Взаємна довіра та здоровий глузд громадян: Швеція не оголошує карантин, на вулицях людно, ресторани працюють
Попри більш ніж 7 тисяч виявлених інфікованих та майже 500 померлих у зв’язку з Covid-19, вулиці Стокгольма залишаються людними. Швеція є винятком серед європейських країн, адже досі не запровадила жорстких обмежень пересування населення та роботи бізнесу. Чим це пояснити, і що про це думають шведи?
Від Текстів:
Коли ви читатимете цю статтю, вам стане заздрісно. Тому зазначимо: щоб переймати шведський досвід, в Україні має бути:
- Дієздатна центральна влада. Нагадаємо, що сьогодні в нас 6 штабів центральних органів влади з протидії вірусу.
- Добре організована медична система.
- Довіра народу до своєї влади і її рекомендацій – в нас цього немає.
- Відповідальне ставлення громадян до своїх обовязків і вміння добровільно й свідомо терпіти особисті незручності й обмеження заради суспільного блага. З цим у нас теж проблеми.
Отже, як Швеція бореться з коронавірусом:
М’які обмеження, масові тестування
Як розповідає видання The Local, в основі шведського підходу до боротьби з коронавірусом лежить обмеження соціальних контактів у суспільстві та захист особливо вразливого населення. При цьому влада утримується від жорстких обмежень і покладається на “здоровий глузд” та почуття відповідальності кожної людини.
На самому початку епідемії значну увагу також приділяли відстеженню осіб, які контактували з хворими, та їхньому тестуванню. При цьому покладались на інформацію, надану хворим. Та з 13 березня, коли поширення вірусу в суспільстві пришвидшилось, тестувати почали насамперед госпіталізованих хворих та медпрацівників. Зараз у країні щотижня проводять 12-13 тисяч тестів (населення Швеції – близько 10 мільйонів людей, тож для України шведський еквівалент – це близько 50 тисяч тестів щотижня. За останній тиждень в Україні зробили близько 3 тисячі тестів, загалом з початку епідемії – близько 6 тисяч). Проте уряд Швеції сподівається невдовзі наростити обсяг тестування до 100 тисяч на тиждень.
Особам, старшим за 70 років, влада рекомендує повністю уникати фізичних контактів, не відвідувати жодних закладів, а під час прогулянок дотримуватися безпечної відстані від інших людей. Всі, хто відчуває навіть найменші симптоми хвороби, теж повинні залишатися вдома. Заборонені всі події за участі понад 50 людей. Заклади харчування можуть обслуговувати лише клієнтів за столиками. Всі магазини, тренажерні зали та інші заклади повинні забезпечувати дистанцію між відвідувачами.
Влада закликає уникати ненагальних подорожей і відвідин вечірок та весіль, працювати з дому, стежити за гігієною і – з 1 квітня – обов’язково дотримуватися дистанції на вулицях та в громадських місцях. Втім, при цьому наразі не вказано, якою саме має бути дистанція. Не передбачене й покарання за недотримання правил.
У відповідь на рекомендації шведи почали більше працювати вдома і рідше виходити на вулицю. Проте все ще людні вулиці Стокгольма, Мальме та Гетеборга різко контрастують зі спорожнілими містами інших європейських країн.
Як це пояснити: влада експертів та довіра в суспільстві
“Ми обрали переважно добровільні заходи, тому що так працює шведське суспільство. І як показує практика – працює добре”. Так пояснює цей підхід людина, яка стала обличчям шведської влади в останні кілька тижнів.
Андерс Тегнел, 63-річний державний епідеміолог, розробляє та пояснює стратегію зі стримання епідемії коронавірусу. Щодня о 14:00 він розповідає про стан справ та рішення шведської влади.
Натомість прем’єр-міністр Стефан Левен лише один раз звернувся до всієї країни, закликавши бути готовими до особистих жертв заради власного та суспільного добробуту. Він попросив громадян бути дорослими, не панікувати та приймати відповідальні рішення. (Починаючи з 13 березня, Володимир Зеленський записав 12 відеозвернень щодо коронавірусу).
