9 фактів про псевдосоціологію Медведчука
У 2021 році з'явилися чотири нові організації, які публікували завищені рейтинги ОПЗЖ, піарили Віктора Медведчука, а паралельно просували проросійські наративи.
На початку літа ми детально розбирали опитування сумнівної «соціологічної» організації під назвою «Роботизовані телесистеми» (RTS). Крім того, що її результати суттєво відрізнялися від даних авторитетних соціологічних служб (КМІС, «Рейтинг», Центр Разумкова, СОЦИС та інші) і зазвичай показували завищені результати проросійських партій — ОПЗЖ та «Партії Шарія», вони також просували меседжі проросійської пропаганди (зокрема, піарили російську вакцину «Спутнік V» чи акцентували на потрібності зустрічі з Путіним та прямих переговорів з «ЛДНР»). Результати «Роботизованих телесистем» масово поширювали телеканали, близькі до медведчуківського крила ОПЗЖ (надалі для простоти називатимемо їх «медведчуківські канали») та інші лояльні до нього ресурси.
Цікаво, що через кілька днів після нашої публікації «Роботизовані телесистеми» раптово закрили свій сайт і перестали випускати опитування. Однак RTS були не єдиною такою сумнівною службою.
Протягом 2021 року з'явилося ще щонайменше чотири подібних компанії, що завищували рейтинги ОПЗЖ та просували проросійські меседжі:
- Київський інститут соціологічних і маркетингових досліджень (КІСМД)
- Київський інститут соціології громадянського суспільства (КІСГС)
- Соціологічний центр демократичних перетворень (СЦДП)
- Агентство стратегічного планування і комунікацій (АСПК)
Ми маємо підстави вважати, що вони створені для маніпуляції громадською думкою та пропаганди і не мають нічого спільного з соціологічними дослідженнями.
Ось наші аргументи:
1. Більшість організацій не є зареєстрованими в державних реєстрах
Лише одна з цих організацій зареєстрована в Україні як юридична особа: КІСМД. Відсутність реєстрації є вагомим індикатором реального існування соціологічної структури.
З тих сумнівних служб, про які ми писали раніше («Роботизовані телесистеми» та «BURI-Україна»), зареєстрованою була лише перша. Однак через кілька днів після виходу нашої статті їхній сайт перестав відкриватися, а нові дослідження від них відтоді не виходили.
2. Рейтинги ОПЗЖ у всіх організацій зазвичай вищі, ніж у авторитетних соціологічних установ.
Ми нанесли на графік усі опитування авторитетних соціологічних служб у 2021 році і порівняли їх із сумнівними даними від згаданих шести організацій. Як бачимо, дані останніх суттєво відрізняються на користь обох проросійських партій, особливо це стосується ОПЗЖ. Інтерактивний графік дивіться за цим посиланням, табличка з усіма опитуваннями тут.
Цікаво, що одна з тез, яку просували ці фірми — те, що суд на Медведчуком та закриття телеканалів призведуть до зростання рейтингу ОПЗЖ і до падіння рейтингів «Слуги народу», однак опитування авторитетних служб уже з березня фіксують зменшення підтримки партії Медведчука.
3. Питання в опитуваннях різних фірм часто ідентичні і є маніпулятивними
Теми їхніх опитувань можна умовно поділити на кілька великих груп:
Як видно з графіка, майже на кожну тему нібито проводять опитування одразу кілька фірм. Причому «набори» цих фірм постійно змінюються.
Важливо зауважити, що крім партійних (рідше — президентських) рейтингів, опитування цих організацій містять меседжі, що дуже нагадують російську пропаганду:
- Україна не є повністю незалежною державою, а Зеленський цілковито залежний у своїх діях від Заходу;
- Медведчук не винен, а закриття його каналів — неконституційне;
- закриття медведчуківських каналів негативно вплине на репутацію України у світі, а крім того, знизить рейтинг «Слуг народу» і підвищить ОПЗЖ (хоча сталось усе навпаки);
- Україна має замовляти російську вакцину «Спутнік V», а також виробляти її в Україні;
- Зеленський повинен зустрітися з Путіним, а також вести прямі переговори з представниками «ЛДНР»;
- Україна має виконувати «Мінські угоди».
Абсолютно ті самі меседжі просували і «Роботизовані телесистеми», і так званий центр «BURI-Україна» (який медведчуківські медіа постійно називають «західними соціологами», але про них докладніше трохи нижче).
При цьому деякі запитання у різних організацій можуть повторюватися «один в один». Наприклад:
Лише кілька випадків синхронності в роботі різних фірм.
Коментар Тимофія Бріка, керівника центру соціологічних досліджень Київської школи економіки, члена Дорадчої ради проєкту «База псевдосоціологів та політичних піарників»:
У соціологів є практика «в одному запитанні ставити тільке одне запитання». Тут же ми бачимо, що в опитуваннях часто в одне запитання вставляють декілька запитань. Наприклад, «власть не справляется» і «процесс провален» в одному реченні. У респондента можуть бути різні думки про ці речі окремо, але вони злиті в одне запитання.
