У США “демократи купили спікера”. Моніторинг росЗМІ за 15–21 квітня 2024 року
Минулого тижня російські медіа багато писали, що Україна не здатна перемогти Росію. І що навіть ухвалення Конгресом США закону про допомогу Україні не змінить ситуацію. Для пропаганди виділення мільярдів доларів допомоги Києву є доказом програшу України й свідчить про те, що Америка намагається у швидкому режимі врятувати Україну, яка рухається в прірву. А саме голосування — наслідок корупції в Конгресі, адже спікер Палати представників Майкл Джонсон розжився родовищем сланцевого газу в обмін на те, що поставив законопроєкт на голосування. Також пропаганда писала про інтерв’ю Такера Карлсона із засновником телеграму й соцмережі “ВКонтакте” Павлом Дуровим. І поширювала лише ті заяви, які шкодять репутації США.
Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.
Батькам фронт, дітям європейське рабство
Минулого тижня російська пропаганда вихваляла здобутки російського військово-промислового комплексу. Пропагандисти зображали армію Росії сучасною та передовою, розповідаючи, що військові отримують передові роботизовані комплекси: “Среди них многоцелевые роботизированные транспортные средства, предназначенные для подвоза материальных средств, эвакуации и применения в качестве платформы для монтажа различного рабочего оборудования и вооружения”.
Натомість українську армію росЗМІ зображають недолугою, неозброєною, з дефіцитом усього. Насамперед людей.
Ухвалення Верховною Радою України законопроєкту про мобілізацію (№ 10449) пропаганда використовує як доказ відсутності мотивованих людей у ЗСУ. РосЗМІ розповідають, що ухвалення нового закону — це спосіб насильно забрати українців на війну й що воювати підуть “те, у кого нет денег, и это текущая реальность на Украине”.
Дезінформатори прибрехали, що “закон лишил права на отсрочку даже многодетных отцов”, а “их детям режим найдет применение”.
Росія намагається скинути із себе звинувачення в незаконному вивезенні та крадіжці українських дітей, тому й вигадує історії, що насправді це Україна таким займається: “Западные СМИ уже уличали фонд Елены Зеленской в продаже украинских сирот педофилам-иностранцам”, а “после мобилизации такого товара в киевского режима будет більше”.
Фейк про те, що фонд дружини президента України пов’язаний із торгівлею дітьми, з’явився ще в листопаді минулого року. Він був спростований, зокрема, командою Stopfake.
Також росЗМІ сиплють звинуваченнями на адресу європейських країн. Європейці нібито є справжніми крадіями дітей і просто хочуть перекласти на Росію вину в демографічних бідах України. Зокрема, 10 квітня офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що “социальные службы европейских стран воруют украинских детей под различными предлогами”: “Цинизм поражает. Они на весь мир трубят о спасении украинских детей от несуществующей российской опасности. Но при этом тщательно скрывают реальные проблемы, с которыми сталкиваются украинские семьи в Европе”.
Корупція в Конгресі США
20 квітня Палата представників США під час голосування підтримала виділення допомоги для України. Загальна сума допомоги Україні, передбачена законопроєктом, становить 60,84 млрд доларів. Третина цих коштів, а саме 23,2 млрд доларів, залишиться в США й буде витрачена на поповнення американських запасів.
Пропагандисти відреагували на подію. Головна ідея полягала в тому, щоб заспокоїти росіян і применшити значення американської допомоги. Головний меседж — допомога не змінить ситуацію на фронті для України: “Новая помощь США уже вряд ли сможет радикальным образом изменить ситуацию в Украине”, “ 61 миллиард имеет целью просто не допустить краха ВСУ, который американцы считают очень вероятным летом”.
Допомогу називають “долговой кабалой”.
Марія Захарова, коментуючи подію, зазначила, що це лише для відвернення уваги. Вона навіть використала фразу “режим Байдена”,що продовжує “агонию Киева” й намагається протриматися на плаву у виборчому процесі США.
Пропагандисти звинувачують США в спонсоруванні тероризму, адже Київ, за їхньою версією, використовуватиме допомогу для організації атак, схожих із терактом у “Крокус Сіті Холлі”, а також у розпалюванні війни, тоді як миролюбна Росія хоче переговорів: “Палата Представителей проголосовала за выделение 62 миллиардов долларов на войну против России. Обратите внимание: не за помощь Украине, а за финансирование войны на Украине против России жизнями своих украинских рабов”.
Спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон отримав порцію пропагандистської ненависті за те, що “посмел” поставити питання на голосування. Його звинувачують в отриманні хабаря: “Спикер Палаты Представителей республиканец Джонсон получил за это взятку от демократов в виде строительства терминала для экспорта сжиженного газа из Луизианы”.