Відділеність фахових державних служб від політичного втручання у Швеції – це багатолітня традиція, закріплена навіть у Конституції. Так їх відмежовують від впливу політичних настроїв на роботу спеціалістів. Остаточну відповідальність за стан справ несе уряд – проте політики, як і все суспільство, схильні прислухатися до того, що вважають за краще фахівці.
з добровільними заходами ми можемо жити місяцями і навіть роками, якщо буде потрібно
Тегнел пояснює далі: “Ми знаємо, що з добровільними заходами ми можемо жити місяцями і навіть роками, якщо буде потрібно”.
Влада робить ставку на високий рівень взаємної довіри в суспільстві: шведи зазвичай дотримуються рекомендацій влади, а влада уникає жорстких, наказових заходів, які можуть зруйнувати цю довіру.
Примусовий карантин для окремих осіб у Швеції вважається крайнім заходом і наразі майже не використовується. Очікується, що особи, які могли захворіти після подорожі чи контакту з інфікованими, повідомлять лікарів при появі симптомів.
Головний аналітик Шведського інституту громадського здоров’я підтримує Тегнела: “Ми не віримо, що можна закрити суспільство аж до винайдення вакцини. Економіка рухне ще до того, і люди не будуть дотримуватися вказівок”. Дослідники з Лундського університету Пол Франкс та Петер Нільсон зауважують, що довгострокові наслідки економічного колапсу та тривалої ізоляції на здоров’я шведів теж можуть бути дуже серйозними.
Водночас Тегнел переконує, що дії шведської влади спрямовані на те, щоб згладити кількість хворих і запобігти перевантаженню медичної системи. За його словами, метою не є досягнення колективного імунітету.
Втім епідеміолог додає, що всі країни сподіваються досягти групового імунітету, оскільки це єдине, що може зупинити поширення хвороби. В іншому випадку будь-які обмеження даватимуть лише короткостроковий ефект, але не розв’яжуть проблему.
Також Тегнел та уряд підкреслюють, що можуть запроваджувати додаткові заходи в разі потреби. Але зробити це потрібно у правильний час.
Що про це думають шведи?
Більшість шведів наразі вважає, що влада діє правильно. З початком епідемії рейтинг прем’єр-міністра та його лівоцентристської урядової коаліції різко зріс. Якщо в лютому роботу Левена повністю чи майже повністю схвалювало 26% шведів, тепер максимальну оцінку дають 44%.
Виваженість шведської влади вочевидь впливає на те, як шведи ставляться до загрози коронавірусу. Менше половини опитаних шведів боїться, що захворіє. Лише 1% носить маски у громадських місцях. Водночас, за даними влади, людей на вулицях поменшало на 50-70%.
Попри зменшення кількості клієнтів, працюють магазини, музеї, ресторани і навіть деякі кінотеатри. Шведи здійснюють пробіжки чи просто прогулюються парками. Діти віком до 16 років відвідують школи та дитячі садки. У Стокгольмі повноцінно працює міський транспорт.
Робити покупки літнім людям та іншим із групи ризику допомагають родичі, друзі та сусіди або спеціально найняті помічники. Також допомогу знаходять на десятках волонтерських груп у соцмережах. Не залишаються осторонь церкви та інші організації. Продукти та інші необхідні речі залишають під дверима, щоб уникати фізичного контакту.
Сприяти успіху м’якшого підходу може те, що соціальна дистанція у Швеції так чи інакше дещо більша. Наприклад, майже половина домогосподарств у країні складається з однієї людини, а літні люди зазвичай живуть у власних будинках. Тому вірус може поширюватися повільніше, ніж, наприклад, в Італії, де разом часто живуть представники кількох поколінь.
Втім, лунають і критичні голоси. Чимало шведських медиків та науковців вважають, що влада недооцінює загрозу, і що наслідком її неквапності можуть стати тисячі смертей, яких можна було уникнути – зокрема, в Стокгольмі, де кількість хворих зростає найшвидше.
