Д

Два мільйони доларів на «дискредитацію» Медведчука. Моніторинг дезінформації №73

  • Прогнозували розкол Європи через російську вакцину та описували, як ЄС поступово «ложится под РФ»
  • Байден назвав Путіна вбивцею, а отже, тепер президент РФ «может не сдерживаться на донбасском направлении»
  • Маніпулюють інтерв’ю Данилова про блокування каналів Медведчука
  • Пишуть, що Україна «подрывает мирный процесс»
  • Емоційно коментували збільшення статків українських мільярдерів
  • Дивіться, як змінювалися теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізації

Період: 15—21 березня 2021 року.

Теми дезінформації

Відсоток новин із вказаною темою серед усіх новин із групи сайтів

Що нового?

Цього тижня дезінформатори до звичних тез про «переслідування» Медведчука додали новину, що Офіс президента витрачає $2 млн на добу на дискредитацію політика. Вони також стверджували, що «Европа в плане вакцинации “ложится под РФ”», тобто «готується» використовувати російську вакцину. Також дезінформатори спекулюють щодо можливості коаліції «Слуги народу» з «Батьківщиною» і Тимошенко у кріслі прем’єрки.

Псевдоексперти

Цього тижня ми перевірили, що пишуть у матеріалах, де фігурують псевдоексперти з нашої бази. Ми робитимемо такі огляди щомісяця в наступних моніторингах.

З початку цього року псевдоексперти найбільше писали про санкції щодо Віктора Медведчука та його каналів. Вони стверджували, що «уровень доверия к Медведчуку растет». Та результати соцопитувань засвідчують, що у реальному світі у Медведчука стабільно низький рівень довіри, і він майже не змінювався за останні місяці. Псевдоексперти запевняють, що санкції проти каналів Медведчука «укрепят недовольство внешним управлением».

Іншою частою темою є питання «миру та порозуміння» з Росією, які просуває партія «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ). Тут дезінформатори з їхніми «експертами» зображають Україну маріонеткою, якій Європа або США «не дает остановить войну в Донбассе», та лякають повномасштабною війною з Росією.

Також багато публікацій стосуються вакцинації в Україні. Псевдоексперти сіють сумніви щодо західних вакцин, рекламують російський продукт («Спутник V») та звинувачують уряд в провалі вакцинації в Україні (останнє – правда).

Войовничий Зеленський бореться проти Медведчука, а не олігархів

Зеленський імітує боротьбу з олігархами, а їхні статки лише збільшуються. І щоб це приховати, він організовує репресії проти Медведчука. Таку картину малюють українські маніпулятивні медіа типу from-ua.com. А тим часом російські сайти, що пишуть про Україну, (як-от сайт із промовистою назвою novorossiia.ru) продовжують дискредитувати українського президента (та українські спроби врегулювання ситуації на Донбасі), використовуючи войовничий образ: «Президент и верховный главнокомандующий Зеленский, который из-за своей слабо контролируемой и часто непроизвольной воинственности уже получил кличку “Зеля Недонаполеон”, начал формировать “войска вторжения” в Донбасс»

Вакцинація від коронавірусу: українські лабораторні свинки та Європа, що «ложится под РФ»

«Последствия от вакцинации? Ваши проблемы!» – так відреагували російські сайти на реєстрацію у ВР законопроєкту, що знімає з виробників вакцин проти COVID-19 відповідальність за побічні реакції у щеплених. І хоч цей законопроєкт є вимогою усім країнам, які беруть участь у програмі COVAX, та передбачає не зняття відповідальності, а перенесення її на державу, це не заважає дезінформаторам нагнітати: «А помните, не так давно президент Зеленский гордо заявил, что украинцы — не подопытные кролики и только поэтому Киев не будет закупать российскую вакцину. Но для западной вакцины пан президент готов сделать из своих граждан даже морских свинок».

Слідом за ними маніпулюють і деякі телеграм-канали: «Если вдруг вам станет плохо после вакцинации “непроверенной” прививкой, то знайте, в этом вы виноваты сами. Теперь никто не отвечает за это у нас в стране, кроме вас самих».

Тим часом українські маніпулятивні видання продовжували обурюватися низькій швидкості вакцинації (що справді так), критикувати CoviShield та роздмухувати зраду через неможливість обирати, якою вакциною щепитися, під заголовками «Граждане Украины лишены права выбора препарата для вакцинации». А тут уже відверта маніпуляція, бо жоден мешканець планета Земля не має такого вибору, вакцин катастрофічно бракує і тим, хто погоджується, колють те, що є.