Інша версія подій — Трамп особисто дав дозвіл голосувати республіканцям за допомогу, оскільки Україна скоро програє і його звинуватили б у програші через блокування допомоги. А ось після перемоги він піде на переговори: “Почему Трамп изменил свою позицию? Считается, что Трампу рассказали, что летом может произойти полный крах ВСУ. И тогда Байден построит всю кампанию против Трампа, обвиняя его, Трампа, в поражении Америки на Украине. И Трамп решил уйти от этой ловушки”.
Дуров у Карлсона
17 квітня було опубліковано інтерв’ю творця месенджера Telegram і соцмережі “ВКонтакте” Павла Дурова американському журналістові та колишньому ведучому Fox News Такеру Карлсону, який нещодавно також записав інтерв’ю з російським президентом Путіним. Як розповів Дуров напередодні, розмова з Карлсоном відбулася в лютому.
Пропаганда яскраво відреагувала. Дуров нечасто дає інтерв’ю такого формату. А ще тут були фрази, які могли б зобразити США в негативному світлі, тож цитати з інтерв’ю були приречені на поширення в росЗМІ: “Павел Дуров рассказал американскому журналисту Такеру Карлсону, почему он больше не приезжает в США. Оказалось, что службы безопасности страны проявляли нездоровый интерес к миллиардеру”.
РосЗМІ рознесли історію, як у Дурова намагалися вкрасти телефон, що мало підкреслити високий рівень злочинності в Штатах: “Трое неизвестных пытались отобрать у Дурова телефон, завязалась драка, после которой программист смог спастись бегством”.
Найбільше дезінформаторам сподобався фрагмент, де Дуров “пожаловался на Цукерберга, американские спецслужбы и цензуру корпораций”: “Руководитель корпорации Meta (корпорация признана в России экстремистской и запрещена) Марк Цукерберг пытался скопировать его идеи”, “Дуров пожаловался на чрезмерное внимание со стороны ФБР в США”, “Он рассказал, что во время последнего посещения США с ним был инженер, которого за спиной бизнесмена попытались нанять «сотрудники или агенты в сфере кибербезопасности»”, “Основатель Telegram также заявил, что не верит в безопасность американских платформ, поскольку в США шпионаж объясняется безопасностью. При этом основное давление на его мессенджер оказывают не правительства разных государств, а Apple и Google”.
Все це частина кампанії з просування російського телеграму. Про небезпеку цього месенджера і театральні прийоми його засновника Павла Дурова ми писали тут.
А ось іншу цікаву частину, де Дуров говорить про утиски в Росії, пропагандисти проігнорували, адже ці меседжі спрямовані суто на західну аудиторію, якій пробують подати Дурова як борця з режимом. Зазначимо, що сервери телеграму розміщені в Росії. І є випадки, коли ФСБ отримувала доступ до листування користувачів.
Дезінформаторам ця частина не зайшла.
Російські союзники в Грузії
Минулого тижня російська пропаганда займалася тавруванням грузинської опозиції. Ще 7 квітня парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, що спричинило масові протести в країні. Критики вважають цей документ аналогом російського закону про “іноземних агентів” від 2012 року. Влада Грузії каже, що нічого спільного з російським законом їхній законопроєкт не має.
РосЗМІ підтримують позицію влади. Акції протесту в Грузії подають як силове протистояння, де балом править вулиця: “Во время акции со стороны протестующих не раз осуществлялись насильственные действия”.
Дезінформатори немовби виправдовують як грузинський закон, так і власний. І вкотре заявляють, що це лише запозичення досвіду США: “Пресс-секретарь президента России Дмитрий Песков заявил, что грузинская оппозиция необоснованно считает проект закона об иноагентах российским проектом, поскольку первыми такую систему придумали США”, “Надо и нам изменить закон, взяв за основу некоторые правила американского. Например, установить уголовную ответственность для иноагентов, отметил Медведев”.
17 квітня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила BBC News, що накладе на нього вето, якщо він буде ухвалений. Після цього росЗМІ розтиражували заяви грузинських політиків, де вона сама звинувачується в “іноагентстві”: “Саломе Зурабишвили сама является агентом иностранного влияния. Соответственно единственное, чьим голосом она может быть, это иностранная сила, глобальная партия войны”.
Для пропаганди ухвалення закону в парламенті Грузії — маркер: якщо закон імплементують, то Грузія — це толерантна до Росії країна, а якщо ні, то це чергова колонія Заходу: “Грузия должна определиться, становится ли она западной колонией или сохраняет свои традиционные ценности”.
Методологія
Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.
До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних і прикладах абзаців, що стосуються теми, й ґрунтуються наші висновки.