Крім того, запитання підштовхують до потрібної емоції: «Якщо ви вважаєте, що все провалено, то оберіть чому». Такі запитання роблять викривлення через саму згадку слова «провал», і вони відразу підсовують список причин, не переконавшись, якою мірою респондент реально вірить у провал. Найкраще було б спочатку спитати: «Оцініть рівень вакцинації» і дати зважену шкалу від «погано» до «добре». А потім уже питати про причини такої відповіді (лише тим, хто вважає, що все погано).
4. Усі ці фірми представлені особами, не відомими професійній соціологічній спільноті, а директорами є політтехнологи, політики та (раптово) цілителі та ясновидці
- «директорка» СЦДП — «цілитель та ясновидець» і бізнес-тренер Ірина Кроліченко;
- директором КІСГС є Олександр Ковтуненко — колишній нардеп від «Батьківщини», що зараз є завсідником російських пропагандистських токшоу і організатором пресконференції на тему «Арешт Віктора Медведчука»;
- директором КІСМД є політтехнолог Андрій Дягіль, який ще у 2016 році фігурував як організатор фан-зони EURO-2016;
- АСПК взагалі не «світила» своїх представників — пресреліз поширили через сайт телеканалу «112».
Знов-таки, те саме було і з «Роботизованими телесистемами» (до березня 2021 року результати презентував директор — політтехнолог Антон Соколов, пізніше — політичний консультант Михайло Газізов). Ну а «BURI-Україна», хоча й публікує опитування з 2018 року, жодного разу не оприлюднювала свої результати «вживу» — їхні результати з'являються на сумнівних англомовних сайтах типу eutoday.net (15 разів), leuropeennedebruxelles.com (5), luxherald.com (3), weeklynewsreview.com (3), eu-chronicle.eu (2) та bpostnews.be (1).
5. Замовником усіх опитувань виступають невідомі американські компанії з досить загальними назвами:
- у КІСГС — West Market Industrial LLC;
- у АСПК — International Institute for Eastern European Studies;
- у КІСМД та СЦДП — взагалі одна й та сама фірма: Trade Union LLC.
Усі результати пошуку в Google за назвами цих компаній ведуть на публікації в українських та російських ЗМІ з сумнівними опитуваннями.
Крім того, назва однієї з компаній — International Institute for Eastern European Studies — дуже нагадує реальний The Institute for East European Studies, розташований у Берліні.
Також досить дивним є те, що американські компанії замовляли опитування не у лідерів ринку, а в сумнівних компаній із нашого переліку.
Крім того, «BURI-Україна» взагалі ніколи не вказувало замовників, а деякі опитування «Роботизованих телесистем» містили досить цікаве формулювання як для компанії, що займається соціологічними опитуваннями: «Соціологічне дослідження не має замовника і проведено в рамках популяризації діяльності компанії „Роботизовані Телесистеми“ (РТС)».
6. Результати цих опитувань широко висвітлюються насамперед близькими до Медведчука медіаресурсами або розміщуються в інших медіа у вигляді «джинси»
На сайтах близьких до Медведчука ресурсів можна знайти сотні, якщо не тисячі подібних новин. Усі вони посилаються на дослідження сумнівних соціологічних фірм.
Наприклад, на першій презентації СЦДП у листопаді 2021 року шість із семи мікрофонів належали близьким до Медведчука медіапроєктам (сьомий просто не має брендування).
Пресконференція «Соціологічного центру демократичних перетворень» (СЦДП), директором якої є «цілителька» та бізнес-тренерка Ірина Кроліченко, чомусь зацікавила лише близькі до Медведчука медіапроєкти.
Ну і, звичайно, було б дивно, якби ці результати не поширювали російські державні ЗМІ (1, 2).
7. Зникають ці фірми так само раптово, як і з'являються, при цьому можна помітити певні закономірності:
- КІСМД з'явився в лютому 2021-го, випустив шість опитувань, а потім раптово зник у травні (останнє опитування — 31.05), і після того про нього не чути;
- менш ніж за місяць після зникнення КІСМД з'явилася ще одна фірма з подібною назвою: КІСГС (перше опитування — 24.06), який, так би мовити, підхопив естафету;
- у травні (27.05) єдиний раз з'являлося АСПК — тобто саме тоді, коли вже зникав КІСМД, але ще не з'явився КІСГС;
- СЦДП з'явився лише в листопаді і випустив поки одне опитування, але замовник у них той самий, що і в КІСМД (той, що зник пів року тому).
Можна додати, що «Роботизовані телесистеми», перші опитування яких з'явилися у травні 2020 року, запланували на 24.05.2021 презентацію чергового свого опитування, однак з невідомих причин скасували її. Після публікації нашої статті про них у червні їхній сайт узагалі перестав відкриватися. Після цього про них не чути взагалі.
Також є важливий нюанс із «BURI-Україна». Хоча цей «міжнародний центр» публікував опитування з 2018 року, робив він це не завжди регулярно, але зверніть увагу, що між січнем і травнем 2021 року жодних досліджень не було. А кінець травня та початок червня — це якраз той дивний час, коли зникли КІСМД та «Роботизовані телесистеми» і водночас з'явилися АСПК і КІСГС. Важко пояснити такі збіги в діяльності стількох нібито незалежних фірм, окрім як тим, що вони тісно пов'язані між собою.
