Як і хто наводить ракети на цілі в Україні. Для кожного типу ракет існує окрема група (РОЗСЛІДУВАННЯ)
Наведенням російських ракет на цілі в Україні займається спеціальний підрозділ у складі Головного обчислювального центру (ГОЦ) Збройних сил Росії.
Про це йдеться у спільному розслідуванні журналістів Bellingcat, The Insider та Der Spiegel.
Журналісти проаналізували дані тисяч випускників спеціалізованих військових вишів.
ГОЦ, куди пішли служити деякі з них, видався розслідувачам саме тим місцем, де можуть займатися обчисленням траєкторій для ракет.
Щоби перевірити цю гіпотезу, вони вивчили метадані телефонних розмов начальника центру генерал-майора Роберта Баранова.
Аналіз його дзвінків з 24 лютого до кінця квітня 2022 року засвідчив: щоразу перед запусками крилатих ракет йому дзвонили з одного конкретного номера, який належить полковнику Ігорю Багнюку, зареєстрованому за адресою ГОЦ.
Потім журналісти вивчили метадані дзвінків самого Багнюка та виявили, що він інтенсивно спілкується з понад 20 військовими інженерами та айтівцями з ГОЦ. На основі кластерів з дзвінків, що повторюються, вони ідентифікували команду з 33 військових інженерів, які підпорядковуються полковнику Багнюку.
Всі вони зареєстровані за однією адресою – Знам'янка, 19 у Москві, де міститься будівля генштабу ЗС Росії.
Переважна кількість із цих людей – молоді чоловіки та жінки з бекграундом у галузі інформаційних технологій і навіть у розробці комп'ютерних ігор.
Виявлений журналістами підрозділ ГОЦ складається з трьох команд, кожна з яких програмує траєкторії польоту одного конкретного типу високоточних ракет:
→ ЗМ-14 ("Калібр", морського базування) – Іван Попов, Матвєй Любавін, Роман Курочкін, Катерина Чугунова, Сєргєй Ільїн, Юрій Ніконов, Георгій Старостін, Дмітрій Тихонов, Ніколай Тарасов та Ігор Гроза;
→ 9М728 (Р-500, оперативно-тактичні ракетні комплекси "Іскандер", наземного базування) – Алєксєй Михайлов, Павєл Обухов, Ельвіра Обухова, Нікіта Поплавський, Віктор Яскелайнен, Алєксандр Григорян, Владімір Петров, Артьом Веденов;
→ Х-101 (повітряного базування) – Артьом Чернов, Алєксєй Бетехтін, Андрєй Іванютін, Антон Чуліков, Ольга Письменська, Павєл Васильєв, Алєксєй Волков, Антон Шатун, Станіслав Мінков.
Самі навідники категорично заперечують, що працюють у ГОЦ та мають будь-який стосунок до обстрілів України.
Коли журналісти-розслідувачі почали зв'язуватися з навідниками через телефони з отриманого білінгу, всі вони визнали, що ці телефонні номери належать саме їм, але категорично заперечували, що працюють у Головному обчислювальному центрі та мають якесь відношення до обстрілу України.
Наприклад, один із них визнав, що його звуть Сєргєй Владімірович Ільїн, але заявив, що є "самозайнятим" і працює сантехніком: "Жодного стосунку до якихось обчислень я не маю, хіба тільки до тих, які потрібні для сантехнічних робіт".
Лейтенант Артьом Веденов, відповівши на номер, який ми знайшли в білінгу, не заперечував, що він Артьом Веденов, але заявив, що працює на свинофермі і жодних цінних даних не має: "Я не проти з вами поговорити, але що я можу вам розповісти — як обробляти свинину? Або як правильно курей обскубти?"
Капітан Юрій Ніконов заявив, що є водієм автобуса та інформація про його роботу в обчислювальному центрі — це "якась маячня". Майор Іван Попов заявив, що він тільки вчиться програмувати на "Пітоні", ні про який обчислювальний центр не знає і питати його про керовані ракети безглуздо: "Це як я вас став би зараз про балет розпитувати, розумієте?"
Лейтенант Катерина Чугунова відповіла: "У мене квіткова крамниця. Ви точно помилились".
Коли ж журналісти продемонстрували деяким із навідників фото, де вони стоять у військовій формі зі знаком обчислювального центру, вони знітились. Так, наприклад, Володимир Воробйов також спочатку заявив, що не має стосунку до ГВЦ, а коли йому показали фото у формі, відповів загадковою фразою: "Вперше в житті бачу. Тим більше у формі ще..."
Один з інженерів погодився поділитися з нами на умовах анонімності деякою контекстною інформацією та кількома фотографіями маршрутно-обчислювального блоку ГВЦ, що стоїть перед будівлею міністерства оборони у Москві.
Безпосереднім командиром підрозділу наведення ракет ГВЦ є полковник Ігор Багнюк. Він народився 1982 року в Ризі, 2004 року закінчив Серпуховську філію Академії РВСН, що спеціалізується на інформаційних системах для російських ракет. Багнюк служив у військовій частині 29692 (2027 авіаційно-технічний склад) під Володимиром, поки в якийсь момент, не пізніше 2010 року, його не перевели до Москви для служби у ГВЦ.
На його фотографії, отриманій від одного із співробітників ГВЦ, видно, що Багнюка було нагороджено медаллю "За участь у бойових діях у Сирії". Ця медаль вручається російським військовослужбовцям з 2015 року (Росія неодноразово використовувала керовані ракети в Сирії — наприклад, при ударах по Алеппо в 2016 році).
Джерело: Цензор.НЕТ
