки ті теми, що співзвучні з російськими дезінформаційними кампаніями. Більшість із них спирається на реальні події, адже так дезінформація працює ефективніше. Назви тем відображають маніпуляції, використані в темі. Тож новини з теми на українських мейнстримних сайтах можуть мати абсолютно інший зміст, ніж маніпулятивні матеріали.

Теми російської пропаганди в Україні ми беремо з наступних груп матеріалів:

У першій та другій групах новин матеріали відбирались класифікатором маніпулятивних новин.

Методологія

Ми шукали теми у 18935 матеріалах російською мовою з:

Маніпулятивність новини визначав покращений класифікатор з проекту “У нас погані новини”. В моніторингу враховували лише матеріали про суспільно-політичне життя, які стосуються України.

дезінфомонітор дезінформація

Знак гривні

Що читати далі

Деза війни

Захід хоче війни на Донбасі та дотримання Мінських угод. Моніторинг дезінформації №115

100 тис. доларів за сторінку в Facebook. Або як російські пропагандисти обрали Вірменію своєю базою
Знак гривні