Сумніви викликає готовність медичної системи до різкого зростання кількості критичних хворих. За забезпеченістю апаратами штучної вентиляції легенів Швеція – на одному з останніх місць в Європі. Їх у Швеції є 5,8 на 100 тисяч населення, тоді як у Данії – 6,7, в Норвегії – 8,0, а в Німеччині – 29. Також повідомляють про відсутність захисту для медпрацівників.
Водночас, офіційні розрахунки пікового навантаження на медичну систему засновані на оптимістичних припущеннях про кількість хворих, що потребуватимуть медичної уваги.
Швидкість зростання – це нахил траєкторії для країни: чим ближчий він до горизонтальної лінії, тим краще. Подивитися дані по інших країнах можна в нашому проекті, який постійно оновлюється. Як сказано вище в цій статті, Швеція проводить значно більше тестів, ніж Україна, тому дані щодо Швеції точніші.
Науковці запитують: що такого знає про коронавірус шведська влада, чого не знають в десятках інших країн, які ввели жорсткий карантин?
На запитання про те, чи не робить Швеція велику помилку, Андрес Тегнел відповідає: “Ніхто має достатніх даних про вірус, і ніхто насправді не знає, яка стратегія є правильною. Може бути так, що кількість хворих зростатиме однаково в усіх країнах, попри різні підходи”.
Професорка Каролінського університету Сесілія Содерберг-Ноклер вважає: якщо даних бракує, не можна йти на невиправданий ризик, і потрібно бути екстраобережними. Для критиків дій шведської влади ближчим є підхід сусідніх скандинавських країн, які запровадили набагато жорсткіші обмеження.
Данський міністр охорони здоров’я Магнус Хеніке зізнався: “У нас немає доказів, що всі наші кроки мають вплив. Але краще зробити трохи більше, ніж потрібно, ніж дізнатись через три тижні, що ми зробили надто мало”.
Професор Йоакім Роклев сумнівається в ефективності наголосу на ізоляції старшого населення. На його думку, ризик для вразливих груп населення невіддільний від того, наскільки вірус пошириться у суспільстві. Чим менше людей хворітиме, тим меншою буде загроза для вразливих осіб. Повністю ізолювати їх неможливо. Вже третина регіонів Швеції повідомляє про ймовірне проникнення вірусу в будинки догляду за старшими людьми.
Критики також вказували на те, що така довіра до населення може бути надто наївною. Проблемою є навіть не те, що хтось свідомо порушуватиме рекомендації – влада повинна пояснити чіткіше, що можна робити, а що ні. У Стокгольмі проживають сотні тисяч вихідців з інших країн, які по-різному трактують рекомендації влади.
1 квітня влада частково прислухалась до зауважень, коли випустила обов’язкові правила соціального дистанціювання. Втім, наразі штрафів за їх невиконання громадянами не передбачено, а поняття дистанції, якої потрібно дотримуватись, чітко не окреслене.
Що далі?
З часом шведська влада може вдатися й до більш суворих обмежень. Як повідомляє видання “Expressen”, шведський уряд прагне отримати право швидко приймати жорсткі рішення для боротьби з вірусом.
Проте наразі дії шведської влади нагадують те, що спершу робила Велика Британія. Тегнел навіть посилався на британських урядових медичного та наукового радників. Втім, і Велика Британія, і сусідні скандинавські країни вже давно вдалися до жорсткших обмежень.
Саме з Данією та Норвегією, які мають схожу культуру та рівень життя, порівнюватимуть подальше поширення вірусу в країні – й ефективність шведського підходу. Станом на 6 квітня за показником смертності на мільйон мешканців Швеція випереджає ці країни – в Швеції він становить майже 47 осіб, тоді як у Данії та Норвегії – 32 та 14 відповідно.
Тегнел підкреслює, що країни можуть знаходитися на різних етапах поширення хвороби. Він сподівається – на думку критиків, безпідставно – що захворюваність сягне піку через два тижні, а потім почне спадати внаслідок здобуття імунітету значною частиною населення. Прихильники шведського підходу звертають увагу: на початку епідемія може набути в країні більшого розмаху – але результати слід порівнювати у більш тривалому періоді.