Як пакет допомоги від США вплине на хід війни: ґрунтовний розбір The Economist

Видання зазначає, що завдяки виділенню цього пакета вдалося уникнути найгіршого сценарію розгортання війни у 2024-му.

18 квітня Білл Бернс, директор ЦРУ, попередив, що є "цілком реальний ризик того, що українці можуть програти на полі бою до кінця 2024 року або надати Путіну можливість диктувати умови політичного врегулювання".

Такому розвитку подій зараз вдалося запобігти. Завдяки допомозі, схваленій Конгресом, цього року українські сили зможуть "протриматися" на полі бою та поставити під сумнів "зарозумілу думку" Володимира Путіна, що "час на його боці", цитує Бернса видання.

Нова допомога має включати приблизно річний запас снарядів, вважає Майкл Кофман з аналітичного центру Carnegie Endowment.

"Але дисбаланс у вогневих потужностях останніх місяців вже має похмурі наслідки. Перевага Росії в артилерії забезпечила прикриття її військам для просування вперед. Гірше того, вона змусила Україну відбивати атаки піхотою, озброєною гранатами і стрілецькою зброєю, а не власною артилерією.

Це призвело до більших українських втрат і менших російських, ніж могло б бути в іншому разі (хоча російські втрати все ще жахливо високі: за оцінками західних чиновників, близько 1000 вбитих і поранених на день під час наступу)", – йдеться у матеріалі.

The Economist пише, що навіть свіже вливання зброї не зможе повністю усунути перевагу Росії у вогневій потужності. З її величезним населенням і нафтовими багатствами РФ також легше вербувати нових людей у військо. Тому, прогнозує видання, Україна не зможе у найближчій перспективі організувати новий контрнаступ. До того ж невизначеність щодо західної допомоги нікуди не подінеться: Америка може стати набагато менш дружньою до України після президентських виборів і виборів до Конгресу в листопаді.

Оборона Часового Яру

Найзапекліші бої зараз точаться в Часовому Яру, пише журнал. Для Росії захоплення цього міста відкрило б шлях до великих міст Донецької області.

Для України Часів Яр є стратегічним опорним пунктом, розташованим на височині і захищеним каналом, окопами та іншими нещодавно укріпленими фортифікаційними спорудами. Російські війська дістали наказ захопити місто до Дня перемоги 9 травня, що в Росії став приводом "для пафосних військових парадів і шовіністських промов", нагадує видання.

Полковник Павло Федосенко, який очолює бригаду, що обороняє Часів Яр, каже, що українські сили зберігають значний ступінь контролю над ним. Попри вогневу перевагу Росії, бої останнього місяця показали, що їй бракує сил і засобів для наступу. Зараз, за його словами, росіяни «в основному атакують на позашляхових мотоциклах, баггі та квадроциклах».

Читайте також: Битва за Часів Яр: як українські воїни тримають оборону міста. Репортаж WSJ (КАРТА)

Розвідувальні безпілотники дозволяють українським військам виявляти рух на відстані до 10 км і оперативно реагувати. Але Силам оборони сильно ускладнюють життя російські ударні дрони.

Хоча новина про новий пакет допомоги була зустрінута з радістю в місцевому командному пункті, полковник Федосенко каже, що він та інші підозрюють, що Часів Яр врешті-решт впаде.

Вливання озброєнь, однак, має посилити позицію України для відбиття масштабнішого російського наступу, який, за словами голови ГУР МОУ Кирила Буданова, очікується у травні.

Читайте також: "З середини травня буде важкий період, але Армагеддону не відбудеться". Головне з інтерв'ю Буданова

Українські військові прогнозують наступ росіян на сході з метою захоплення більшої частини Донбасу. Вони також помітили посилення російської розвідки далі на північ, навколо Харкова. Його захоплення стало б величезною психологічною перемогою, але Росії майже напевно бракує як військ, так і достатньої кількості механізованої техніки для рішучої атаки.

Посилення ППО

Захистити небо України також буде нелегко, зазначає The Economist. Україна намагається захиститися від масованих атак Росії по оборонній промисловості та енергосистемі за допомогою набору американських, європейських і радянських протиракетних систем. Але, як і у випадку з артилерією, її запаси боєприпасів зменшилися.

На відео, опублікованих у соціальних мережах останніми тижнями, видно, що російські літаки Су-25 літають на відносно низькій висоті на сході, а розвідувальні безпілотники проникли на 40 км за лінію фронту. Це свідчить про те, що Україні бракує ракет-перехоплювачів, вважає видання.