Усе це супроводжували цитатами ОПЗЖ про відсутність «системных действий» та пропозиції терміново «увеличить финансирование медицины и организовать производство вакцин в Украине». Це відсилання до іншої тези про те, що харківська фармкомпанія «Біолік» готова почати виробляти російський «Супутник V». Та ця фірма має сумну історію, від вакцин її виробництва свого часу померло 10 немовлят в Україні (деталі тут).

Хоч владу справді є за що критикувати у сфері протидії пандемії, сайти-клікбейти обмежуються емоційними висловами (як-от «дна в Украине не существует») та цитатами політиків та псевдоекспертів.

Російські сайти, орієнтовані на українську тематику, продовжують супроводжувати тему коронавірусу тезою про тотальну залежність України від Європи («Украине всегда достаются объедки с барского стола и Европа широким жестом может отдать Киеву опасный медпрепарат»). Та описувати, як «Европа в плане вакцинации “ложится под РФ”, да еще в ущерб украинским проблемам». Хоча не можуть ігнорувати відсутність загальноєвропейського схвалення російської вакцини, що перетворюють на «над ЕС нависла угроза раскола из-за “Спутника”». Таким чином дезінформатори продовжують свою риторику про «війну вакцин» та постійно нагадують, що «та страна, которая охватит своей вакциной определенные территории, будет их контролировать». Нагадаємо, що РФ не має достатньо потужностей, щоб виробляти вакцину масово і замінити нестачу, яка виникла через затримку із постачанням AstraZeneca.

Данилов «сознался в политических причинах» блокування каналів Медведчука

Цього тижня на сайтах-клікбейтах писали про інтерв’ю глави РНБО польському виданню. Дезінформатори намагалися звинуватити Данилова в непослідовності і тому, що він «забув» причину для санкцій щодо каналів Медведчука (фінансування тероризму через торгівлю на окупованих територіях). «Данилов решил ограничиться общими фразами с неким загадочным флером, совершенно неуместным для официального представителя государства». Насправді він описав зв’язок Медведчука і каналів із незаконною торгівлею вугіллям на окупованих територіях. Читайте докладніше про те, як і чому заблокували канали тут, а про те, які російські наративи вони поширювали, у статті.

Російські сайти, орієнтовані на Україну, вкотре шукали «кандидата» в президенти України. Цього разу обговорювали секретаря РНБО Данилова: «Данилов претендует на кресло президента, зачищая олигархов». Стосовно самої Ради національної безпеки та оборони вони пишуть, що цей орган «стал орудием украинской власти для расправы над оппонентами, так как его члены не несут юридической ответственности».

Наступні рішення РНБО, як-от санкції проти російських компаній та розслідування СБУ щодо депутатів, що ратифікували Харківські угоди і сприяли агресії Росії, вони називають «нападками»: «Украинские власти тупо берут под козырек и в худших традициях «маккартизма» устраивают, фактически, политическую расправу над своими противниками».

У телеграм-каналах прогнозують інший варіант розвитку кар’єри Данилова: «В случае смены главы ОП уже подготовлен план по проталкиванию на должность нашего бывшего земляка Алексея Данилова, полностью управляемого Ермаком».

Путін вбивця, «деменція» Байдена та нагадування про велич Росії

Джо Байден в інтерв’ю на запитання журналіста, чи вважає він Путіна вбивцею, відповів: «Так». Як наслідок — РФ відкликала свого посла з Вашингтона до Москви, а до нашого моніторингу потрапили десятки матеріалів на російських сайтах, що орієнтовані на українську тематику. Ці тексти містять цитати, які можна використовувати як зразок мови ненависті або відвертої українофобії.

Загалом усі реакції можна розділити на три типи. Перший — агресивний ейджизм та мова ненависті щодо самого Байдена. Його називали «глупым человеком, который растерялся от напора журналиста», а ті, хто уникав прямих образ, цитували реакції в соціальних мережах — як, наприклад, у статті під заголовком «”Самый позорный президент”: британцев возмутили оскорбления Байдена в адрес российского лидера».

«Джо Байден, по всей видимости, страдающий старческой деменцией, оскорбил главу государства, способного поставить точку в существовании США» — а так ненав’язливо переходили до другого типу реакції, яка мала на меті звеличення Росії. Російські сайти припускали, що вороже ставлення до Путіна свідчить про страх перед російським президентом. Та натякали, що Байден «чувствует силу Путина и понимает, что не может остановить эту силу Путина».

А третій тип очікувано приплітав до цього Україну та її місце в конфлікті між Байденом та Путіним. У текстах під заголовками на кшталт «Убийцы дают приказ на убийство: США втаскивают Украину в новую войну» дезінформатори просували ідею, що Байден «дал старт “новому уровню взаимоотношений” между Москвой и Киевом», і тепер саме через його слова «Путин может не сдерживаться на донбасском направлении». Хоча, нагадаємо, що Путін «не стримувався» і задовго до президентства Байдена, його стримували тільки ЗСУ.

