Китай заявляє, що «Північний потік-2» на руку і йому
Про це пише один із "рупорів" китайської офіційної пропаганди.
Компартія КНР розкрила китайський слід у “Північному потоці-2”: брала участь у будівництві, планує заробляти мільярди та проголосила тріумф над Україною та ЄС, – емоційно перекладає коментує Артур Харитонов.
«Те, про що ми всі знали, нарешті викрилося китайською державною пропагандою, яка вирішила похизуватися могутністю Компартії КНР.
Як передає помийка Global Times, китайські комуністи від самого початку стояли за “Північним потоком-2”, всіляко підтримуючи Кремль. Прямо не вказується, але найімовірніше, що КНР залучила своє лобі у Німеччині, яке є більш розгалуженим і впливовішим за російське, щоб ПП-2 успішно запустився.
Видання, що є міжнародним голосом Компартії Китаю та особисто Сі Цзіньпіна, називає запуск ПП-2 геополітичним тріумфом Кремля та його сателітів у Європі, який, за переконанням Global Times, має значно збагатити китайських інвесторів, а відтак – Компартію КНР (https://bit.ly/3EuvuH8).
Відзначається, що з моменту оголошення Газпромом (що, нагадаю, кілька тижнів тому перейшов на прямий розрахунок у юанях, а не доларах) запуску проєкту, на Шанхайській фондовій біржі почали значно рости акції китайських енергетичних держкомпаній.
Неочевидний зв’язок між ПП-2 і КНР починається на російському півострові Ямал в Арктиці (Тюменська область), що є одним з найбільших газових родовищ у світі. Як виявилося, головними інвесторами у видобуток ямальського газу є китайські державні енергетичні гіганти.
Наприклад, компартійний нафтовий гігант PetroChina, що є 32-м за розміром публічним акціонерним товариством у світі (Forbes 2020), став одним з найбільших переможців від відкриття російського “транзиту”: його акції зросили на понад 10% з моменту оголошення “Газпромом” про завершення робіт по ПП-2.
PetroChina є дочкою іншого супергіганта – гордості Компартії Китаю – China National Petroleum Corporation (CNPC), що контролює нафтогазові потоки по КНР і активно займається геополітикою (ще активніше, ніж колоніальний Газпром).
China National Petroleum Corporation має 20% у китайському “мегапроєкті” (як його називає Global Times) Ямал ЗПГ, який за значенням комуністи порівнюють з “Один пояс, один шлях”. Ще 9,9% у проєкті має китайський Фонд Шовкового шляху. 20% належать французькій компанії Total, а 50,1% – російському підсанкційному “Новатек”, що своєю чергою частково належить Газпрому, тій самій французькій Total, і має прямі зв'язки з Кремлем та китайськими інвесторами.
Очевидно, що газ, який поставлятиметься до Німеччини через ПП-2, видобуватиметься через Ямал ЗПГ, що є де-факто наполовину китайським.
Однак від запуску ПП-2 дістали вигоду не тільки китайські нафтогазові компанії.
Держпропаганда КНР відзначає, що акції Shanghai Zhenhua Heavy Industry Co, яка брала участь у постачаннях техніки для будівництва ПП-2, також зросли на понад 10%. Зокрема, шанхайська корпорація збудувала корабель-трубоукладач “Фортуна”, який брав активну участь у розбудові інфраструктури ПП-2 і на який було накладено санкції уряду США.
Уряд КНР називає себе переможцем у двох аспектах: по-перше, зросте видобуток газу на Ямалі, тобто китайці зароблятимуть на використанні ПП-2, а, по-друге, вони очікують загального зниження вартості газу, що для Китаю як найбільшого споживача (російського) газу у світі є чудовою новиною. Останнє вже підтвердив міністр торгівлі КНР у своєму Weibo-акаунті.
Далі комуністи цитують китайських експертів з нафти. Пряма мова:
“Перспектива прямого постачання Росією природного газу до Німеччини та інших західноєвропейських споживачів газу в обхід держав, з якими існують суперечки, є благом для світового ринку нафти та газу”.
Не думаю, що варто пояснювати, про які держави йдеться, особливо з огляду на те, що ПП-2 – це загроза для національної безпеки та оборони України.
Далі китайська пропаганда вказує, що Україні та Польщі час змиритися з реальністю, де існує ПП-2. Де-факто китайці “аплодують” Меркель та її партії, що проігнорували свого часу США, знизивши ризик односторонніх санкцій на Кремль, від чого, за словами Global Times, виграють Москва та Пекін разом.
Вісник Компартії резюмує, що відносини РФ – КНР є найкращими за всю їхню історію, наголошуючи, що Китай бере участь у нафтогазовому житті Кремля, інвестуючи не тільки у ПП-2, а й “Силу Сибіру-2” – газопроводу, що створений для забезпечення життєдіяльності комуністичної держави.
Цікаво те, що China National Petroleum Corporation з часів диктатури Януковича намагається посилювати присутність в Україні. Зокрема, у 2012 році вони підписали меморандум з “Надра України” (https://bit.ly/3kbXOWr). А під час Революції гідності вищезгадана китайська дочка PetroChina проводила перемовини з міністрами Януковича про будівництво нафтових об’єктів на території Одеського припортового заводу, який донині цікавить китайців. Релевантний зв’язок цих компаній з Україною має бути дослідженим профільними фахівцями з енергетики (https://bit.ly/3z7E9LL).
Нас же з вами цікавить інше.
Режим Зеленського декларує боротьбу проти ПП-2 на всіх рівнях, а його Офісом роздувається антизахідна драма, у якій головними ворогами виступає не Кремль і його функціонери, а корумпована Меркель, який залишилося трохи менш як 11 днів на посаді.
За цей час від уряду України не прозвучало жодного слова про китайський елемент у розбудові “Північного потоку-2”.
Тим часом китайська пропаганда називає це “тріумфом”, китайські компанії вже збагачуються на майбутньому газовому транзиті, готуючись заробляти мільярди доларів, а китайські будівельні гіганти зводять для Кремля техніку, яка загрожує безпеці України.
Ця новина не має пройти повз українців.
Позиція КНР чітко показує, що Пекін налаштований надвороже до України, нашої безпеки та оборони. Водночас Зеленський та його “слуги” оголошують курс на Китай, підписують якісь інвестиційні угоди з Компартією та продають за державний суверенітет мультики “95 кварталу” для показу у 8000 кінотеатрів на китайський Новий рік.
Отже, режим Зеленського має негайно розпочати санкційний процес щодо китайських держкомпаній, які були залучені до розбудови ПП-2.
Якщо РНБО не введе санкції проти комуністичних підприємств найближчим часом, це означатиме лиш одне: Україна остаточно звернула до КНР та відіграє китайсько-російські сценарії».