Послаблення протиповітряної оборони України дає більше свободи для маневрів російським реактивним літакам і керованим авіабомбам на лінії фронту. Найгірший сценарій полягає у тому, що перевага в повітрі дозволить Росії бомбити лінію фронту, як вона це робила у Маріуполі в перші місяці війни. Це значно ускладнить Україні утримання поточних позицій.

Читайте також: Як Росія руйнувала Маріуполь: масштабне розслідування та комплексна оцінка збитків

Нова американська допомога, ймовірно, включатиме ракети для ППО. Але Україна також потребує пускових установок. Вона має від п'яти до десяти батарей Patriot, але вони захищають міста, що залишає вразливими інфраструктуру і лінію фронту.

Україна сподівається, що Польща та Іспанія пожертвують більше. Але річ у тім, що ці системи ППО вкрай потрібні й в інших місцях, як показав обстріл Ізраїля 13 квітня, зауважують автори статті.

Наступ Росії

"Путін, вочевидь, сподівався, що вчасно розпочатий наступ влітку дасть Росії змогу досягнути значного прогресу. Це своєю чергою могло б посилити сумніви в НАТО і серед американських політиків щодо довгострокової життєздатності українського опору. Якби Путін зміг показати, що російську військову машину не зупинити, а Україна є програною справою, він міг би сподіватися укласти вигідну угоду з Дональдом Трампом, якщо той знову стане президентом США, і таким чином змусити Україну капітулювати на принизливих умовах.

Схвалення законопроєкту про допомогу може змінити його розрахунки. У короткостроковій перспективі це може підштовхнути Путіна до посилення штурмів таких місць, як Часів Яр, щоб спробувати здобути перемогу до того, як надійде багато нових боєприпасів. Але якщо Україна буде належним чином озброєна в найближчі місяці, будь-який наступ, швидше за все, зійде нанівець або принесе лише незначні успіхи за жахливу ціну життів і техніки - саме так, як це сталося з Росією на початку 2023 року і, меншою мірою, з Україною в її власному невдалому контрнаступі влітку і восени того ж року", – йдеться у матеріалі.

The Economist наголошує, що військова машина Путіна не може підтримувати нинішній темп нескінченно довго. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні, Росія втратила близько 3000 одиниць бронетехніки за рік до лютого, а з початку війни – близько 9000. Вона замінила їх із запасів радянських часів, але очікується, що ці запаси закінчаться приблизно через два роки.

«Російський оборонно-промисловий потенціал досягне максимуму в 2025 році», – каже західний чиновник.

Тим часом потенціал союзників України зростає. Щойно ухвалений Конгресом законопроєкт передбачає інвестиції для збільшення темпів виробництва боєприпасів. Так виробництво ракет для установок Patriot може зрости приблизно на п'яту частину протягом наступного року з нинішніх 500. А щорічне виробництво снарядів у США має досягти наступного року приблизно 1,2 мільйона. До цього можна додати європейські снаряди – 1,4 мільйона цього року та 2 мільйони наступного – і союзники України незабаром зможуть зрівнятися з російським виробництвом, підраховує Economist.

Довгострокова перспектива

У довгостроковій перспективі найбільшою нестачею для України, швидше за все, буде не озброєння, а людські ресурси, прогнозує видання. Закон про мобілізацію довго не ухвалювали, не в останню чергу й через опір самого президента України, занепокоєного політичними та економічними наслідками.

Але людська сила, вочевидь, стане "вирішальним" фактором для України цього року, цитує журнал аналітика Фонду Карнегі Майкла Кофмана.

"Та сторона, яка першою освоїть масштабні операції, матиме велику перевагу. Якщо Україна хоче досягти цього, їй знадобиться багато тренувань. Одна з труднощів полягає у відведенні цілих підрозділів з фронту на достатньо тривалий час, щоб забезпечити таку підготовку. Інша – де це зробити.

Хай де б відбувалася підготовка, на це потрібен час. Людина, знайома з плануванням, каже, що створити серйозний наступальний потенціал Україна, вочевидь, зможе не раніше 2026 або 2027 років. Тим часом їй потрібно буде продовжувати послаблювати російську бойову міць.

Іншими словами, великий військовий прорив для України може відбутися лише через кілька років, і навіть тоді, якщо масштабна західна підтримка буде продовжуватись і посилюватись. Це далеко не факт, особливо з огляду на примхи американської політики", – йдеться у матеріалі.

стратегія війна допомога сша хід війни контрнаступ наступ окупантів