Також писали:

«Деградація» української економіки та казково розбагатілі олігархи

Якщо вірити українським маніпулятивним виданням, в Україні безперервно відбувається тотальна деградація економіки. А минулого тижня до вже звичних тез про дорогий газ та комуналку додали емоційні розмірковування щодо оновленого рейтингу українських мільярдерів від Forbes: «Несмотря на сложную ситуацию в стране, финансовый кризис и эпидемию COVID-19, доходы украинских олигархов выросли».

І хоч в оригінальній публікації йдеться про те, що збільшити статки допомогло подорожчання цін на нафту чи сталь та торішнє просідання біржових індексів, а ніяк не «наживання» на пандемії та звичайних українцях, російські сайти, що пишуть про Україну, поширювали саме таку ідею. Вони накручували читачів за допомогою емоційних словосполучень типу «сказочно обогатились» або «экономика Украины накроется медным тазом».

Узагальнювали («разорение сограждан всегда являлось базовым условием для обогащения украинских капиталистов, которые наживались на общей бедности начиная с девяностых годов») та проводили беззмістовні паралелі між статками олігархів та цінами в магазинах. Звісно, економіка України потребує демонополізації, але ці тексти спрямовані не на розв'язання проблеми, а на почуття тотальної зневіри, і вони суттєво перебріхують реальну ситуацію. Адже саме у секторі виготовлення продуктів є шалена конкуренція і безліч середніх та дрібних виробників.

А в деяких випадках примудрялися вийти на свою улюблену тему подій 2014 року: «Достаточно вспомнить, что представители олигархической касты оказались в числе основных бенефициаров Евромайдана, с лихвой вернув себе вложенные в него средства — потому что это позволило им максимально увеличить свое влияние на политику украинского правительства, выбивая для себя многочисленные льготы и преференции». Це повна несенітниця, адже саме після Революції гідності один із найвпливовіших олігархів Коломойський стрімко втрачав вплив та доходи і ховався за кордоном, а з власності Ріната Ахметова навіть повернули місту Києву незаконно приватизовану ТЕЦ.

Україна веде «водную блокаду полуострова»

У темі Криму дезінформатори писали, що Україна веде «водную блокаду полуострова» і пригрозили їй судами на окупованому півострові та штрафами в мільйони доларів. Також вони спекулювали щодо причин, чому Україна не хоче постачати воду до Криму: «Они специально это сделали, чтобы породить недовольство на полуострове, чтобы показать крымчанам, чего они лишились в лице Украины».

Ми раніше писали про проблеми з водою у Криму. Одна з головних причин, що їх спровокувала, — це зростання військового контингенту Росії. Цілком очевидно, що російські політики та сайти, які поширюють їхні наративи, приховують справжні причини. Натомість вони пишуть вигадки про збереження ідентичності кримчан: «уже 7 лет Украина и группировка западных стран вопреки международным обязательствам ведут античеловеческую политику наказания крымчан за то, что они сохранили свой язык, культуру и самобытность».

Кравчук «провокатор» і «подрывает мирный процес»

Російські сайти, орієнтовані на Україну, не перестають звинувачувати Україну в агресії та блокуванні Мінських домовленостей, що заважає обміну полоненими: «Пока Киев процессуально не очистит наших людей, вернувшихся в ДНР в 2019 году, о новом обмене пленными и речи идти не может». Одного з українських переговорників Леоніда Кравчука вони називають «провокатор для подрыва мирного процесса и доведения его до абсурда».

Провідні російські сайти рекламують «ініціативи» партії ОПЗЖ: «Вместо того чтобы реализовать мирный план, разработанный ОПЗЖ и презентованный Медведчуком, который воспринимают и признают в Европе и мире, в стране продолжаются военные действия…Однако». У цьому питанні ініціативи партії ОПЗЖ збігаються з офіційною позицією Кремля. Він виступає за те, щоб Україна взяла на себе утримання окупованих територій, а Росія зберегла на них реальну владу.

У телеграм-каналах пишуть, що «Киев сейчас сконцентрирован на политике «мягкой силы» по отношению жителей ЛДНР, а для показа «преимуществ образа жизни на Украине нужно обеспечить их стабильный приток в эту страну, в первую очередь за счет устойчивой работы КПВВ».

