Як Росія руйнувала Маріуполь: масштабне розслідування та комплексна оцінка збитків
Організація Human Rights Watch разом з українською правозахисною організацією Truth Hounds та архітектурною компанією SITU Research провели комплексну оцінку збитків, завданих російськими військами центру Маріуполя. Свої висновки вони опублікували у масштабному дослідженні «Під завалами: документування руйнувань та втрат у Маріуполі». Texty.org.ua публікують ключові фрагменти звіту.
"Минуло два роки, як російські війська наступали на Маріуполь. З того часу світова увага переключилась на інші гарячі точки цієї війни чи збройні конфлікти в інших країнах. Але життя мешканців міста так і не повернулась у звичний режим. Маріуполя, який вони знали, фактично не існує.
Поки російські окупаційні війська розчищають завали, будуючи нове місто за подобою Росії на місці між братськими могилами та Азовським морем, питання відповідальності стоїть особливо гостро.
Цей проєкт має на меті задокументувати те, що сталося, щоб правосуддя могло відбутися. Він також фіксує хоча б частину втраченого, щоб воно не було забуте", — йдеться у звіті.
Дослідження охопило аналіз 4 884 пошкоджених або зруйнованих будівель на території розміром приблизно 14 квадратних кілометрів, що становить чверть загальної площі міста. Там містилися багатоквартирні й приватні будинки, навчальні заклади, лікарні, заклади культури.
Геопросторові дослідники Human Rights Watch задокументували пошкодження тисяч будівель у Маріуполі. Утім, на супутникових зображеннях складно побачити пошкодження фасадів та ідентифікувати менш очевидні руйнування, як-от вибиті вікна чи внутрішні пошкодження внаслідок пожеж.
Тож дослідники вирішили доповнити аналіз супутникових знімків перевіркою сотень фотографій і відео, знятих у Маріуполі, застосувавши процес геолокації — точного встановлення, де саме було знято фото- чи відеоматеріал.
Загалом за допомогою перевірених зображень вони зафіксували пошкодження або руйнування понад 900 будівель, переважно великих. Більшість відео і світлин, достовірність яких була підтверджена в процесі документування пошкоджень і руйнувань, були зняті вздовж головних доріг і зображували великі будівлі — школи, багатоквартирні будинки тощо. Кадрів із меншими будівлями і вулицями дослідники знайшли небагато. У таких випадках вони покладалися на супутникові знімки.
Загалом розслідувачі проаналізували стан понад 6000 будівель. Вони з’ясували, що на 20 травня 2022 року 443 з 477 багатоквартирних будинків (93%) і 2673 з 5673 одноповерхових будівель (47%) зазнали пошкоджень.
Оцінюючи збитки, завдані цивільній інфраструктурі — навчальним закладам та лікарням по всьому місту, дослідники опитали 240 осіб, у більшості — переміщених мешканців Маріуполя. Крім того, розслідувачі визначали типи зброї, використаної під час штурму міста, а також ідентифікували з відкритих джерел військові підрозділи та командирів, які брали участь у порушеннях законів війни.
Щоб оцінити мінімальну кількість людей, які загинули під час штурму міста Росією, було здійснено підрахунок могил на п’яти кладовищах у Маріуполі та його околицях за супутниковими знімками та записами з безпілотників.
Дослідники дійшли висновку, що протягом першого року конфлікту там було поховано щонайменше 10 284 людини.
"У лютому 2024 року наш проєкт завершився публікацією звіту обсягом 224 сторінки, онлайн-репортажу, що є додатком до звіту (обидва доступні англійською, українською та російською), та 22-хвилинного фільму, у якому задокументовано катастрофічний наступ росіян, і зокрема історії людей, які, ймовірно, постраждали внаслідок незаконних атак.
Чимало ударів по цивільних будівлях Маріуполя можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини. Серед них — напад на пологовий будинок №3 й Маріупольський драматичний театр", — пишуть розслідувачі.