Усі опитування фірми «BURI-Україна» за 2018—2021 роки
8. Лише дві з цих організацій мають офіційні сайти (КІСГС та СЦДП), але вони створені радше «для галочки»:
- домен сайту КІСГС був зареєстрований 11.11.2021 — аж на шостий (!) місяць після появи першого опитування. Станом на 25.11.2021 розділ «Новини» містить лише чотири передруки чужих опитувань. З усієї корисної інформації, по суті, там є лише шість pdf-файлів із опитуваннями КІСГС. Ні інформації про співробітників, ні контактних даних;
- домен сайту СЦДП був зареєстрований 03.11.2021 — за два дні до першої презентації. Тут із сайтом заморочувалися ще менше: є лише головна сторінка й один-єдиний розділ «Исследования», де розміщено пресреліз опитування СЦДП українською та англійською мовами, а також — очевидно, для солідності — додано ще два опитування: про ЄВРО-2020 та гендерні ролі та стереотипи. Може скластися враження, що це дослідження СЦДП, але ні — за допомогою Google з'ясовуємо, що насправді це опитування Групи «Рейтинг» (1, 2);
- КІСМД та АСПК власних сайтів не мали взагалі.
Із сайтом також не заморочувалися і у «Роботизованих телесистемах» — там теж не було такої базової інформації, як переліку співробітників та контактів. Та сама ситуація і з «західними соціологами» із «BURI-Україна»: ось так, наприклад виглядає їхній сайт протягом останнього року:
Офіційний сайт «BURI-Україна»
Facebook-сторінки є лише у КІСМД, КІСГС та АСПК, але й тут є нюанси: якщо у КІСМД 88 лайків, то у двох останніх — по 0 (прописом: нуль лайків). У СЦДП вирішили на FB-сторінку не витрачатись.
У «Роботизованих телесистем» фейсбук-сторінка є (вона створена 17.06.2020, через місяць після публікації перших опитувань), однак останній допис на ній датований 25.02.2021 (і він не про опитування цієї фірми, яке вийшло в цей день, а чомусь про віртуальний тур Марсом), з невідомих нам причин на сторінці не згадано про жодне з чотирьох опитувань у 2021-му.
У «BURI-Україна» теж є Facebook-сторінка, але краще, мабуть, її б не було. Її проблема в тому, що називатись The International Research Center BURI вона стала лише в липні 2018 року. За рік до того сторінку створила користувачка «Марина Малинская» (!!!), і лише внаслідок кількох перейменувань («Политическая организация ПРИМА» → «Открытый институт демократии и реформ ПРИМА» → «Открытый институт демократии и реформ BURI») вона отримала поточну назву: The International Research Center BURI. Що, звичайно, підтверджує, що ми маємо справу зі справжніми західними соціологами, а не те, що ви подумали :-)
Буремний шлях від «Прими» до «Міжнародного дослідницького центру BURI»
9. Ну і на завершення — про цікаві збіги в оформленні презентацій та використанні шрифтів
Почнімо з того, що дизайн та оформлення файлів-презентацій КІСГС та СЦДП не просто схожі — вони ідентичні. Можна навіть помітити, що обидві організації використовують той самий характерний шрифт. Хоча, здавалось би, це цілком незалежні одна від одної фірми.
Ідентичні слайди презентацій КІСГС і СЦДП
Додатковим доказом того, що ці фірми пов'язані, є те, що їхні організатори залишали для преси той самий контактний імейл: kisgopr@gmail.com (КИСГО — це рос. абревіатура «інституту») [1, 2].
Повернімося до характерного шрифту з їхніх презентацій. Можна помітити, що цей самий шрифт використовується і на сайті СЦДП (звідси ми й дізна́ємося, що його назва — «Montserrat»):
Після всіх тих фактів, які ми наводили вище, навряд чи варто дивуватися, що презентації «Роботизованих систем» також набрані тим самим шрифтом «Montserrat»:
Скріншот презентації «Роботизованих телесистем»
Цікаво, що для публікації соціологічних опитувань «медведчуківські телеканали» розробили спеціальний шаблон, через що всі ці сумнівні рейтинги часто не відрізниш один від одного (адже змінюється лише назва фірми дрібним шрифтом унизу зображення). До речі, вгадайте, яким шрифтом набрано текст у шаблоні? Неймовірно, але факт: цей шрифт — Montserrat!
Опитування різні – шаблон один
Щоб підтвердити цей факт, ми знайшли шрифт Montserrat, набрали текст і наклали його на типову графіку з опитуванням цих контор. Без сумніву, це той самий шрифт.
Отже, маємо ситуацію, коли три ніби не пов'язаних між собою фірми, що проводять опитування з ідентичними компліментарними до Медведчука запитаннями, вибрали для своїх презентацій той самий шрифт, що його вибрали дизайнери «медведчуківських каналів» для публікацій на сайтах цих каналів.