Конспірологія та теорії змови навколо акції протесту на підтримку Стерненка

Акція протесту на підтримку Стерненка під Офісом президента, під час якої протестувальнки розбили вікно в ОП та розмалювали там стіну та палили фаєри, підштовхнула російські сайти, що пишуть про Україну, до конспірології. Вони писали взаємовиключні речі: «в ситуации виновны сторонники Порошенко», вся акція протесту «курировалась силовиками и прошла по сценарию» і була організована, щоб «радикалы выпустили пар, но при этом риск для власти нулевой». До цих тез додавали якісь свої інсайди, посилання на «наш источник среди митингующих» та інші методи симуляції аргументів: «уже даже самые тупые в стране догадались: это инсценировка самой власти». Але головна мета усіх меседжів — “протести штучні”. Бо реальне життя, коли тисячі людей виходять на протести, щоб захистити активіста Стерненка, котрий став символом спротиву Одеси під час “русской весны” 2014 року, розвалює їхню картину світу, в якій більшість українців вважає себе росіянами.

Дубінського «подставил» Офіс президента

Сайти-клікбейти пишуть про санкції щодо депутата Дубінського і його виключення з фракції «Слуги народу»: «политологи называют все происходящее вокруг Дубинского логичными действиями, ведь после введения американских санкций против нардепа, его стало неудобно держать в партии». Вони звинувачують Зеленського у підіграванні Порошенку і в тому, що він підставив Дубінського під санкції, цитуючи самого депутата: «Именно офис президента требовал от меня участия в той пресс-конференции, где Деркач опубликовал соответствующие пленки».

У телеграм-каналах пишуть: «По сути у «Слуг» не осталось информационного фундамента. Более того, партия систематично отторгает вменяемых людей: Разумков, Качура и Бужанский фактически находятся во внутренней оппозиции».

Традиційно без змін

Українські сайти-клікбейти продовжують оспівувати Медведчука та писати, як «Офис президента взял курс на уничтожение ОПЗЖ», а сам «Зеленский имитирует войну с олигархами, чтобы избежать критики за репрессии Медведчука». Вони й надалі запевняють, що Росія домовиться з Німеччиною та США і добудує «Північний потік-2». А також пишуть про будні на окупованих територіях, де ловлять «украинских шпионов», дають нагороди бойовикам та роздумують про долю Росії.

Щодо Ігоря Коломойського дезінформатори продовжують наратив «США требует крови» олігарха. А націоналізацію «Мотор Січі» описують як «войну» з Китаєм. Візит китайських бізнесменів до Криму вони називають відповіддю у цій війні. Вже зараз відомо, що «китайські бізнесмени» — це дрібні підприємці з гуртових ринків Москви. В матеріалах, що потрапили до моніторингу, також хвалили Російську православну церкву в Україні.

Висновки

Дезінформатори продовжують писати про «войовничого» Зеленського, що «зрадив» своїх виборців, співпрацює з Порошенком та, замість олігархів, атакує Медведчука. За останні тижні зросла увага до РНБО, оскільки саме цей орган реалізував більшість санкцій проти проросійського політика. Сайти-клікбейти лякають, що РНБО стала інструментом «позасудової розправи», а в Україні починається «маккартизм» (явище в США у 1950-х: пошук радянських шпигунів в політиці і різних сферах життя, інколи супроводжувався безпідставними звинуваченнями).

Наратив про «большую войну», до якої нібито готується Україна під впливом США, ще більше розійшовся після слів Байдена про те, що Путін «вбивця». Російські сайти, орієнтовані на українську тематику, ставили американському президенту діагноз «старческая деменция» і погрожували, що «Путин может не сдерживаться на донбасском направлении».

Загалом останнім часом ми бачимо тенденцію до зростання кількості матеріалів із теми війна. Водночас збільшується кількість обстрілів та постраждалих українських військових та цивільних. Росія в своїй воєнній доктрині вказує, що використовує психологічні операції для досягнення власних цілей. Цілком можливо, саме цей процес відбувається і зараз.

Обмеження дослідження:

У цьому дослідженні ми враховували тільки ті теми, що співзвучні з російськими дезінформаційними кампаніями. Більшість із них спирається на реальні події, адже так дезінформаціяпрацює ефективніше. Назви тем відображають маніпуляції, використані в темі. Тож новини з теми на українських мейнстримних сайтах можуть мати абсолютно інший зміст, ніж маніпулятивні матеріали.

Теми російської пропаганди в Україні ми беремо з наступних груп матеріалів:

У першій та другій групах новин матеріали відбиралися класифікатором маніпулятивних новин.

Методологія

Ми шукали теми у 23585 матеріалах російською мовою з:

Маніпулятивність новини визначав покращений класифікатор із проєкту “У нас погані новини”. В моніторингу враховували лише матеріали про суспільно-політичне життя, які стосуються України.

дезінфомонітор дезінформація

Знак гривні

Що читати далі

Деза війни

Смертна кара на голови ворогів Росії. Моніторинг росЗМІ за 25–31 березня 2024 року

В оточенні “недружніх” країн. Моніторинг росЗМІ за 1–7 квітня 2024 року
Знак гривні