Учні про школи без карантину: «Прийшли на урок, а вчителів немає. Пішли шукати хоч когось»
Що сьогодні відбувається в київських школах? Тексти вирішили поговорити цього разу не зі шкільним керівництвом, а безпосередньо з “клієнтами”, для яких навчання й організовано – школярами київських шкіл, у яких останнім часом почали активно фіксувати випадки захворювання на COVID-19.
Звісно, у кожній школі свої нюанси, і ми не претендуємо на повноту картини, але в багатьох київських школах ситуація з відсутністю вчителів на уроках схожа із описаною у цьому матеріалі.
У статті ми зберегли деяку особливість мови учнів.
Устим, 5 клас, школа одного зі спальних районів
Температурний режим та миття рук. Коли я приходжу до школи, у нас просто на вході у всіх міряють температуру. Стоїмо ми, поки не поміряють дуже організовано, на певній відстані одне від одного.
Потім нам одразу наказують йти мити руки. Правда, багато дітей, і я зокрема, рук не миють. Тому що реально тоді можна не встигнути на уроки. В туалеті всього кілька умивальників, помити руки до початку уроку всі реально не встигнуть.
Антисептики. Індивідуальні антисептики у нас в школі заборонили. Спочатку всі ходили з антисептиками і це було реально класно. У всіх антисептики мали різні запахи, було класно ними поприскати свої речі. Дехто з учнів прискав собі на маску навіть. Ну ми також почали пшикати одне одного.
Декому потрапляло в очі, а антисептики реально дуже пекучі. Вчителі нас за це сварили. Після цього антисептики заборонили. Але деякі досі носять, як Коля. У нього великий антисептик, і з нього йде піна. Якщо ти штовхнеш Колю на перерві, він витягне свій антисептик, і за хвилину ти вже весь у піні.
Якщо ти штовхнеш Колю на перерві, він витягне свій антисептик, і за хвилину ти вже весь у піні.
Маски. Так, ми маємо ходити по школі у масках. Але у них реально важко бігати. На перерві дехто у них ходить, а дехто – знімає. Реально, коли на перерві ти біжиш з першого поверху на третій – бігти у масці важко.
Вчителі нам час від часу роблять зауваження, але ж ми самі бачимо, деякі з них на перервах теж знімають свої маски.
Провітрювання. Кожної перерви у нас у класах проводять провітрювання. Відповідно ми всі виходимо в коридор. Тому на перервах в коридорах та на внутрішньому шкільному дворі, з якого тепер не випускають, товчеться купа народу.
Якщо хочеш поїсти бутерброд, який взяв із дому – тепер теж треба їсти в коридорі або йти надвір. Це трохи напряжно, бо навколо бігає купа народу.
Харчування. В їдальні, як завжди, багато людей. Щоб щось купити, треба відстояти довжелезну чергу, і тут вже дистанції ніхто не дотримується. Хтось може бути в масці, а хтось – без. І не дивно, бо працівники теж можуть цю маску спустити собі на підборіддя. І в їдальні тепер все подорожчало.
В їдальні, щоб щось купити, треба відстояти довжелезну чергу, і тут вже дистанції ніхто не дотримується
Вчителі. У нас у школі почали хворіти вчителі на коронавірус. Як тільки про це стало відомо, то спершу всі інші вчителі почали ходити у щитках. Але тепер ходять вже як прийдеться – і з щитками, і без них. Але у нас і вчителька, яка розповідала, як правильно носити маску, теж захворіла.
Вчора у нас мало бути шість уроків, із них на трьох була заміна. Вчителі вже замінюють одне одного хто як може. Наприклад, вчителька з англійської заміняла у нас вчительку з української.
Якось ми прийшли на урок, а вчителів взагалі немає. Ми почекали трохи, а потім пішли по школі шукати якихось вчителів. Знайшли вільним, правда, лише шкільного психолога, який накричав на нас і обізвав “прогульниками”.
Учні. Народу стало менше ходити. Не стільки хворіють, скільки батьки перестали пускати їх, побоюючись, що діти підчеплять корону. Вчителі час від часу кажуть нам, щоб ми не переходили на дистанційку. Тому що на карантині ми ще встигнемо побути, і тому що на дистанційці погано вчитися. В принципі вони праві – у школі завжди весело, тому я дуже люблю ходити до школи. Але вже буде як буде.
Ярослав, 7 клас, київська школа, центр
Температурний режим та миття рук. На вході у нас не перевіряють температуру, про миття рук теж ніхто особливо не згадує. У нас зробили три входи до школи замість одного. Класи поділили щодо того, хто і на який вхід має заходити
Антисептики. Дехто у нас користується індивідуальними антисептиками, хтось – ні. Ніяких заборон на їхнє використання немає. У нас були випадки, коли хтось зі школярів прискав антисептиком в інших, але вчителі поговорили з батьками – ніби це подіяло.
Маски. На заняттях ми, звичайно, сидимо без масок. На перервах у коридорі учні ходять хто як. Звісно, тим, хто без маски, вчителі можуть зробити зауваження. Самі вчителі, здається, більшістю на перервах у масках. Думаю, за ними слідкують завучі і директор.
Провітрювання. Коли було тепліше, у нас вікна в класі відкривали під час уроків. А зараз можуть не відчиняти і під час перерви. Відповідно, на перервах ми можемо в коридор і не виходити. Деякі вчителі навіть кажуть, щоб ми в коридор краще не виходили.
Харчування. У нас працює лише їдальня, де видають у контейнерах обіди. Їх практично ніхто не їсть, всі переважно приносять свої з дому. Пообідати можна в класі під час перерви. Буфет у нас просто закрили. Звичайно, якщо хочеш купити води, то вже не можеш цього зробити. І з водою у нас взагалі проблеми. Фонтанчики з питною водою закрили, кулери теж заборонили. Можеш пити лише воду, яку приніс з дому.
Вчителі. У нас, здається, захворів усього один чи два вчителі. Але я точно не знаю, бо нам про це не розказують. Зараз на заняттях деякі з учителів носять щитки, а деякі – ні. Загалом, чесно, якоїсь більшої інформацію про захворюваність по школі я не знаю. Здається, лише один клас у нас відправили на обсервацію, але про це повідомляли кілька тижнів тому. Можливо, зараз на обсервації вже більше класів.
Думки дітей публікуємо за згодою батьків, але на їхнє прохання прізвищ і номерів шкіл не називаємо.
